WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Мотивація навчальної діяльності студентів (пошукова робота) - Реферат

Мотивація навчальної діяльності студентів (пошукова робота) - Реферат

яка сформувалася в Україні за останні роки, слабо виражений морально-етичний компонент. Значній частині суспільства притаманна соціальна аномія в проявах скептичного ставлення до життєвих цінностей інших та держави в цілому. Більше 40 % молодих людей, що досягли 20-річного віку, не пишаються своїм громадянством, 30 % юнаків і дівчат не відчувають відповідальності за долю України і при нагоді можуть виїхати за кордон, 25 % вагаються з відповіддю [1, с. 40 - 43].
Звичайно, означені проблеми далеко не повністю висвітлюють увесь спектр притаманних сучасній молоді життєвих цінностей, особистісних поглядів на світ і сенс життя. Однак незаперечно, що такі особливості структури цінностей посідають перші місця у життєвих орієнтирах, визначаючи діяльність і поведінку молоді. Саме вони формують ставлення до освіти, мотивацію навчання.
З метою вивчення сформованості життєвих орієнтирів, ставлення до перспективи продовжувати освіту після закінчення школи кафедра психології СНУ ім. В. Даля й провела дослідження "Старшокласник Луганщини". Ним було охоплено 652 учні 9 - 11 класів понад 30 шкіл обласного центру, великих міст (100 тисяч жителів), міст з населенням 50 - 100 тисяч та менше 50 тисяч, жителів малих міст і сіл усіх регіонів області. Опитування проводилося шляхом анонімного анкетування учнів у школах та класах (№, паралель, літера), які визначалися дослідницькою групою довільно з переліку шкіл І - Ш ступенів, наданого головним управлінням освіти і науки області. В основу опитувальника було покладено адаптовані та доопрацьовані методики вивчення учнівської молоді УІСД, центру "Соціальний моніторинг" та КМІС. Результати розглядались як у площині сукупних результатів, так і в розрізі: обласний центр, міське населення, сільське населення, а також кореляційних зв'язків та залежностей показників.
В журнальній статті не ставимо за мету ознайомити читача з усіма отриманими результатами (вони ще аналізуються), але вже можна стверджувати: 70 % нинішніх старшокласників прагнуть стати студентами. Спонукає їх до цього соціальний статус людини з вищою освітою, наявність диплома, але аж ніяк не спеціальність "за покликанням". Бажання отримати вищу освіту пов'язане, перш за все, з наміром знайти "пристойну" роботу, купити житло, зробити кар'єру. На запитання "Чи плануєте в найближчі 10 років..." було отримано відповіді, наведені в таблиці 3.
Вибір навчального закладу молодь здебільш пояснює бажанням отримати обрану спеціальність, престижністю навчального закладу. Однак цей вибір залежить не стільки від мотивів, що є усталеними проявами, атрибутами особистості, а від ситуаційних чинників: впливу оточення, матеріальних можливостей тощо. Велике значення має наближеність вишу до місця проживання, можливість одержати безплатну освіту, низька ціна освітніх послуг, оптимальний збіг ціни та якості освіти (таблиця 6).
Змінились і орієнтації щодо професійного вибору. Зразки життєвого успіху молодь бачить в образах високооплачуваних артистів, співаків, спортсменів. Лише одиниці називають своїми кумирами політичних діячів, історичні особистості. Серед тих, кого "обожнюють", немає військовиків, педагогів, інженерів, фахівців сільського господарства. Рейтинг престижності професій та можливості досягнення матеріального успіху практично збігаються (таблиці 4 і 5).
Одержані дані підтверджують відповідне ставлення щодо привабливості та успішності окремих професій в цілому серед молоді України [9, c. 60]. Половина випускників шкіл намагатиметься одержати технічну освіту, стати програмістами тощо ("Подробности" TV "Інтер", 31.05.2002). Тому не може не насторожувати те, що бажання отримати технічну освіту супроводжується зневагою до інженерної праці. Тобто можна припустити, що провідним мотивом навчання для значної частини молоді, яка стане чи вже стала студентами вищих навчальних закладів технічного профілю, є не інтерес до фаху, а тільки бажання одержати диплом. Як свідчать результати студій "Першокурсник", проведених нами серед студентів Національного університету ім. В. Даля, майбутні інженери серед запропонованих 16 професій розташовують свою майбутню професію поза чільною десяткою привабливих.
З іншого боку, динаміка випуску шкіл області (19474 особи 2002 року) та прийнятих на перший курс вищих навчальних закладів на денну форму навчання (16467 осіб) свідчить, що майже кожен бажаючий може стати студентом [28]. Ситуація, коли кожному випускникові, по суті, гарантується місце у вищому навчальному закладі, призводить до того, що відбір за рівнем підготовки стає дедалі складнішим, а в деяких випадках практично неможливим. Тобто виникає проблема рівня інтелектуального розвитку особи, яка стає студентом, та загального рівня її шкільної підготовки. Можна стверджувати, що саме великі конкурси стимулювали раніш юнаків і дівчат краще опановувати шкільні знання, а в інституті - обрану спеціальність.
Однак не тільки грунтовна шкільна підготовка та рівень інтелекту, а, перш за все, мотиваційні чинники [16; 29; 30] обумовлюють успішне становлення особистості, набуття міцних фахових знань, умінь, навичок. Ці питання сьогодні не можна вважати вирішеними, адже, за даними наших досліджень, старшокласники на виконання шкільних завдань витрачають удвічі менше часу, ніж на перегляд телевізійних програм, слухання музики, прогулянки з друзями. То ж природно, що середній рівень своєї шкільної підготовки, відповідаючи на запитання "Я відмінно упораюсь із завданнями?", вони оцінють на 3,3 за п'ятибальною шкалою.
Відтак можна припустити, що провідними мотивами навчання для значної частини молоді, що одержала студентські квитки, є не досягнення успіху в оволодінні знаннями, бодай з окремих предметів, а прагнення більш-менш благополучно здолати етапи навчального процесу, склавши залік, екзамен, сесію тощо. Якість підготовки фахівця за такої мотивації не буде високою - такою, наприклад, коли студент виявляє щиру зацікавленість у навчанні [35, с. 17 - 18], коли він усвідомлює важливість того, що вивчається, для майбутньої діяльності. Вважається доведеним, що "найбільший вплив на академічні успіхи має пізнавальна потреба в поєднанніз високою потребою у досягненні" [27, с. 75]. Тобто завдання вищого навчального закладу, який має студентів здебільш не мотивованих на успіх в опануванні знаннями, - оганізувати систему психолого-педагогічного забезпечення навчального процесу, яка б відповідала сьогоднішнім реаліям.
Питання це не нове. Ще в середині 80-х років досить активно обговорювалась проблема "вузького" техніцизму. Тоді ж було запропоновано кілька моделей подолання технократизму мислення (за термінологією В. Зінченка). Під техніцизмом освіти розуміється таке наповнення змісту професійної освіти, яке породжує "противагу" гуманізації, що проявляється у формуванні "раціоналістичної" картини сучасного життя, де фахівець повинен вирішувати професійні проблеми, учений - виробляти знання про світ, інженер - розробляти нові технології і технічні пристрої, які б надійно працювали. За це вони несуть відповідальність перед суспільством і одержують заробітну платню. Такий же підхід панує і у сфері технічної освіти: студент, як майбутній фахівець, повинен отримати певні знання і опанувати навички, які дозволили б йому ефективно вирішувати професійні проблеми.
Ці підстави усвідомлюються фахівцями, вони фігурують як зміст рефлексивних знань у змісті освіти. В межах технократичного мислення така рефлексія здебільшого лише сприяє їх закріпленню та догматизації. Ця іманентна практиці технічної діяльності рефлексія (не мається на увазі спеціальна наукова методологічна рефлексія, здійснювана теоретиками відповідного профілю), як правило, спрямована на раціоналізацію наявного стану речей, тобто прагне гранично удосконалити те, що переноситься безпосередньо на процес інженерної підготовки у вищих навчальних закладах. Такий
Loading...

 
 

Цікаве