WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Політична свідомость нового покоління (пошукова робота) - Реферат

Політична свідомость нового покоління (пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота:
Політична свідомость нового покоління
Актуальність дослідження проблеми політичної соціалізації молоді зумовлена тим, що вона безпосередньо стосується з'ясування соціально-психологічних чинників і особливостей формування системи соціогенних параметрів особистості в умовах формаційних перетворень в політичній системі України. Побудова громадянського суспільства і встановлення демократичних відносин між державною владою і особистістю потребує активної участі громадян у політичному житті. Особливо значущим стає формування та розвиток політичності підростаючих поколінь, зокрема учнівської та студентської молоді.
Політичність є конкретизацією одного з численних проявів соціальності особистості. Ми пов'язуємо політичність із усвідомленням особистістю свого місця в управлінні соціумом, із здатністю сприймати, засвоювати політику, реагувати на її вияви, виробляти адекватну лінію поведінки. Це процес не просто залучення індивіда до системи функціонування в суспільно-політичних орієнтаціях, засвоєння традицій, навичок поведінки, опанування цілісною системою суспільно-політичних знань, але й перетворення їх у власні орієнтації, переконання, відтворення в індивідуальній свідомості ціннісних структур суспільства. В результаті формується політична культура особистості, її соціально-політична зрілість, реалізується її природа і як об'єкта, і як суб'єкта політики.
В теперішніх умовах процес розвитку політичності студентства відбувається в умовах суперечливості ідеологічних орієнтирів держави, коли в політичній культурі суспільства одночасно співіснують антагоністичні цінності авторитаризму та лібералізму. В свідомості молодої людини формується суперечливий, внутрішньо неузгоджений образ політичного світу, втілюваний в її уявленнях про відносини громадянина і політичної влади, що негативно впливає на формування психологічної залученості до політичного життя країни. Остання виражається у кризових явищах процесу політичної ідентифікації (за браком нових політичних орієнтирів, які були б провідниками норм демократії), низькому рівні поінформованості про явища політики, низькій зацікавленості політичними подіями, апатичності та індиферентності, нешанобливому ставленні до державної символіки, мови, без почуття причетності до життя певної політичної спільноти, політичної відповідальності тощо.
Окремі аспекти проблеми політичної соціалізації досить широко висвітлюються в сучасній науковій літературі. В рамках філософсько-політологічної і соціологічної парадигм досліджується соціально-політичний контекст політизації людини (А. Бандура, Н. Гедікова, Д. Істон, Дж. Денніс, С. Оксамитна, Ф. Рудич, Б. Скіннер, Р. Уолтерс, Е. Швачко). Стосовно ж психологічного підходу до проблеми політичної соціалізації, то у центрі уваги авторів цих розробок - особистість з її власним потенціалом щодо активного сприйняття політичних цінностей суспільства. Ця тема розкривається у наукових пошуках теоретиків когнітивізму (Дж. Адельсон, Л. Кольберг, А. Маслоу, Ж. Піаже, К. Роджерс), психоаналізу (Т. Адорно, А. Адлер, Ф. Грінстайн, Г. Лассвел, Г. Маркузе, З. Фрейд), соціального мислення (К. Абульханова - Славська, А. Брушлинський), психосемантичного підходу, який широко застосовується у прикладних дослідженнях особливостей політичних орієнтацій в епоху перехідного суспільства (А. Мітіна, В. Петренко), проблем політичного виховання підростаючих поколінь (М. Боришевський, Н. Гаврилів, І. Жадан, О. Кожем'якіна, Л. Лепіхова, С. Максименко, О. Пенькова), особливостей масової політичної свідомості українців та проблем взаємодії влади і громадянина (О. Боришполець, О. Валевський, М. Корнєв, М. Пірен, А. Пойченко, М. Слюсаревський, В. Татенко, В. Фомичова), проблем становлення політичної ідентичності особистості в умовах трансформації політичної системи країни (В. Москаленко), концептуальних основ регулятивних і детермінуючих параметрів політичної соціалізації особистості (В. Циба). Робляться спроби окреслити основи політичної психології як науки у комплексних дослідженнях політичної свідомості, поведінки індивіда (М. Боришевський, Г. Гозман, Г. Дилігенський, М. Пірен, О. Шестопал).
Така розмаїтість досліджень проблеми політичної соціалізації свідчить про складність цього процесу, потужний науковий потенціал щодо можливостей висвітлення різних його аспектів. Разом з тим підкреслимо, що ще не склалося узгодженої позиції стосовно феномена політичної соціалізації загалом та його особливостей на юнацькій стадії зокрема.
У цій статті розглядаються особливості репрезентації в свідомості студентської молоді тієї частини політичної реальності, яка стосується відносин особистості громадянина і політичної влади в нашій країні в умовах трансформації політичної системи, висвітлюється реалізація такої мети дослідження, як встановлення співвідношення між семантико-символічними характеристиками політичних уявлень та особливостями психологічної залученості молоді до політичного життя.
Для реалізації завдань дослідження використовувались такі методи: розроблена нами анкета політичної поінформованості, методика семантичного диференціалу, модифікована нами методика "Неіснуюча тварина", тест двадцяти відповідей М. Куна і Т. Макпартленда "Хто я?", а також розроблена нами методика визначення рівня політичного інтересу.
Концепція дослідження
Основними підходами до вивчення процесу політичної соціалізації учнівської та студентської молоді обрано такі: регулятивно-детерміністський, культурно-діяльнісний, концепція соціальних репрезентацій С. Московічі. У розумінні політичної соціалізації особистості враховувались два провідні аспекти цього процесу. З одного боку, це зміни у базисних політичних цінностях суспільства, спрямовані на регулювання політичних відносин усіх суб'єктів державотворення, в тому числі - особистості і політичної влади. В цьому випадку ми розглядаємо дані цінності як провідні політичні настанови суспільства. З іншого боку, успішність входження особистості у політичний контекст визначається мірою інтеріоризації цих, сьогодні змінюваних, настанов суспільства, набуття ними статусу внутріособистісних детермінант політичної поведінки. Все це втілюється в новому баченні політичних відносин із владою, трансформації картини політичного світу в свідомості особистості [2; 3; 6 - 8] .
Концепція соціальних репрезентацій, запропонована свого часу французьким психологом С. Московічі [13; 16; 17], доповнює попередній підхід в тій частині, яка стосується когнітивних механізмів засвоєння особистістю політичного контексту, зокрема нових політичних цінностей. Це так звані політичні уявлення, які є формою організації повсякденних політичних знань, що мають конвенційний характер і репрезентують політичну дійсність як в суспільній, так і в індивідуальній свідомості.
Політична дійсність репрезентована в індивідуальній свідомості у формі уявлень особистості про явища і події політичного життя. Останні являють собою цілий універсум вірувань і сподівань,традицій, ритуалів, ідей, процес
Loading...

 
 

Цікаве