WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості суб’єктних характеристик учасників професійної інтеракції в соціальній роботі (пошукова робота) - Реферат

Особливості суб’єктних характеристик учасників професійної інтеракції в соціальній роботі (пошукова робота) - Реферат

себе-реального вона взагалі посідає 16 місце. Це свідчить, що в уявленні соціального працівника клієнт постає сильнішим і сміливішим при захисті своєї позиції. Ці дані узгоджуються з результатами, одержаними Н. Кривоконь в дослідженнях професійних образів-типажів соціальних працівників і клієнтів. Вона показала, з використанням методу семантичного диференціала [5], "сильнішу" позицію клієнта у порівнянні з "соціальним працівником" (аналіз здійснювався за шкалами "оцінка", "сила", "активність").
Звертає увагу також і уявлення соціального працівника про високу важливість для клієнта цінності "високі запити" (3 місце в груповому ранзі СПКР), тоді як для клієнта, та й самого соціального працівника, вона - на останньому місці. Нагадаємо, що в уявленнях соціального працівника про термінальні цінності клієнта перше місце посідає "матеріально забезпечене життя". З огляду на це, підтверджується припущення про стереотипне сприйняття соціальними працівниками клієнтів крізь призму матеріального забезпечення.
Надаючи великого значення цінності "чесність" для себе-реального (2 місце в ранзі СПР), соціальний працівник і клієнта сприймає таким же (6 місце в ранзі СПКР), але, як уже зазначалося, сам клієнт віддав цій цінності тільки 9 позицію. Натомість клієнт в оцінці себе реального (КР) відводить 2 і 3 позиції цінностям "співчуття" і "вихованість", які, на думку соціального працівника, посідають у клієнта (СПКР) 12 і 13 місця.
Майже співпадають уявлення про клієнтів у них самих (КР) та соціальних працівників (СПКР) стосовно значимості цінностей "відповідальність", "терпимість" та "незалежність" (ці цінності у різних співвідношеннях посідають перші позиції в аналізованих нами групових рангах). Клієнт майже погоджується із соціальним працівником у неважливості для нього цінностей "ефективність у справах" та "старанність" (які входять до шістки "найменш важливих цінностей"), але вважає себе "акуратнішим" та "життєрадісним", а також менш "раціональним" і "вольовим". Крім того, він вважає себе спроможним зрозуміти точку зору іншої людини, поважати смаки та звичаї інших людей. Саме так у методиці М. Рокича тлумачиться цінність "широта поглядів", яку клієнти в оцінці себе (КР) поставили на 7 місце, а соціальний працівник розташував її за клієнта (СПКР) на останньому - 18.
Описані розбіжності, неадекватні уявлення соціального працівника про клієнта, як видно з порівняльного аналізу, і визначили такі низькі коефіцієнти рангової кореляції в парах, де співвідносилися уявлення соціального працівника.
Як уже зазначалося, уявлення клієнта про інструментальну компоненту цінностей у взаємодії виявилися адекватнішими. Хоча звертає на себе увагу й суттєва різниця в групових рангах цінностей КСПР - СПР та КСПР - КР. Так, клієнт вбачає найважливішою інструментальною цінністю соціального працівника "освіченість", а в уявленнях останнього про себе вона посідає 6 місце. З огляду на нові вимоги до рівня професійної підготовки та освіти соціальних працівників, цей факт набуває неабиякого значення і підтверджує думку про необхідність професіоналізації соціальної роботи. Йдеться про те, що, на жаль, і досі на різних посадах ССЗН працюють люди без спеціальної освіти. Крім того, очікування клієнтів щодо високої значимості для соціальних працівників освіченості вимагає формування новітніх підходів до системи підвищення кваліфікації соціальних працівників.
Далі за розташуванням цінностей в уявленнях клієнта соціальний працівник постає "акуратним" (8 місце у соціального працівника), вихованим (1 місце у працівника), "відповідальним" (4 позиція в обох групових рангах), "старанним" (9 позиція у фахівця) і з часткою "раціоналізму" (тут уявлення не співпадають - така цінність посідає у соціального працівника 13 місце). Натомість соціальний працівник уявляє себе як "чесну", "співчутливу" й "терплячу" особистість.
Зазначимо також, що в уявленні клієнта не значимими для працівника системи соціального захисту населення є "сміливість у захисті своєї думки", "тверда воля", "незалежність", "непримиренність", "ефективність у справах" і "високі запити", що майже збігається з уявленнями соціального працівника про себе. З огляду на базові цінності соціальної роботи (йдеться, зокрема, про цінність "повага до індивідуальної своєрідності клієнта"), важливим видається й те, що "широта поглядів" для соціального працівника в оцінці себе є ще менш значимою (14 місце), ніж в оцінці його клієнтом (11 місце).
Відтак можна зробити певні узагальнення.
По-перше, уявлення про цінності-засоби у соціальних працівників і клієнтів відрізняються більше, ніж про цінності-цілі. При цьому інструментальні цінності соціальних працівників більше, ніж термінальні, відповідають професійним цінностям соціальної роботи. Проблемними, з точки зору професії, є низькі ранги інструментальних цінностей "ефективність у справах" (11 позиція) та "широта поглядів" (14 позиція).
По-друге, одержаний коефіцієнт рангової кореляції у парі уявлень соціальних працівників та клієнтів про себе-реальних дозволяє стверджувати, що потенційна можливість налагодження професійної взаємодії у соціальній роботі на основі інструментальних цінностей є вищою, ніж вона існує в уявленнях соціального працівника. А, виходячи з положень С. Московичі про те, що в ситуації соціальноївзаємодії визначальну роль відіграють саме уявлення про себе, партнера та ситуацію взаємодії [3], це дає можливість припустити, що виявлена діагностикою перцептивно-інтерактивної компетентності низька "впливовість" дій соціальних працівників і зумовлена частково неадекватністю уявлень про інструментальні цінності клієнтів. Крім того, в уявленнях клієнтів соціальний працівник постає ще менш "ефективним у справах" (17 місце в уявленнях клієнта про соціального працівника), ніж в уявленнях самих працівників про себе (11 місце в уявленнях фахівців про себе). Низький ранг цієї цінності в уявленнях обох учасників професійної взаємодії підтверджує наше припущення про недостатню "впливовість дій" соціального працівника, зафіксовану під час діагностики перцептивно-інтерактивної компетентності соціальних працівників.
По-третє, виявлений факт адекватнішого уявлення користувачів послуг про інструментальні цінності соціальних працівників, ніж фахівців - про клієнтів дає підстави для таких припущень. З одного боку, звертаючись до соціального працівника, клієнт планує взаємодію з носієм певної соціальної ролі, а отже й уявляє його інструментальні цінності крізь призму професійних функцій "типового" соціального працівника, яким він його бачить. Оскільки і фахівці не могли не враховувати функціонально-рольового навантаження при оцінці себе-реальних, однаковий "типаж-стереотип" професії і зумовив досить високий коефіцієнт рангової кореляції в парах, де співвідносились уявлення клієнтів про фахівців із уявленнями останніх про самих себе. З іншого боку, висловлені міркування не пояснюють високого ступеня неадекватності уявлень соціальних працівників про клієнтів. Причини хибних уявлень про інструментальні цінності клієнтів, на нашу думку, можуть критись у невмінні сформувати образ партнера по спілкуванню, у переважанні негативних стереотипів стосовно нього, тобто у бракові необхідних професійних умінь, невідповідному ставленні до своєї професійної діяльності. Такий висновок підтверджується й низьким значенням цінності "широта поглядів" в оцінці соціальними
Loading...

 
 

Цікаве