WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Освіта – не товар, студенти – не покупці (пошукова робота) - Реферат

Освіта – не товар, студенти – не покупці (пошукова робота) - Реферат

суспільного життя в цілому. Аце, в свою чергу, призводить до співіснування і протистояння нового й старого.
В наших умовах системна трансформація суспільства призвела до системної кризи, яка досягла свого піку у 1993 - 1994 роках, коли було майже втрачено контроль над приватизацією суспільної власності. Наслідком цього стало, зокрема, зменшення населення України на 4 мільйони чоловік та зниження ВВП майже удвічі. Україна посідає 44 місце в Європі за рівнем зарплатні. За нами тільки Білорусія і Молдова.
Майже не згадується узагальнюючий критерій оцінки соціальної політики, який не співпадає з рівнем зарплатні. Саме покажчик "якість життя" свідчить про необхідні умови забезпечення життєдіяльності людини. Ще один парадокс нашого буття: зростання зарплатні призводить до зниження якості життя. Тут можна було б сказати і про явне та приховане безробіття, низькі пенсії, зубожіння населення, корупцію в освіті і розлад системи охорони здоров'я тощо. А бідне суспільство, як відомо, не стимулює інтенсивну і продуктивну працю.
Трансформація перетворилася на жорстокий експеримент над народом ще й тому, що "почалася з демонтажу основних інститутів" і здійснюавлася "методом копіювання чужих зразків". Їй не передувало національне обговорення ситуації та вибору оптимальних шляхів виходу з неї. Здається іноді, народ зосередився одночасно на активному протистоянні і капіталізмові, й соціалізму. В країні не відбулося консолідації різних верств населення та узгодження їх інтересів, не поновлено суспільних зв'язків, важко говорити про соціальну зрілість груп.
Ліквідація системи соціального захисту, невідповідність політичного правління економічним відносинам, недієвість податкової служби, неплатоспроможність організацій і установ - все це перетворило державу в конфліктогенний чинник. Невиразність, несистемність реформ, протистояння гілок влади і конфесій, втрата владою своїх позицій у багатьох сферах життя супроводжується люмпенізацією населення.
Звідси соціальні конфлікти і кризові стани, що перманентно загострюються і дозволяють називати країну "суспільством ризиків". Для нього властивий синдром "стійкої нерівноваги". Геополітична невизначеність обумовила те, що й на Заході Україну вважають непередбачуваною, "суспільством надій, що не збулися", "країною розчарувань". Інакше кажучи, "соціально блукаюче суспільство не ідентифікувало себе з певним варіантом майбутнього". Тому перед вітчизняними політиками, незалежно від їх партійної належності, напевно ще довго бовванітиме надзавдання зберегти мирний характер трансформації, визначення її кінцевої мети: сформувати умови нової мотивації і зацікавленості особи в праці. Нинішній український ринок поки що ілюструє тезу Ф. Ніцше: "Можливо, ніщо так не роз'єднує людей і часи, як різний ступінь нужди, що переживається ними, нужди як душевної, так і тілесної".
У середнього і старшого поколінь, вихованих в лещатах єдино правильної ідеології, й досі капіталізм асоціюється з грабіжництвом, насиллям, несправедливістю, експлуатацією людини людиною. Хоча першовідкривачі "американської мрії" досягали успіху насамперед завдяки самоексплуатації. Капіталістів свідомо і надто довго змальовували монстрами, якими тільки-но дітей лякати. Згадаймо: "Хаос в країні пов'язаний з хаосом в головах людей". Чимало країн у XX столітті стали жертвами двох глобальних соціальних експериментів. Ні соціалістична (1917 - 1991 рр.), ні капіталістична моделі розвитку не виправдали очікувань, принесли, за великим рахунком, лише зневіру у можливість приєднання до цивілізованого світу. Тому з'являються моделі керованої, сек'юритарної демократії, або демократії власників чи служб безпеки. Їх розглядають як нові форми авторитаризму. Ще далеко не всі політики усвідомили істину: стійкою демократія може бути лише у випадку її єдності з національними цінностями і традиціями. Тому демократична Америка дотримується, за виразом Е. Кісінджера, геополітики, що означає "боротьба всіх за наші інтереси".
"Наздоганяльна психологія", брак волі до "гри у власну гру, за своїми правилами", абсолютизація чужого досвіду - це шлях до інтелектуальної деградації суспільства, спустошення свідомості громадян. І тоді вони, напевно, ніколи не позбудуться мазохістського прагнення: "Як тільки нам вдається відійти від прірви, у нас відразу виникає бажання до неї повернутись".
Ось і зараз спроба "наздогнати і перегнати" розвинені країни призвела поки що до виникнення не ринку, а того, що дуже нагадує безладний базар. Йому притаманні неконкурентний тип поведінки і прагнення до монополії шляхом змови та знищення суперника, ставка на надприбутки завдяки штучному дефіциту, акцент не на виробництво, а на посередницько-спекулятивну діяльність, на зв'язок з корумпованим чиновництвом. Не випадково міжнародні організації постійно відмовляють Україні в наданні статусу держави з ринковою економікою.
Вітчизняні вчені, публіцисти прагнуть якось реабілітувати у масовій свідомості спотворений образ капіталізму. Те, що відбувається в Україні, називають будівництвом чи то народного капіталізму, чи то буржуазного соціалізму, або і зовсім традиційно - капіталізму з людським обличчям. Очевидно одне: соціалізм і капіталізм "через внутрішню трансформацію та взаємодію породжують нову якість". Дехто з вчених переконаний: історія прямує до соціалізму не лише через революції, а й через соціалізацію капіталізму. Тим часом, одні з країн СНД, перекресливши в черговий раз власну історію, безоглядно поспішають у Європу, інші - обережні щодо надбань соціалізму. Ну і, зрозуміло, є й такі, хто "за зразок взяв стратегію: крок вперед - два назад, або вбік". Слід говорити також і про синдром "придушення історії", коли "будь-які спогади про минуле сприймаються як вияв консерватизму, як загроза здійснюваним трансформаціям".
Головний співробітник Інституту соціології НАН України Є. Суїменко на запитання "В якій Україні ми живемо?" пише: "…нескінченна низка економічних показників засвідчує швидкі темпи господарського піднесення Китаю і помітні позитивні зрушення в народному господарстві Бєларусі. Тому цілком припустимо, що такі плідні, конструктивні процеси відбуваються саме в руслі "капіталізованого соціалізму", який більше відповідає історичним передумовам і набуткам в Україні, ніж "соціалізований капіталізм", як це декому марно ввижається".
Трансформація позначилась на статусі, поведінці, ментальності українців. Вона не тільки не прискорює реформ, а й навіть загрожує їм. Ментальність - це найбільш стабільні духовні, світоглядні, культурні цінності, це те, що образно називають коренями (Б. Гершунський). Пересаджувати їх дуже ризиковано, а іноді - неможливо. Віра, як спосіб існування колективної ментальності, також позначилась на історичній долі східних слов'ян. Вони завжди були далекі від протестантизму - "буржуазного різновиду християнства" (К. Маркс). Протестантизм характеризується раціоналізмом, аналітичністю, індивідуалізмом, скептицизмом. Сподівання на себе
Loading...

 
 

Цікаве