WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Методи психосемантики в дослідженні соціальних уявлень (пошукова робота) - Реферат

Методи психосемантики в дослідженні соціальних уявлень (пошукова робота) - Реферат

наглядне, і тому вони є формою рефлексії позамовної дійсності.
4. Фразеологізми допомагають висловлювати найрізноманітніші почуття - радості, вдоволення, нехтування, презирства тощо. Там, де буває важко сформулювати точне визначення, фразеологізм допомагає знайти влучну, містку, лаконічну характеристику людини, її вчинків.
5. У фразеологізмі спресовано суспільний досвід. Тому в ньому яскраво проявляється національно-культурна специфіка мови, її зв'язок з матеріальним і духовним життям народу, його історією, звичаями. Використання фразеологізмів у психологічних дослідженнях дозволяє підійти до вивчення особливостей певної етнічної спільноти (і взагалі кожної окремої соціальної групи) не абстраговано, досліджуючи якогось позаісторичного суб'єкта, а в контексті певного устрою культури, характерного для того чи іншого народу [6].
6. Фразеологічна семантика майже завжди спрямована на характеристику людини як суб'єкта діяльності. "Фразеологізми оцінюють людину з точки зору фізичних, психічних, морально-етичних, інтелектуальних якостей, характеризують її соціальну приналежність, рід занять, вік, життєвий досвід, родинні зв'язки" [6, с. 90].
7. СД, в якому шкалами-деcкрипторами є фразеологізми, має більшийступінь проективності, ніж СД, в якому використано прикметники. Особистісні якості, подані за допомогою прикметників, мають надто сильний компонент оцінки. Соціально детермінована бажаність або небажаність цих якостей впливає на характер приписування їх рольовим позиціям, тобто можлива свідома або неусвідомлена фальсифікація результатів.
б) Для оцінювання ми вибрали дев'ять ролей, а саме: "Я" (1); "Типовий сучасний українець" (2); "Типова сучасна українка" (3); "Типові сучасні українці очима людей інших національностей" (4); "Мій друг" (5); "Мій недруг" (6); "Ідеальна людина з точки зору суспільства" (7); "Невдаха" (8); "Соціально успішна людина" (9).
Респондентів просили за семибальною шкалою оцінити відповідність твердження, зафіксованого в образній формі в кожному фразеологізмі згідно з кожною рольовою позицією. Таким чином, фразеологізми виступали уніполярними шкалами, а ролі-типажі - тими об'єктами, які оцінювалися за цими шкалами. Оскільки обрані фразеологізми є предикатами, що описують якусь дію, то віднесення їх до певної рольової позиції відбувається за допомогою утворення судження типу: "Цій людині властиво ...". (Методику СД-УФразео у повному вигляді викладено в статті [1]).
Другий етап - математичне опрацювання отриманих емпіричних даних. На основі оцінок, даних респондентами ролям-типажам за кожним із фразеологізмів, було побудовано матриці схожості, які потім аналізувалися за допомогою методів кластерного й факторного аналізів. Індивідуальні матриці оцінок респондентів були просумовані в одну загальногрупову матрицю (200x9), яка аналізувалася за допомогою кластерного й факторного аналізу.
Ієрархічний кластерний аналіз. Підраховувалася міра близькості між ролями-типажами на базі усереднених значень оцінок.
Для того, щоб виявити структуру взаємозв'язків між фразеологізмами за кожною рольовою позицією, було здійснено кластерний аналіз матриці оцінок респондентами образу за допомогою 99 фразеологізмів. Для кожної ролі-типажу проектувалося власне кластерне дерево. Такий аналіз дозволив визначити фразеологізми, які "не працювали". Їх було відкинуто. Нова матриця (47x200) була знову опрацьована методом кластерного аналізу.
Факторний аналіз (метод головних компонент) дозволив виявити латентні фактори і, розкривши їх внутрішній зміст, побудувати семантичне поле етносоціальних уявлень.
Процедура факторного аналізу дозволила побудувати матриці етносоціальних уявлень і дослідити їх місце та функції у структурі Я-концепції. Після опрацювання матриці (200х9) методом факторного аналізу образи-типажі було розміщено у семантичному просторі виділених факторів, що дозволило порівняти їх за конкретними характеристиками.
Третій етап - змістовий аналіз даних, отриманих після математичного опрацювання й створення семантичного простору. Інтерпретація виділених кластерів і факторів відбувалася на основі пошуку смислових інваріант, які поєднують шкали й образи, що належать до певного фактора або кластера.
1. В результаті кластеризації загальної матриці 47х200 отримали дерево близькості образів. Найподібнішими до власного "Я" респонденти вважають (подаємо в порядку збільшення відстані): образи "Мій друг" (5), "Соціально успішна людина" (9); "Ідеальна людина з точки зору суспільства" (7), "Типова сучасна українка - жінка" (3); "Типовий сучасний українець - чоловік" (2).
2. В результаті факторного аналізу було виділено три фактори, які пояснюють, відповідно, 68.6, 12.9, 5.5% вкладів у загальну дисперсію. Найбільш навантажені якості подаємо в порядку зменшення факторного навантаження:
Фактор 1: сідати в калюжу - 0,89; давати собі раду - 0,88; закопувати свій талант - 0,87; мати свою стежку - 0,86; дивитися тверезими очима - 0,86; голими руками не візьмеш - 0,86; пробивати грудьми дорогу - 0,86; багатіти думкою - 0,85; проспати царство небесне - 0,84; стріляти з гармат по горобцях - 0,84; шукати вчорашнього дня - 0,83; гризти собі голову - 0,83; за словом у кишеню не лізти - 0 ,83; забігати наперед розуму - 0,81; жити заднім розумом - 0,81; мати рацію - 0,79; ганятися за двома зайцями - 0,79; будувати повітряні замки - 0,79; діставати каштани з вогню - 0,78; кидати слова на вітер - 0,73; лізти поперед батька в пекло - 0,70; розкидатися словами - 0,70.
Фразеологізми цього фактора характеризують різні аспекти контролю й цілеспрямованості поведінки. Позитивний його полюс описує поведінку суб'єкта, не здатного ні поставити мети ("ганятися за двома зайцями", "будувати повітряні замки"), ні обрати адекватні засоби та шляхи досягнення мети ("стріляти з гармат по горобцях", "забігати наперед розумом"), ні керувати своєю активністю ("сідати в калюжу", "проспати царство небесне"). Негативний полюс шкали характеризує виважену, незалежну поведінку ("давати собі раду", "мати рацію"). Перший фактор ми назвали - "безлад - цілеспрямованість".
Фактор 2: чужими руками жар вигрібати - 0,92; без мила в душу влізти - 0,90; зимою криги не дасть - 0,88; совати палиці в колеса - 0,87; і батька рідного не пожаліє - 0,87; чортові душу продасть - 0,84; підкладати свиню - 0,83; ловити рибу в каламутній воді - 0,83; лихом торгувати - 0,82; жити тільки собою - 0,81; заганяти голки в серце - 0,81; лізти з чобітьми в душу - 0,81; пускати в очі пилюку - 0,78; гребти під себе - 0,78; докидати хмизу в жар - 0,73; пхати носа - 0,70; сотати нерви - 0,66; перекладати на чужі плечі - 0,66.
Всі фразеологізми цього фактора (позитивний полюс)
Loading...

 
 

Цікаве