WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Кваліметрія – теорія вимірювання в гуманітарних і природничих науках (пошукова робота) - Реферат

Кваліметрія – теорія вимірювання в гуманітарних і природничих науках (пошукова робота) - Реферат

якісне порівняння предметів одного класу. Можливість вираження опредмеченої властивості (авторитет) у вигляді змінної величини ступенів порівняння грунтується на тому, що відповідний абстрактний іменник містить в собі діапазон зміни густини (щільності) якості (як густини певної субстанції).
Побудувати шкали ступенів порівняння можна шляхом перетворення абстрактного іменника, який виражає властивість певного класу предметів: 1) утворенням із цього іменника трьохчленної серії ступенів порівняння прикметників; 2) додаванням до цього іменника порядкових числівників, які означають відповідні ступені інтенсивності якості.
На цій підставі лінгвістичну "шкалу" ступенів порівняння прикметника перетворимо на математичну порядкову (ординальну) шкалу ранжування предметів даного класу за ступенями якості таким чином: звичайному, вищому й найвищому ступеням порівняння прикметника доберемо абстрактний іменник, який називає цю властивість, з порядковим числівником, що також виражає відповідні ступені порівняння:
Абстрактний іменник, який виражає назву властивості Лінгвістична шкала Математична шкала
Авторитет Авторитетний
Авторитетніший
Найавторитетніший Авторитет І ступеня
Авторитет ІІ ступеня
Авторитет ІІІ ступеня
Саме троїчна ординальна шкала (очевидно, внаслідок свого лінгвістичного походження) є найпоширенішою в економіці, соціології та інших суспільних науках: вироби І, ІІ і ІІІ сорту; диплом І, ІІ і ІІІ ступеня; І, ІІ і ІІІ спортивний розряд тощо.
Перейшовши до математичної ординальної шкали, можна як завгодно дрібно диференціювати властивості за ступенями якості: авторитет, сила, краса, доброта, працелюбність тощо Х (десятого), ХХ (двадцятого), С (сотого) тощо ступеня. Аналогічно: значення температури 20?, 40?, 100? на шкалі температури між 0? і 100? градусами Цельсія означає двадцятий, сороковий, сотий ступінь нагрівання тіла (а не кількість градусів, яка становить певну множину). Перевага заміни ступенів порівняння якісних прикметників шкалою ординальних чисел полягає в універсальності останньої та можливості вимірювання близьких значень інтенсивності шляхом задання багаторівневої градації.
Наступний етап операціоналізації полягає в доведенні адекватності ступенів інтенсивності й відношення чисельностей, тобто адекватності ординального числа й відношення іменованих кардинальних чисел, або, інакше кажучи, в доведенні справедливості представлення інтенсивної величини відношенням екстенсивних величин, що робить її вимірюваною величиною як похідної (у диференціальному численні - dy/dx).
Ідея цього доведення грунтується на тому, що інтенсивність, як ступінь порівняння, визначається не тільки для якісних прикметників (рожеве забарвлення), а й для бінарної зв'язки відносних прикметників (червоно-біле забарвлення), шляхом зазначення зміщення до одного з компонентів.
Відомо, що відносні прикметники, на відміну від якісних, не утворюють ступенів порівняння (червоний, білий), однак утворені з них бінарні прикметники набувають властивості якісності й змінюються за ступенями. Якщо замінити бінарну конструкцію відносних прикметників (червоно-біле забарвлення) одним терміном (рожеве забарвлення), то проміжні значення якості предмета можна виразити за допомогою ступенів порівняння цього якісного прикметника: рожеве - рожевіше - найрожевіше (забарвлення). Така шкала може бути представлена й за допомогою порядкових числівників: шкала І, ІІ і ІІІ ступеня "рожевості" забарвлення відображає зміщення відтінків від білого до червоного кольору. З бінарної конструкції прикметників випливає, що ступінь якості виражається часткою або відношенням мір компонентів (скажімо, відношенням мір червоної та білої фарб), виражених кількісними числівниками. Звідси випливає формула, згідно з якою ступінь виражається відношенням чисельностей двох мір, і, отже, порядковий числівник виражається відношенням кількісних числівників (або ординальне число - відношенням кардинальних чисел):
Х ступінь=30 мір?/3 міри?=10 мір?/1 міра? .
Привертає увагу те, що пропорція чисельностей має ті ж особливості, що й ступінь. Якщо кожен член пропорції як чисельність має властивість адитивності, то їх відношення втрачає цю властивість і стає подібним до ступеня. Число, одержане в результаті ділення двох екстенсивних величин, не має властивості адитивності й набуває властивості потенційності. При додаванні ці числа не підсумовуються, а вирівнюються, усереднюються. Наприклад, при поєднанні двох рідин різної густини чисельні значення їх густин не підсумовуються, а усереднюються; при об'єднанні двох однакових груп робітників ІІ і VІ розрядів кваліфікація новоутвореної групи не підвищиться, а усередниться й буде еквівалентною ІV розряду. Операція ділення, або відношення двох іменованих чисел, кожного зі своєю мірою, утворює безмірну величину - ступінь - значення ординального числа. Числовим визначенням ступеня чи відповідної йому пропорції чисельностей на шкалі інтенсивності є вимірювання потенціалу в точці, на відміну від визначення числового значення інтервалу на шкалі екстенсивності.
Отже, здійснено перехід від екстенсіоналу й інтенсіоналу поняття до комплексу екстенсивних й інтенсивних величин, тобто від лінгвістичних вербальних до математичних числових характеристик суб'єкта судження "суб'єкт - n-місцевий предикат".
Однак не завжди інтенсивну величину можна чисельно визначити як похідну шляхом вимірювання окремо складових її екстенсивних величин. Це стосується переважно вимірювання інтенсивних показників суб'єктивного характеру. Справді, одна справа визначити об'єктивний простий інтенсивний показник густоти населення регіону шляхом обчислення відношення легко вимірюваних чисельностей населення й площі території заселення, й інша справа - визначити такі суб'єктивнікомплексні інтенсивні показники, як статус, авторитет, освіта тощо. У цьому випадку інтенсивна величина розглядається як латентна характеристика соціального об'єкта. Відтак постає завдання останнього етапу операціоналізації: вираження інтенсивної величини комплексом так званих індикаторів, тобто - представлення її функцією однієї чи кількох екстенсивних змінних, доступних безпосередньому вимірюванню.
Отже, концепція ординального вимірювання й операціоналізації уможливила перехід від вербального до числового опису явищ, необхідного для побудови математичних моделей. Ця концепція є засадничою для основних концепцій кваліметрії.
Основні концепції кваліметрії
Перша концепція - концепція специфікації показників якості - грунтується на ідеї адекватності філософської категорії "якість" і математичної категорії "множина", які є відображенням однорідних та рівноінтенсивних (елементи яких характеризуються однаковим ступенем інтенсивності) утворень як природної, так і соціальної дійсності (див. схему). Зміст цієї концепції випливає з умови повноти описання будь-якої множини трьома специфічними показниками, які виражають:
Класотвірна ознака Номінал
} Якості
Екстенсивна величина Кількість
Інтенсивна величина Ступінь
Перший тип показників множини дискретних чи неперервних одиниць а (молекул, виробів, людей, соціальних фактів чи одиниць довжини) вказує на їх природу і є номіналом якості а.
Другий тип показників множини виражає його обсяг і є екстенсивною величиною. Принцип її вимірювання базується на властивості адитивності й кумулятивності (накопиченості) одиниць множини при лічбі, й процедура вимірювання екстенсивної величини полягає у визначенні кратності обраної еталонної одиниці 1(а) в даній множині n(а):
Loading...

 
 

Цікаве