WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Методи психосемантики в дослідженні соціальних уявлень (пошукова робота) - Реферат

Методи психосемантики в дослідженні соціальних уявлень (пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота:
Методи психосемантики в дослідженні соціальних уявлень
Історія соціальної психології свідчить: виникнення і розвиток нових теорій відповідає, як правило, значним соціокультурним змінам. Основна тенденція розвитку сучасного суспільства - глобалізація. Тому розвиток соціальної психології бачиться як розвиток науки інтегративної, що поєднує у собі досягнення як різних соціально-психологічних шкіл, так і здобутки інших дисциплін. Мета сучасної соціальної психології - визначити спільне для всіх людей, розкрити закономірності, втілені у конкретні соціокультурні форми.
Російський психолог П. Шихирєв, розглядаючи перспективи соціальної психології, доходить висновку, що генеральний напрям її розвитку - дослідження взаємодії індивіда і суспільства як єдиного організму. Він вважає, що такі дослідження мають виконуватися на рівні реальності, детермінованої загальнолюдськими цінностями, що надають сенс існуванню і поведінці людини в її взаємодіях з іншими людьми, оточуючим світом і собою. Соціальна взаємодія - це зв'язок соціальних суб'єктів (індивідуальних і колективних), що психологічно реалізується в ставленні до себе, одне до одного і до дійсності [9]. Визнання за духовністю системоутворюючої якості соціальної взаємодії дозволить перейти до формування якісно нових моделей людини, суспільства та їх стосунків. П. Шихирєв зазначає, що соціальна якість розгортається в процесі обміну в системі суб'єкт-суб'єктних і суб'єкт-об'єктних взаємодій і ставлення до них. Відповідно він визначає предмет соціальної психології "як дослідження ставлення (оцінки) до відносин (зв'язку)" [9, с. 387]. Тобто насамперед слід вивчати процеси виникнення, функціонування та відмирання форм об'єктивації ціннісного ставлення у соціальному обміні, в реальній життєдіяльності.
Який же об'єкт дозволяє дослідити взаємодії особистості, групи і суспільства як єдиного організму? Таким об'єктом є образ. Образ - це форма існування ціннісного ставлення; об'єктивоване переживання; матеріал, з якого створюється групова і суспільна ідеологія. Тому не випадково в останні роки з'явилося чимало праць, присвячених дослідженню соціальної ідентичності. Адже ідентичність - це ціннісне переживання своєї унікальності, подане в "Я"- або "Ми"- образах.
Особливо актуальна проблема ідентичності для пострадянського суспільства. Руйнація цілісної системи цінностей і порушення рівноваги в балансі між групами як елементами соціальної системи спричинили кризу ідентичності. Старі соціокультурні ідентифікації мають поступитися місцем новим. Люди змушені шукати нові духовні орієнтири для усвідомлення свого місця у мінливому соціумі, зв'язків з державою і навколишнім середовищем.
Соціальна нестабільність актуалізує потребу в соціальних зв'язках - солідарності, ідентичності, належності до групи. Особистість прагне визначити певні соціальні та психологічні межі свого існування, щоб підсилити свою стабільність. Для цього вона виходить за межі власного "Я" (індивідуальна ідентичність) і ототожнює себе з якоюсь спільнотою чи групою. У кризовому суспільстві саме етнічна ідентичність спроможна забезпечити людині відчуття безпеки і позитивної ідентичності. На етнічну ідентичність, як вид ідентичності соціальної, припадає найбільше навантаження в орієнтації індивідів у суспільстві. Виконуючи роль внутрішньоетнічної інтеграції, вона визначає розвиток дезінтеграційних тенденцій у суспільстві в цілому.
Виходячи з актуальності проблеми, ставимо за мету вивчити систему ідентичностей української молоді і, зокрема, етнічної ідентичності як компонента ідентичності соціальної. У цій статті зупинимося на теоретичних посиланнях та окремих результатах дослідження етносоціальних уявлень методами психосемантики.
Отже:
об'єкт дослідження - соціальні уявлення особистості;
предмет дослідження - психологічні особливості етносоціальних уявлень особистості;
мета дослідження - науково обгрунтувати засади емпіричного дослідження етносоціальних уявлень особистості, розробити методику їх вивчення.
Завдання дослідження :
· визначити психологічну природу і зміст етносоціальних уявлень як основних компонентів етнічної ідентичності;
· обгрунтувати теоретичні засади емпіричного дослідження етносоціальних уявлень і на цій підставі розробити методику їх вивчення;
· дослідити структуру етносоціальних уявлень молоді щодо психологічних особливостей власної етнічної спільноти.
Обираючи об'єктом емпіричного дослідження соціальні уявлення, ми виходили з таких теоретичних міркувань.
Особистість набуває ідентичності в процесі ідентифікації. Це явище включає два різних за змістом аспекти. Один з них має зовнішню спрямованість. Він пов'язаний з відповіддю на запитання "Хто "Я" є?" та iз з'ясуванням, фіксацією свого місця в системі суспільних, соціально-психологічних, моральних стосунків, ставлення до минулого, майбутнього і сьогодення. До цього ж напрямку iдентифiкацiї належить суб'єктивне сприйняття власної зовнішності (тіла, обличчя) через соціально обрані критерії та оцінки. Результатом такого процесу є формування соціальної ідентичності. Інший аспект спрямований всередину, на себе. Вiн вiдбиває почуття власної неперервності, послідовності, протяжності в часі, почуття своєї соборності в єдиній психологічній єдності. А також почуття, відчуття, емоційне переживання власної тілесності - тобто призводить до формування особистісної ідентичності.
Реалізація інтегрованої ідентичності неможлива без задоволення потреби в етнічності. А вона викликає три групи мотивів, пов'язаних з потребами в етнічній приналежності, позитивній етнічній ідентичності та етнічній безпеці.
Етнічна ідентичність формується стихійно, у процесі соціалізації особистості. Водночас усвідомлення приналежності до певної етнічної спільноти стає одним з перших проявів соціальної природи людини. Етнічна ідентифікація - це процес становлення, формування, усвідомлення і підтримки етнічної свідомості і самосвідомості, а також етнічного несвідомого. Він складається з багатьох компонентів: емоційних і раціональних, когнітивних і вольових, свідомих і підсвідомих.
Результатом раціонально-пізнавального моменту ідентифікації є формування узгодженої системи групових етнічних уявлень (в якості елементів якої ми виокремлюємо певні етнічні образи з їхніми цінностями, стереотипами, упередженнями, забобонами). Етносоціальні уявлення, які більш або менш поділяють всі члени етнічної спільноти, є базисною основою самосвідомості етносу. Ці уявлення належать до типу групових (колективних), які ще Е. Дюркгейм зробив предметом соціальної психології, розглядаючи їх як глибинну, несвідому матрицю вірувань, знань, мови. С. Московичі,
Loading...

 
 

Цікаве