WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Історико- та теоретико-соціологічні засади дослідження проблеми смислопродукування - Реферат

Історико- та теоретико-соціологічні засади дослідження проблеми смислопродукування - Реферат


Пошукова робота:
Історико- та теоретико-соціологічні засади дослідження проблеми смислопродукування
Соціологія та соціальна психологія ХХ століття представлені широкою палітрою інтегральних міждисциплінарних концепцій, кожна з яких так чи інакше розв'язує проблему інтерпретації і практичного забезпечення холодинаміки та інваріантності в процесі еволюції соціальних систем. Наш час позначений двома протилежними тенденціями: а) кристалізацією соціальних систем при синхронному зростанні рівня їх внутрішньої нестабільності, що корелює із міжцивілізаційною конфліктністю в загальносвітовому масштабі, та б) породженням нових соціальних протиріч постінформаційного суспільства, що стосуються сфери соціального смислопродукування.
Соціальне смислопродукування відбувається на тлі множини як автономних, так і екзогенно-гетерономних чинників економічного, політичного, фізико-географічного, духовного та соціально-психологічного походження. Для стабільного соціального зростання кожне суспільство прагне зберегти автентичність власної версії смислопродукування при спробах інтегрувати в неї різні фрагменти (блоки) досвіду інших суспільств. Внаслідок цього виникають аберації при забезпеченні основних функцій соціальної системи за Т. Парсонсом: адаптації, латентності (інтеграції), ціледосягнення та соціалізації. Особливо це стосується перехідних суспільств, смислопродукуючі чинники яких часто мають імпортне походження. Якщо, наприклад, українське суспільство переймається європейськими моделями соціалізації, поєднуючи їх з американським економічним досвідом, то такі спроби включення цих практик в українську соціальну систему з іманентною їй соцієтальною психікою неминуче порушують холодинаміку, а, отже, й інтеграційні процеси та стабільне самозростання. Відтак актуальність теми дослідження обумовлюється теоретико-методологічним та соціально-практичним вимірами.
В теоретико-методологічному аспекті актуальним можна вважати створення системної моделі побудови соціальних метапрограм з урахуванням глобалізаційного чинника ХХІ століття. Ця теза стосується передусім виникнення шокових соціальних ситуацій у перехідних суспільствах, які в процесах інформаційного обміну із соціальними системами розвинених країн (а це країни-лідери у сфері соціального смислопродукування) переходять у перманентний хаотичний стан з усіма похідними негативними наслідками.
В соціально-практичному аспекті актуальність вбачається в подоланні мегатенденцій руйнування автентичного соціального смислопродукування під впливом американізації та вестернізації перехідних соціальних спільнот. Першочергового значення ця обставина набуває для України з її багатовекторною стратагемою соціального розвитку та мозаїчною соціальною системою,
Об'єктом дослідження є соціальна система як інституціалізований вияв, об'єктивація та актуалізація певних смислопродукуючих констант в їх етно-регіональному вимірі. Тобто як інформаційна модель репрезентації психічного досвіду в культурі соціальної системи чи ізоморфного їй нормативного соціотипу, що являє собою закріплений, завдяки домінуючій психічній функції, аттрактор (метасенс), відносно ізольований як привілейоване психічне ядро та відповідний йому інституціалізований соціальний досвід, у поєднанні з набором маргінальних (придушених, архаїчних) психічних функцій, що репрезентують потенційний психічний досвід із комплементарними йому потенційними стратагемами соціального функціонування та розвитку у вигляді архетипів - форм комбінації нереалізованих периферійних сенсів і матриць смислопродукування соціальних систем.
Предметом дослідження є механізми актуального смислопродукування фракталу як метапрограмуючі чинники функціонування та розвитку соціальних систем різного етно-регіонального походження.
Джерельна база дослідження представлена працями міждисциплінарної тематики, які можна поділити на такі групи:
1. Праці з теорії та історії соціології узагальнююче-методологічної спрямованості (М. Вебер, Т. Парсонс, Г. Мід, Г. Блумер, І. Попова, П. Сорокін, О. Цвєтнов, С. Кравченко, П. Бергер, П. Лукман та ін.). В них досліджуються нормативні макродиспозиції структурування простору смислотворення в соціальних системах.
2. Монографії з етносоціології, присвячені особливостям вияву етнічних чинників у функціонуванні та розвитку соціальних систем (Г. Гарфінкель, М. Мід, А. Кардинер та ін.). Вони стосуються передусім нормативно-мікросоціальних чинників смислопродукування як важливої функції вибору сценарія становлення модальної особи в культурі соціальної системи.
3. Праці з соціального психоаналізу К. Г. Юнга, Д. Хіллмана, Д. Шарпа; праці з проблематики етносоціології та психології трансперсональних конструктів, соціальної психології мас та соціології політики (Г. Тард, Г. Лебон, С. Московічі, П. Бурд'є та ін.). Ця група досліджень має (з точки зору історії і теорії соціології) допоміжний характер. Вона присвячена аналізові позасвідомих соціальних диспозицій в смислопродукуванні соціальної системи.
4. Монографії з проблематики фрактальної детермінації соцієтальної психіки (О. Донченко, Ю. Романенко, А. Фурман та ін.). Основною ідеєю цієї групи праць є ідея про існування зв'язку між механізмами смислопродукування фракталу та створенням замовлення на нормативний соціотип або ж "модальну особу" (М. Мід) як мікроізоморф соціальної системи .
Метою дослідження є побудова аналітичної моделі інтерпретації чинників смислопродукування із визначенням етно-регіональних специфікацій метапрограм.
Висуваються такі завдання:
· визначення факторів смислопродукування в соціальних системах та специфіки їх прояву в соціальному житті;
· обґрунтування типології моделей смислопродукування на основі етно-регіонального критерію;
· теоретичний аналіз механізмів смислопродукування як метапрограмуючих чинників функціонування і розвитку соціальних систем.
Основною ідеєю дослідження є теза про зв'язок між механізмами смислопродукування фракталу та створенням замовлення на нормативний соціотип або ж "модальну особу" (М. Мід) як мікроізоморф соціальної системи.
Невирішені проблеми, яким присвячено статтю
Вся історія соціологічної думки є історією пошуку наукових підходів та методів побудови теорії суспільства, яка б більш-менш адекватно відображала реальне соціальне життя. Відтворення і розвиток його має системний характер, тобто відбувається в мікро- і макроконтинуумі соціальних відносин і взаємодій, найважливішою конституентою яких є смислові структури. Суспільство зцементовується, інтегрується, інституціоналізується та легітимується завдяки іманентній йому системі смислопродукування. Робоча дефініція смислопродукування, що вводиться в дослідження, підлягатиме подальшому уточненню в контексті різних теорій.
Вводячи дослідження
Loading...

 
 

Цікаве