WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості суб’єктних характеристик учасників професійної інтеракції в соціальній роботі (пошукова робота) - Реферат

Особливості суб’єктних характеристик учасників професійної інтеракції в соціальній роботі (пошукова робота) - Реферат

працівниками себе-реальних.
По-четверте, клієнт в уявленнях обох учасників взаємодії постає сміливішим при захисті своєї думки та більш незалежним. Ці дані узгоджуються як з низьким рангом термінальної цінності "свобода", так і з невисоким показником соціальних працівників за шкалою "соціальна автономність" у діагностиці перцептивно-інтерактивної компетентності соціальних працівників.
По-п'яте, високий ранг цінності "високі запити" в уявленнях соціального працівника про інструментальні цінності клієнта-реального підтверджує вже висловлену нами думку про переважаюче значення матеріального забезпечення у роботі з клієнтом.
В результаті проведеного аналізу на основі співвіднесення даних, отриманих під час опрацювання методики діагностики перцептивно-інтерактивної компетентності соціальних працівників, методики "Ціннісні орієнтації" М. Рокича (за списками термінальних та інструментальних цінностей) та з огляду на теоретико-методологічну основу нашого дослідження, було зроблено такі висновки.
В процесі дослідження виявлено такі соціально-психологічні особливості інтерактивної компоненти професійної діяльності соціального працівника: перцептивно-інтерактивна компетентність фахівців, а також ціннісні уявлення суб'єктів професійної взаємодії у соціальній роботі. Загальний рівень перцептивно-інтерактивної компетентності соціальних працівників характеризується середніми показниками, тоді як інтерактивна складова посідає важливе місце в структурі професійної компетентності в соціальній роботі. Відтак можемо припустити, що такий результат зумовлюється досить низькими показниками респондентів за шкалами "соціальна адаптивність", "соціальна автономність" та "взаємний вплив".
З'ясувалося також, що невисока соціальна адаптивність значною мірою зумовлена труднощами у формуванні нових, викликаних реформами, соціальних уявлень щодо професійної взаємодії. Так, ціннісні орієнтації соціальних працівників і клієнтів (уявлення про себе-реальних) є ближчими, ніж вони існують у ціннісних стереотипах (уявленнях соціальних працівників і клієнтів один про одного) партнерів по взаємодії. З огляду на теорію соціальних уявлень С. Московичі, взаємні неадекватні ціннісні уявлення соціальних працівників та клієнтів ускладнюють процес взаємодії і результативно впливають на її ефективність.
Виявлено, що, незважаючи на зусилля соціальних інституцій досягти змін у професійній самосвідомості працівників ССЗН, більшість із них розглядають клієнта крізь призму "матеріального забезпечення". Крім того, в уявленнях клієнтів соціальні працівники постають більш актуалізованими й такими, що відповідають цінностям професії. З огляду на це, можемо припустити недостатню ціннісну спроможність соціального працівника відповідати експектаціям клієнта у професійній взаємодії.
Невисоке значення за шкалою "соціальна автономність" у складі перцептивно-інтерактивної компетентності соціальних працівників може пояснюватися низькими рангами термінальних цінностей "свобода", "продуктивне життя", "творчість", "впевненість у собі" та інструментальної "незалежність", а також тим, що в уявленнях обох учасників взаємодії у соціальній роботі клієнт постає сміливішим у захисті своєї думки та більш незалежним порівняно з соціальним працівником.
Дослідження продемонструвало, що професійні цінності соціальної роботи не досить представлені у самосвідомості фахівців ССЗН. Так, серед термінальних цінностей, професійно значущих для соціального працівника (активне, насичене діяльністю життя, цікава робота, пізнання, продуктивне життя, розвиток, щастя інших та творчість), важливою є тільки "цікава робота". Провідні, з позицій гуманістичних уявлень про соціальну роботу, цінності - "щастя інших", "свобода", "продуктивне життя", "творчість" є найменш значимими і мають найнижчі позиції в уявленні соціальних працівників про себе.
Дещо краща ситуація щодо інструментальних цінностей. Серед професійно необхідних важливими, в оцінці себе-реальних, соціальні працівники назвали (в порядку зменшення значимості) чесність, співчуття, відповідальність, терпимість. Проте "не значимими" для них виступають такі цінності, як життєрадісність, широта поглядів, ефективність у справах.
Найнижчий показник за шкалою "взаємний вплив" у співвіднесенні до найвищого за шкалою "соціальна активність" дає можливість припустити наявність у соціальних працівників уявлення про низьку ефективність їх дій, стратегій спілкування, соціально-психологічних механізмів впливу у взаємодії з клієнтом.
З огляду на суб'єктну парадигму психологічного впливу В. Татенка, нечіткість власної професійної Я-концепції (недостатня сформованість професійних цінностей і розвиток особистісної свободи), поряд із незнанням суб'єктних характеристик клієнта (неадекватними уявленнями про них) унеможливлюють ефективний психологічний вплив задля кращої адаптації клієнта і, зрозуміло, знижують ефективністьпрофесійної інтеракції в соціальній роботі.
На нашу думку, підвищення ефективності професійної інтеракції в соціальній роботі можна досягати через формування уявлень соціального працівника щодо професійно важливих цінностей; корекцію неадекватних уявлень його щодо клієнта; заміну застарілих стереотипів, властивих системі соціального захисту, на нові, гуманістичні уявлення про соціальну роботу у соціальних працівників, клієнтів та в суспільстві в цілому.
Література:
1. Балл Г. О. Внутрішня свобода особи і особистісна надійність у контексті гуманізації освіти // Практична психологія та соціальна робота. - 2003. - №9. - С. 1 - 7.
2. Емельянов Ю. Н. Активное социально-психологическое обучение. - Л.: ЛГУ, 1985. - 168 с.
3. Емельянова Т. П. Социальное представление - понятие и концепции: итоги последнего десятилетия // Психологический журнал. - 2000. - Т. 22. - №6. - С. 39 - 47.
4. Козлов А. А., Иванова Т. Б. Практикум социального работника. Серия "Учебные пособия". - Ростов-на-Дону: "Феникс", 2001. - 320 с.
5. Кривоконь Н. І. Соціально-психологічні чинники професійної самоідентифікації фахівців системи соціального захисту населення: Дис. ...канд. психологічних наук: 19.00.05. - К., 2002. - 190 с.
6. Леонтьев А. Д. Ценностные представления в индивидуальном и групповом сознании // Психологическое обозрение. - 1998. - №1. - http: // www.psychology.net.ru.
7. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. - Самара: Издательский дом "БАХРАХ-М", 2001. - 672 с.
8. Татенко В. О. Психологія впливу: суб'єктна парадигма // Наукові студії із соціальної та політичної психології. Зб. статей // За ред. Максименка С. Д., Слюсаревського М. М. та ін. Вип. 3. - К., 2002. - С. 4 - 18.
9. Тюптя Л. Т., Пузіков Д. О. Життєтворчий підхід до соціальної роботи // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. - 2003. - №3. - С. 13 - 19.
10. Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. - М.: Изд-во Института Психотерапии. - 2002. - 490 с.
11. Фирсов М. В., Студенова Е. Г. Теория социальной работы. - М.: ВЛАДОС, 2000. - 432 с.
12. Якимаха Л. И. Акмеологические аспекты эффективности профессиональной деятельности специалистов системы социальной защиты населения // Психология зрелости и старения. - 2001. - №4. - С. 124 - 140.
13. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве