WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Історико- та теоретико-соціологічні засади дослідження проблеми смислопродукування - Реферат

Історико- та теоретико-соціологічні засади дослідження проблеми смислопродукування - Реферат

смислопродукування розглядається як механізм соціальної системи, обумовлений існуванням надособових патернів (символів, значень та цінностей), що лише відтворюються як примусові соціальні факти і підлягають інтеріоризації індивідом. Такої думки дотримувався, зокрема, Т. Парсонс. Він виводив смислопродукування із системи колективних символів, наперед заданих індивідній інтеракції.
3. Другим способом розуміння механізмів смислопродукування є інтерпретативна парадигма, в якій культурно значущі символи щоразу піддаються варіативному перебору індивідами, що привносять особисту оцінку ситуації.
4. З точки зору теоретичного визначення смислопродукування як самостійного феномена породження соціальною системою та індивідом атракторів цінностей, символів, норм, ідеалів, важливо конкретизувати два моменти. По-перше, хто вважається первинним суб'єктом (джерелом) смислопродукування (що розглядатиметься надалі як пріоритування певної частини символічної реальності суспільства) - індивід чи соціальна система? І, по-друге, як, у якому режимі - рецептивному чи конструктивному - здійснюється вибір вже пріоритованих в якості атракторів цінностей, символів, норм,ідеалів відповідними агентами соціального простору?
5. Нормативна парадигма стосуватиметься двох субваріантів дослідження смислопродукування: нормативно-макросоціологічного та нормативно-мікросоціологічного. У свою чергу це стосуватиметься й інтерпретативної парадигми, в якій виокремлюватимуться інтерпретативно-макросоціологічний та інтерпретативно-мікросоціологічний субваріанти.
6. Смислопродукування в нормативно-макросоціологічному варіанті розглядається крізь призму існування соціальної тотальності як системи соціальних фактів (Е. Дюркгейм), колективно-структурованих символів (Т. Парсонс), суспільно-економічних формацій з детермінуючим впливом виробничих відносин на надбудову з її смислопродукуючими механізмами - ідеологією, релігією, мистецтвом, філософією (К. Маркс), полезалежних практик (П. Бурд'є), автопоейзису (Н. Луман), еквівалентних соціальних мереж (Р. Берт).
7. Проблема смислопродукування в нормативно-мікросоціологічному субваріанті представлена соціальною драматургією І. Гофмана, соціологією комунікативної дії Ю. Габермаса та низкою інших концепцій. Механізми смислопродукування та відповідні їм образи аналізуються тут як типізації, що підлягають вибору індивідом. Виходить, що індивід може обирати соціально-типізований сценарій смислопродукування, але має досягати інтеграції власної ініціативи та патерну соціальної дії, тобто компромісу між власною смислопродукуючою активністю та соціально-легітимним сценарієм її реалізації. Первинним щодо вибору є пріоритування певної частини символічної реальності соціальною системою, тоді як пріоритування вже пріоритованого індивідом є вторинним явищем.
8. Інтерпретативно-макросоціологічний субваріант акцентується на конструюючій активності щодо створення типізацій соціального світу, що існує як універсум самоочевидностей, які забезпечують інтерсуб'єктну інтеграцію різних агентів із суперечливо-альтернативними патернами смислотворення. Стабільність останнього залежить вже від того, чи ставляться під сумнів певні рутинізовані сценарії соціальної практики. Тобто, визнають їх легітимність індивіди і соціальні групи чи не визнають.
9. Інтерпретативно-мікросоціологічний субваріант передбачає включення смислотоворення у мікроконтекст, де значущою стає "практика тлумачення" та "рефлексивна пояснюваність" смислу для учасників мікроситуації. Значеннєвий вибір у рамках соціальної метапрограми є синонімічним визнанню особливого соціального шляху, специфікованого у відповідних варіантах етнополітики, наріжним каменем якої є ідеологічний метаобраз суспільства. Так, країни Азії вибудовують систему значень як лінгвістичних монокодів, розрахованих на рецепцію і соціальну трансмісію за принципом "Чуже - своє"; країни Західної Європи віддають перевагу духовно-ідеологічним значенням, акумульованим у вигляді стилізованих варіацій політики, мистецтва, права; США і країни англосаксонської субцивілізації тяжіють до кодів-значень адаптивного виміру (техно-математична символіка генералізованих мереж і економічних показників).
10. Спроба концептуалізації фракталів як смислопродукуючих чинників функціонування та розвитку соціальних систем, генералізованої детермінанти смислотворення, що виявляє себе як на мікро- , так і на макрорівнях існування соціальної системи. Вперше в науковій літературі з теорії соціології здійснюється побудова системної моделі розгортання процесів смислопродукування в рамках соціальних систем східного, західного, англо-американського та візантійсько-слов'янського походження.
11. Можна сказати, що базові відношення смислопродукування в соціальних системах утворюють фокус макросмислових значень соціуму, з якого народжується і формується реальна інституційна єдність організаційних структур і легітимізованих ідей, з якого починається символічне розгортання смислу певних організаційних структур, головних норм соціальної взаємодії (дисципліни) і способів підтримання соціального порядку. Ці фокуси є головним детермінуючим механізмом формування базових інституційних систем-центрів - політичних, юридичних, економічних, комунікативних, ритуальних тощо. Саме в цих центрах сходяться коаліції з метою утворення і закріплення основних норм соціального життя. Центри народжують інституційні ареали або символи, метою яких є активізація всього населення до участі саме в такому соціальному порядку.
Література:
1. Parsons, Talcott. The Social System. Glencoe, Ill.: Free Press, 1951.
2. Абельс Х. Интеракция, идентификация, презентация. / Пер. с нем. Н. А. Головина и В. В. Козловського. Издательство "Алетейя" (СПб.), 1999.- 272 с.
3. Goffman, Erving. Presentation of Self in Everyday Life. Garden City, N.Y: Anchor, 1951.
4. Garfinkel, Harold. Respecification: Evidence for Locally Produced, Naturally Accountable Phenomena of Order, Logic, Reason, Meaning, Method, Etc / in and as of the Essential Haecceity of Immortal Ordinary Society (I): "An Announcement of Studies". In G. Button (ed.), Ethnometodology and the Human Sciences. Cambridge University Press, 1991.
5. Luhmann N. Soziale Systeme. Grundreiner allgemeinen Theorie. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1984.
6. Wellman, Barry. "Network Analysis: Some Basic Principles" . In R. Collins (ed.). Sociological Theory. San-Francisco: Jossey Bass, 1983.
7. Granovetter, Mark. "The Strenght of Weak Ties". American Journal of Sociology 78:1360 - 1380. 1973.
8. Романенко Ю. Історико- та теоретико-соціологічні засади дослідження проблеми смислопродукування // Соціальна психологія. - 2004. - № 6 (8). - C.106-123
9. www.politik.org.ua

 
 

Цікаве

Загрузка...