WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Кваліметрія – теорія вимірювання в гуманітарних і природничих науках (пошукова робота) - Реферат

Кваліметрія – теорія вимірювання в гуманітарних і природничих науках (пошукова робота) - Реферат

інтенсивної властивості градуюється за допомогою ординальних чисел, які означають ступені інтенсивності. Її будемо називати ординальною, або стратифікаційною.
Звернімося до схеми, де в систематизованому вигляді описано сутність екстенсивних та інтенсивних властивостей об'єктів, наведено типологію шкал і охарактеризовано типи вимірювань. Розглянемо принципи й методи вимірювання різних показників.
Визначення номіналів видових якостей певної речі, поданих у формі суперпозиції якостей, без визначення їх кількостей - сутність методу якісного аналізу. Так, хімічний якісний аналіз дозволяє визначити склад одержаних в результаті хімічної реакції речовин. Соціальний якісний аналіз певної сукупності осіб, скажімо, за національним чи професійним складом без визначення кількості відповідних представників, здійснюють методами класифікації, таксономії (розпізнавання образів).
Вимірювання екстенсивних величин грунтується на властивості адитивності елементів множини. Метод вимірювання екстенсивної величини полягає в підрахунку відповідно з еталоном одиниць множини (дискретної чи неперервної природи). Таке вимірювання будемо називати прямим. Наприклад, довжина вимірюється за допомогою еталонної одиниці - метра; трудовий колектив - за допомогою стандартного працівника.
Найскладнішим випадком є вимірювання інтенсивної величини, притому простої і комплексної. Увесь арсенал математичних методів фактично пов'язаний із завданням вимірювання інтенсивної величини, до якої незастосовне поняття міри, як це було у випадку вимірювання екстенсивної величини. Інтенсивна величина вимірюється за допомогою значень ступенів, що задаються на шкалі реперними точками (наведені Н. Тюріним у книзі з метрології [13] поняття "еталон одиниці довжини" (§31) й "еталон одиниці температури" (§35) мають зовсім різний зміст: у першому випадку йдеться про еталон як про міру, а у другому - як про реперну точку).
Сутність інтенсивної величини містить в собі відношення мір (мірил), які, "скорочуючись", перетворюють це відношення мір на безмірну величину - ступінь. Вимірювання ступеня - числового значення інтенсивної величини - зводиться до вимірювання відношення двох (або більше) екстенсивних величин. Таке вимірювання будемо називати похідним. Швидкість руху, густина речовини або населення - приклади інтенсивних величин у формі похідних.
Якщо інтенсивну величину неможливо визначити у формі індексу, позаяк у ньому не можуть бути незалежно виміряні значення екстенсивних величин у чисельнику та знаменнику, тоді йдуть шляхом пошуку функціонального зв'язку її з певною екстенсивною величиною (наприклад, температури - за видовженням стовпчика ртуті).
Вимірювання інтенсивної величини за допомогою обчислення функції при підстановці екстенсивного аргумента, визначеного в результаті прямого вимірювання, назвемо опосередкованим.
Методи статистичного аналізу за допомогою рівнянь регресійного і факторного аналізів, або конструкції формул індексів, дозволяють встановлювати між екстенсивними й інтенсивними величинами не суто функціональні, а статистичні зв'язки.
Якщо не відомі ні явний вираз інтенсивної величини у формі індексу, ні функціональний зв'язок її з екстенсивною величиною, то вимірювання інтенсивної величини полягає в оцінюванні її значення експертами на заздалегідь прокаліброваній шкалі за допомогою реперних точок. У протилежному випадку - без такого калібрування - вимірювання інтенсивної величини експертами здійснюють за допомогою операції ранжування об'єктів за ступенями інтенсивності вздовж шкали. Вимірювання інтенсивних величин за допомогою методів експертного оцінювання назвемо імперативним.
Вимірювання соціальних інтенсивних властивостей (авторитет, статус, кваліфікація, соціальна настанова, освіта) подібне до вимірювання фізичних інтенсивних властивостей, таких як густина, температура, концентрація, твердість. Всі ці показники виражають ступінь інтенсивності якості на ординальних шкалах: явно - пропорцією кардинальних чисел (густина, температура) або неявно (твердість, переконаність, статус, соціальна настанова), алев обох випадках - це показники порядку, які відображають стратифікацію об'єктів за ступенями якості.
Йшлося про вимірювання одиничних інтенсивних показників, однак у процесі пізнання, принаймні соціальних явищ, слід розкрити сутність комплексних інтенсивних показників (статус, освіта, кваліфікація) [14], якість продукції тощо. Завдання побудови комплексного показника полягає в представленні його комбінацією одиничних інтенсивних показників і визначенні їх вагових коефіцієнтів. Це завдання називають також завданням багатомірного шкалювання.
В економіці й соціології розвинені методи побудови комплексних показників на базі одиничних. Для визначення їх вагових коефіцієнтів використовують методи експертних оцінок, а також статистичні методи, наприклад, множинної регресії і факторного аналізу. Так, комплексна соціальна настанова особистості може бути представлена лінійною комбінацією соціальних настанов на соціальні цінності, кожна з яких (настанов), у свою чергу, може бути функціонально представлена комплексом екстенсивних величин, які є множинами вербальних й актуальних фактів, що стосуються засвоєння цих цінностей.
Наголосимо, що порівняльний аналіз досліджуваних явищ будь-якої природи здійснюється тільки за допомогою показника потужності класифікованої й стратифікованої множини в умовних одиницях.
Підсумовуючи результати розробки теорії вимірювання, наведемо вислів А. Лебега про окреслене ним завдання перед наукою: "...потрібно було б створити таку теорію, яка могла б прикладатися одночасно до об'ємів, до температури, до апетиту, до державного бюджету, до родючості грунту, до розуму, до рівня води в Сені, до здивування тощо і, зокрема, до величини числа, яке вимірює величину" [17, с. 154]. Вважаємо, що теорія кваліметрії задовольняє висунуті А. Лебегом вимоги.
?
Література:
1. Стивенс С. Математика, измерение и психофизика // Экспериментальная психология. - М. - 1960. - Т. 1.
2. Суппес П., Зинес Дж. Основы теории измерений // Психологические измерения. - М., 1967.
3. Осипов Г. В., Андреев Э. П. Методы измерения в социологии.- М., 1977.
4. Берка К. Измерения. - М., 1987.
5. Клигер С. А., Косолапов М. С., Толстова Ю. Н. Шкалирование при сборе и анализе социологической информации. - М., 1978.
6. Толстова Ю. Н. Математика в социологии: элементарное введение в круг основных понятий (измерение, статистические закономерности, принципы анализа данных). - М., 1990.
7. Цыба В. Т. Основы социальной квалиметрии. - М., 1989.
8. Цыба В.Т. Философские основы социальной квалиметрии // Депонированная рукопись в ИНИОН АН СССР, №13983 від 22.02.91. - М., 1991.
9. Цыба В. Т. Основы общей квалиметрии // Депонированная рукопись в ИНИОН АН СССР, №46991 від 8.09.92. - М., 1992.
10. Циба В. Т. Основи теорії кваліметрії. - Київ, 1997.
11. Циба В. Т. Математичні основи соціологічних досліджень: кваліметричний підхід. - Київ, 2002.
12. Предмет // Филос. энциклопедический словарь. - М., 1983.
13. Кацнельсон С. Д. Содержание слова, значение и обозначение. - М.-Л., 1965.
14. Множество // Математическая энциклопедия. - М., 1982. - Т. 3.
15. Тюрин Н. И. Введение в метрологию. - М., 1985.
16. Калмык В. А. Многофакторная модель формирования квалификации рабочих // Количественные методы в социологии. - М., 1966. - Гл. ХI.
17. Лебег А. Об измерении величин. - М., 1960.
18. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве