WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Мотивація навчальної діяльності студентів (пошукова робота) - Реферат

Мотивація навчальної діяльності студентів (пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота:
Мотивація навчальної діяльності студентів
У статті на підставі аналізу соціологічних, психологічних, політологічних джерел та результатів студій "Старшокласник Луганщини" і "Першокурсник", проведених кафедрою психології Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, здійснюється спроба виявити чинники, що впливають на вибір майбутньої спеціальності, а також на мотивації навчальної діяльності студентства. (Дослідження проводилося 2003 року. Статтю одержано і схвалено до друку у квітні 2004 року).
Суспільна проблема
Початок ХХІ століття ознаменувався активним пошуком шляхів реформування освітянської системи України [4; 14; 15; 25; 21]. На жаль, у педагогічному менеджменті вищої школи ця проблема розглядається переважно в аспекті відповідності навчальної діяльності до вимог стандартів освіти, переходу до її триступеневої системи (підготовка за рівнями бакалавра, спеціаліста та магістра). І мало хто переймається переосмисленням мети, змісту, форм і методів підготовки фахівців, переглядом психолого-педагогічної парадигми освіти.
Тим часом очевидно, що найперспективнішим методом вирішення назрілих проблем у галузі освіти є її гуманізація та гуманітаризація. В теоретико-методологічному плані ці питання висвітлюються, зокрема, в працях Г. Балла, С. Гончаренка, Ю. Мальованого, В. Рибалки та ін. [2; 10; 31]. Так, Г. Балл виокремлює три головні складові гуманізації освіти: гуманістичне переосмислення її основних функцій, гуманізація сьогоденного життя учнів та втілення гуманістичних засад у загальній організації системи освіти [2]. Л. Карамушка наполягає на необхідності гуманізації освітянського управління на всіх рівнях [18; 19]. В. Біблер вказує, що одним з провідних шляхів гуманізації освіти є запровадження діалогічних засад [3]. Майже всі автори підкреслюють, що складові гуманізації цілком поширюються і на царину професійної (в тому числі вищої) освіти.
Мета статті - ознайомити наукову громадськість з результатами студій "Старшокласник Луганщини" та "Першокурсник", виконаних кафедрою психології СНУ ім. В. Даля (П. Скляр, О. Задорожня, О. Скляр, В. Третьяченко) щодо ціннісних орієнтацій старших школярів та першокурсників вузів, обґрунтування ними вибору спеціальності та аналізу впливу цих чинників на проблему мотивації навчальної діяльності студентства.
Авторська ідея
Серед причин, що поліпшують чи погіршують підготовку спеціаліста вищої кваліфікації, великого значення набуває сформованість мотивації щодо навчання, яка, в свою чергу, залежить від об'єктивних і суб'єктивних чинників розвитку особистості, що формуються задовго до студентських років. Мотивація не може з часом не змінюватися. Відтак, якщо мотиваційні чинники суб'єкта навчального процесу не сприяють якості навчання, то треба допомогти йому їх сформувати. Спроби такої допомоги будуть, як на наш розсуд, успішними, коли найповніше використовуватиметься потенціал гуманістичного підходу в освіті, що забезпечить "необхідне могутнє реформаційне зрушення, відновлення життєвих цінностей,.. джерелом яких є віра у своє вище покликання, можливість досягти в цьому світі свого ідеалу" [22, с. 130].
Об'єкт дослідження - процеси формування життєвої мети та ціннісних орієнтацій сучасної молоді щодо отримання нею вищої (в тому числі технічної) освіти.
Предмет дослідження - сформованість навчальної мотивації студентства та гуманістичні, особистістно орієнтовані засади її продуктивного коректування в процесі навчання.
Здійснючи соціально-психологічний аналіз чинників, що формують ціннісні орієнтації особистості, ми розглядаємо їх як якості (або властивості), що вважаються нею корисними в соціальному плані і відповідають певному світогляду та виступають абстрактивним і загальним принципом відносно моделей поведінки особистості в межах певної культури чи суспільства. Цей світогляд, завдяки процесу соціалізації, члени суспільства вважають досить важливим, тому соціальні цінності формують головні принципи, навколо яких інтегруються (або можуть інтегруватися) особистісні та соціальні цілі [5, с. 459].
Ще Л. Виготський підкреслював, що особистість набуває нових властивостей, дістаючи їх із соціальної дійсності як основного джерела розвитку, і якщо є бажання визначити, що становить собою молода людина, то треба з'ясувати соціальну ситуацію її розвитку [8, с. 259].
Нині цінності ринкових відносин стають чи не найважливішими для суспільства. Споживання стало екзистенціональною ознакою індентичності. Економічна індентичність як споживача починає переважати громадянську і навіть людську ідентичність [20, с. 16 - 17].
Передусім це стосується молоді, бо саме вона найгостріше сприймає суспільні проблеми й протиріччя. Невдачі в досягненні сформованою комуністичною ідеологією всеосяжної суспільної мети спричинили не тільки знецінення старих ідеалів, але й зростання значущості індивідуальних цінностей для більшості членів суспільства. Внаслідок цього утворилась соціально-психологічна основа для сприйняття ідеології, яка грунтується на цінностях, пов'язаних з індивідуальним успіхом. Усталився погляд, що матеріальний добробут простіше здобути власними зусиллями та здібностями, а принцип майнової диференціації почав сприйматися (перш за все - в молодіжному середовищі) як справедливіший, ніж принцип соціалістичного розподілу [24, с. 7 - 8].
Виникло безробіття - явище, якого не знали при соціалізмі. Рівень його серед молоді, за даними обстеження економічної активності населення у 1999 - 2000 роках, коливався в межах 18 - 21 %, що майже вдвічі перевищував відповідний показник (12 %) для всього працездатного населення [11, с. 30]. Відтак у молодіжному середовищі спостерігаються дуже суперечливі погляди на своє найближче майбутнє. За нашими даними, отриманими під час проведення опитування в межах дослідження "Старшокласник Луганщини", з властивим юності оптимізмом 54,8 % опитаних вважають, що в найближчі 5 років їх життя поліпшиться. Однак лише 12,7 % респондентів повністю впевнені, а 42,4 % скоріш чи зовсім не впевнені у своєму майбутньому (див. таблиці 1 і 2).
З життєвої практики молоде покоління зрозуміло: чим освіченіша людина, тим вона конкурентоспроможніша на ринку праці. Це підтверджує і соціологічна наука, яка, вивчаючи особливості окремих економічно активних груп молоді, констатує: серед осіб віком до 29 років з вищою освітою рівень безробіття у 1999 - 2000 роках був нижчим у 1,5 раза. Прибутки працездатного населення також безпосередньо залежать від освітнього рівня. Проте саме у молодому віці наявність вищої освіти дає найсуттєвішу різницю в доходах - майже удвічі порівняно з іншою спеціальною освітою [17, с. 32].
Гострота працевлаштування молодих спеціалістів не зменшується (45 % безробітної молоді - це непрацевлаштовані після закінчення навчальних закладів) [17, с. 22] Проблема як у тому, що бракує робочих місць, які відповідають кваліфікації та спеціальності, отриманій у вищій школі, так і в тому, що робота, якуможуть запропонувати випускникам вишів, за оплатою, змістом і умовами праці не дуже їх приваблює.
Як свідчать результати міжнародного дослідження "Сучасна професійна мобільність молоді з вищою освітою в суспільствах, що трансформуються", економічна ситуація примушує молодь влаштовуватися не за фахом. Наслідок: лише половина молодих людей працює за набутою спеціальністю, кожен дев'ятий не працював за фахом зовсім. Це цілком відповідає розумінню студентством ситуації, що склалася: лише приблизно 30 % майбутніх фахівців сподіваються одержати роботу за спеціальністю. 97 % молодих людей вважають головним високий рівень зарплати. Невелика, проте гарантована оплата праці, не дуже напружена робота, тривала відпустка і значна кількість вихідних сучасну молодь не приваблюють [17, с. 31 - 52].
Ще один чинник, який слід враховувати: у "ринковій ідеології",
Loading...

 
 

Цікаве