WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Політична свідомость нового покоління (пошукова робота) - Реферат

Політична свідомость нового покоління (пошукова робота) - Реферат

формування якого скеровується переважно здоровим глуздом, хоча значну роль в цьому відіграє також наукове знання та ідеологія. Політичні уявлення репрезентують когнітивний простір, структурований і змістовно наповнений згідно з тими смислами, які вкладаються кожним суспільством у те чи інше розуміння політичної реальності. Отже, основний зміст політичних уявлень (репрезентацій) становлять конвенційні форми знання суспільства про явища та події політичного життя [6 - 8].
В умовах змін у політичній системі суттєвою є трансформація політичної культури суспільства, його цінностей. Ми передбачали, що в індивідуальній свідомості цей процес зумовлює несистематизованість, суперечливість політичних уявлень молодої людини. Внутрішня дисгармонійність картини світу політики в свідомості особистості зумовлює низький рівень її психологічної залученості до політичного життя, в чому й полягають особливості політичної соціалізації сучасної молоді.
Нас цікавило, як репрезентовані у свідомості студентів найважливіші норми і правила політичних взаємовідносин особистості і влади, держави і суспільства, рівень їх розвиненості, їх зміст і міра відповідності основним положенням національної ідеї.
Розробка національної ідеї як державної ідеології (від грецького "ідеа" - форма, "логос" - слово, принцип, закон) в Україні поза усіма іншими наслідками для суспільного розвитку стала б інструментом соціального впливу на ефективну політичну соціалізацію підростаючих поколінь громадян [6; 8; 11]. Теперішній історичний момент (залишки норм авторитарних відносин, багато в чому декларативний характер демократичних реформ у політичній сфері) потребує такої ідеології як дієвого засобу консолідації суспільства, формування політичності нового покоління громадян, яке б базувалося на нових цінностях демократичних відносин влади і особистості [1; 4; 6; 9; 10; 15]. З цієї точки зору використання державної ідеології могло б стати благом для суспільства. У своїй конструктивній формі ідеологія відповідає життєвим реаліям і спирається на досягнення науки. Правильно сформульовані ідеологічні доктрини дають змогу розробити адекватні підходи до соціально-політичних процесів, в тому числі й до проблем відносин політичної влади і особистості.
На наш погляд, політичні уявлення слід розглядати як механізм, завдяки якому офіційні ідеї і знання про владні відносини (політичні цінності) перетворюються на внутріособистісний феномен власних настанов і переконань.
У пошуках найприйнятніших ідеологічних орієнтирів для формування ідеології держави українські політологи (О. Валевський, С. Кириченко, І. Кресіна, Ф. Рудич, С. Рябов, О. Семків, П. Ситник, М. Томенко) все частіше звертаються до простору цінностей і смислів європейської культурної традиції. Базисним конструктом європейської ідеології культури є ідея індивідуальності. Доведена до рівня способів організації політичної влади, норм суспільного і приватного життя, вона створила певний тип європейського суспільства. Він є реальним втіленням ідей лібералізму, який становить "основу спільного для всього людства ідеологічного фонду" [15]. У відносинах "особистість - політична влада" індивідуалізм, який наголошує на суверенності громадянських прав кожної людини, протистоїть етатизму, який стверджує домінування інтересів держави та її інститутів над політичною волею громадянина.
Прагнучи відшукати соціально-психологічне підґрунтя відносин влади і особистості, які відповідали б основним засадам лібералізму, ми звернулися до природи цих відносин. Поняття "відносини" в соціальній психології розкривається через уявлення, що суб'єкти взаємодіють як представники певних груп, тобто через взаємодію певних соціальних ролей. Політичні відносини можна розкрити як взаємодію політичних ролей, у яких зафіксовано те положення, яке посідає суб'єкт взаємодії в системі політичних відносин. На рівні повсякденної свідомості ці відносини представлені як міжособистісні. Вони репрезентовані в свідомості особистості в уявленнях про політичні рольові позиції суб'єктів міжособистісної комунікативної взаємодії.
Ми розглядаємо відносини "влада - особистість" через рольові моделі комунікативної взаємодії, спираючись на дослідження російського психолога М. Молоканова. Ступінь домінування влади щодо особистості виражається в уявленнях досліджуваних про такі принципові рольові позиції суб'єктів:
o Образ "господаря" (влада "згори") - втілює асиметричні позиції в комунікативній взаємодії, активне домінування політичної влади над особистістю, ведення її у обраному владою напрямку поза урахуванням її потреб та цілей, порушення індивідуальних прав та свобод; участь особистості у прийнятті політичних рішень задля проміжних цілей взаємодії мінімальна - в цьому виражається авторитарна позиція влади;
o Образ "партнера" (влада "поряд") - втілює рівноцінні, симетричні позиції в комунікативній взаємодії, знання і врахування владою потреб та інтересів особистості, дотримання консенсусу між реалізацією інтересів якомога більшої кількості громадян, взаємодія між владою і особистістю на паритетних основах, сприяння реалізації прав і свобод особистості, - в цьому виражається демократична позиція влади;
o Образ "підлеглого" (влада "знизу") - втілює асиметричні позиції в комунікативній взаємодії, забезпечення особистості інформацією про можливі прийнятні варіанти вирішення політичної ситуації, надання допомоги у досягненні особистістю певних цілей саморозвитку, прийняття рішень самою особистістю, виходячи з її власних потреб і уявлень, - влада прямує услід за особистістю, в чому виражається її потуральницька позиція.
Позиція "поряд" найбільш прийнятна для влади ліберально налаштованої, яка припускає активну позицію партнера по спілкуванню з боку особистості, дотримується принципу визнання її прав і свобод, втілюється в соціальній ролі партнера, помічника у досягненні особистістю тих цілей, які вона сама перед собою поставила.
Така модель комунікативної взаємодії була використана нами як базисна для діагностики семантико-символічних характеристик уявлень молоді про взаємні рольові позиції влади і особистості студента.
На основі узагальнення особливостей когнітивних, афективно-оцінкових та поведінкових аспектів політичної соціалізації особистості нами була розроблена модель психологічної залученості до політичного життя як інструмент для аналізу особливостей політичності особистості:
o співвідношення провідних мотивів політичної участі, інтерес до політичного життя як показники соціалізуючих змін в рушійних силах політичної поведінки особистості;
o питома вага політичної ідентичності в ідентифікаційній системі особистості як показник соціалізуючих змін в когнітивній сфері особистості;
o рівень сформованості почуття причетності до політичного життя як результат афективно-оцінкових аспектів політичної соціалізації особистості.
Теоретичним підґрунтям для розробки цієї моделі слугувалидослідження вітчизняних і зарубіжних дослідників, таких, зокрема, як С. Верба і Н.
Loading...

 
 

Цікаве