WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Методи психосемантики в дослідженні соціальних уявлень (пошукова робота) - Реферат

Методи психосемантики в дослідженні соціальних уявлень (пошукова робота) - Реферат

поліфонічна (система ідентичностей) і діалогічна. Якості, риси, вчинки як власні, так і інших, оцінюються з позиції значущих інших.
За рахунок ідентифікації людина, з одного боку, набуває властивостей інших, а також бачить в інших усе більше рис свого "Я". Можливість ідентифікації передбачає існування психологічної близькості з прототипним членом групи. Образ його (тобто типаж-стереотип з певною рольовою позицією), що уособлює риси-еталони групи, утворюється в свідомості членів групи внаслідок міжособистісного спілкування і не є усередненоюхарактеристикою членів групи. (Надалі такий образ ми будемо називати "роль-прототип").
Якщо респондентові запропонувати оцінити певні рольові прототипи за шкалами-дескрипторами СД, то ролі-прототипи, які є значущими для людини, тобто які посідають важливе місце у "Я"-концепції особистості, матимуть схожі конототивні значення з образом власного "Я". Чим ближчими будуть описи певних ролей-прототипів до опису власного "Я", тим більш домінуючою в усвідомленні людиною власного "Я" є група, типовим представником якої є оцінений прототип.
Ролі-прототипи, схожі між собою (і схожі з образом власного "Я"), посідають у структурі "Я"-концепції близькі місця, і, утворюючи пучки ідентичностей, виконують у ній схожі функції.
У дослідженні ми використали дві методики (авторські розробки): метод особистісного семантичного диференціала та семантичний диференціал на основі українських фразеологізмів (СД-УФразео).
Перша методика (особистісний семантичний диференціал (СД)), спрямовувалася на вивчення уявлень (як усвідомлених, так і неусвідомлених) молоді про психологічні особливості типового представника українського етносу.
Друга методика (особистісний семантичний диференціал, де як уніполярні семибальні шкали-дескриптори використовувалися українські фразеологізми (СД-УФразео)) дозволила реконструювати одну з форм соціальних уявлень - стереотипи образів-типажів (а саме їх рольові позиції) і відтворити семантичний простір, в яких вони розташовані за певними критеріями (повинні задаватися факторами або кластерами).
Рольова позиція відрізняється від образу-типажу тим, що містить не тільки схематизоване уявлення про особистість, характер і способи поведінки персонажа у повсякденному житті, але є узагальненим способом поведінки, поведінковим еталоном, що очікується від персонажа як представника певної соціальної категорії або групи.
Результати дослідження
У дослідженні взяли участь 200 студентів 3-іх - 4-их курсів Національного університету ім. Т. Шевченка (факультети історичний, економічний, соціології та психології, філологічний); Національного університету харчових технологій (факультети механічний та енергетичний); Інституту муніципального менеджменту й бізнесу (спеціальності - фінансист, юрист-економіст, бухгалтер).
І. Процедура побудови семантичного простору, який описує й диференціює уявлення про психологічні особливості сучасного типового представника українського етносу включала реалізацію трьох послідовних етапів.
Перший етап - створення методики дослідження й проведення процедури оцінювання. Він пов'язувався з виділенням ознак-описів, які мали стати дескрипторами за побудовою на основі отриманих ознак уніполярних шкал майбутнього СД. Для оцінювання обрали чотири образи-типажі: "Типовий сучасний українець" (ТСУ ч);"Типова сучасна українка" (ТСУ ж); "Типовий сучасний українець очима інших національностей" (ТСУ як со); "Я".
Респондентам було запропоновано написати означення, які, з їхньої точки зору, характеризують сучасних українців. Опитано 170 осіб, які вважають себе українцями. Переважна більшість із них у повсякденні користується російською мовою, але навчається українською. На основі контент-аналізу отриманих описів було побудовано СД з тридцяти уніполярних семибальних шкал.
Другий етап - математичне опрацювання отриманих емпіричних даних. На основі оцінок, даних образам-типажам респондентами, було побудовано матриці схожості, які потім аналізувалися за допомогою методів кластерного й факторного аналізів.
Третій етап - змістовий аналіз даних, отриманих після математичного опрацювання й створення семантичного простору. Інтерпретація виділених кластерів і факторів відбувалася на основі пошуку смислових інваріант, які поєднують шкали й образи, що належать до певного фактора або кластера.
1. Кластерний аналіз
1.1 В результаті кластеризації загальної матриці 30х200 було отримано дерево близькості образів. Найближчими між собою виявилися образи "Я" (1) та українки (3) - відстань 5,9; типового українця (2) та українця в очах інших національностей (4) - відстань 3,9; українця (2) і українки (3) - відстань 6,9.
1.2. В результаті кластеризації загальної матриці 200х30 було отримане дерево схожості якостей-ознак (на основі вкладу всіх образів) в семантичному просторі респондентів. Об'єднання всіх якостей-ознак у єдине ієрархічне дерево складалося з 7 етапів. В результаті утворилися 4 великі гілки, які ми, відповідно до якостей, що увійшли до них, назвали: "самодостатність", "емоційна лабільність", "привабливість", "незалежність".
Великі гілки описують можливі варіанти прояву особистості: самодостатній - емоційно лабільний, самодостатній - ригідний; привабливий - незалежний, привабливий - залежний, які, поєднуючись у різних варіантах, утворюють стереотипи особистості.
1.3. В результаті опрацювання даних для кожного стереотипного образу-типажу було побудоване ієрархічне кластерне дерево близькості. Це дозволило нам, по-перше, створити наочнішу картину семантичного простору; по-друге, збагатити інтерпретацію результатів факторного аналізу.
2. Факторний аналіз. В результаті факторного аналізу даних для кожного стереотипного образу-типажу були виділені значущі фактори, які реконструюють уявлення респондентів про відповідний образ.
Образ-типаж власного "Я". Для образу "Я" було виділено чотири значущі фактори, які пояснюють, відповідно, 26.6, 10.2, 7.7 та 6.3 % вкладів у загальну дисперсію. Найбільш навантажені якості подаємо в порядку зменшення факторного навантаження (таблиця 1):
Таблиця 1
Ф1 Я Ф2 Я
люблячий - байдужий
любимий - ненависний
красивий - звичайний
добрий - злий
щирий - лицемірний
дружелюбний - озлоблений
гостинний - самітник
розумний - тупий
доброзичливий - злопам'ятний
веселий - депресивний ,79
,78
,76
,75
,71
,70
,68
,68
,65
,61 хитрий - наївний
демонстративний - скромний
критичний
Loading...

 
 

Цікаве