WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Порівняльна характеристика проявів спрямованості особистості - Реферат

Порівняльна характеристика проявів спрямованості особистості - Реферат


Реферат на тему:
Порівняльна характеристика проявів спрямованості особистості
Найсуттєвішим компонентом структури особистості, її системоутворюючою властивістю є спрямованість - тобто система стійких мотивів, ціннісних орієнтацій, котрі визначають змістовий бік світосприйняття й поведінки людини, її ставлення до оточуючого світу, до інших людей, до самої себе.
Одним із найсерйозніших наслідків інституціональних змін в Україні, пов'язаних зі зміною політичної системи та розвитком ринкових відносин, є зміна соціальної мотивації її громадян.
Особливої гостроти набуває нині вивчення змін, які відбуваються у свідомості молоді. Неминуча в умовах зламу старих підвалин переоцінка поглядів, їх криза найвиразніше проявляються у свідомості саме цієї соціальної групи. Сьогодні перед молоддю постає непросте завдання: визначити життєву позицію, пріоритети поведінки.
Сукупність сучасних умов не могла не розширити межі дозволеного й спровокувати зростання егоїстичної тенденції особистості. Саме ці обставини диктують необхідність всебічного вивчення питань альтруїстично-егоїстичної її спрямованості. Особливої актуальності набуває потреба наукового переосмислення основних положень стосовно обраної дослідницької теми. Адже проблема залишається практично поза сферою психологічної науки. Окремі спроби вирішити ці питання (К. Муздибаєв, С. Нартова-Бочавер [1; 2]) хоча й дещо заповнюють цю лакуну, проте не охоплюють проблеми в цілому. Тим часом, глибоке її вивчення має важливе як теоретичне, так і практичне значення. Наявність елементів альтруїзму, безкорисливості у поведінці людини висуває серйозні завдання перед такими теоретичними напрямками у психології, як психоаналіз і біхевіоризм. Конкретне дослідження цієї спрямованості у перспективі дає можливість випливати на такі важко керовані процеси, як моральне і патріотичне виховання, суспільна підтримка і взаємодопомога в екстремальних ситуаціях тощо.
Методика і організація дослідження
Ми дослідили прояв альтруїстично-егоїстичної позиції особистості на різних вікових зрізах: 1) рання дорослість (19 - 23 роки); 2) зрілість (40 - 45 років); 3) прихована старість (60 - 65 років). Початок і кінець кожного вікового зрізу повністю співпадає або з кінцем плинного великого біологічного циклу С, або з Ѕ С, у першій підгрупі з ј С (Б. Цуканов [3]). Саме ці вікові відрізки припадають на межі 2 - 3 - 4 - 5 фаз життєвого циклу за Ш. Бюллер [4].
У дослідженні використовувався метод анкетування (дві анкети). Запитання першої анкети стосувалися ситуації, безвідносної до респондента. Друга анкета пропонувала оцінити себе у певній ситуації. Кожне запитання передбачало висвітлення конкретного аспекту поведінки людини стосовно альтруїстично-егоїстичної спрямованості.
Перші запитання анкет стосувалися альтруїстичної позиції особистості. Під альтруїзмом ми розуміємо "систему ціннісних орієнтацій особистості, за якої центральним мотивом і критерієм моральної оцінки виступають інтереси іншої людини або соціальної спільноти" [5; с. 20]. Центральною є ідея безкорисливого служіння іншим людям, готовність поступитися своїм інтересом заради блага інших. Це моральний принцип, згідно з яким інший та благо іншого значущіші, ніж власне Я. Цей же мотив проявляється у прагненні підтримувати, піклуватися, втішати, годувати, захищати, заспокоювати тих, хто цього потребує. Альтруїстичну поведінку можна визначити і як таку, що здійснюється заради блага людей без розрахунку на винагороду. При такій поведінці акти турботи про інших і допомога їм здійснюються за власними переконаннями людини, без будь-якого тиску на неї.
Діаметрально протилежним до альтруїзму поняттям є егоїзм. Зміст останніх пунктів анкет відповідав даній позиції. Це ціннісна орієнтація суб'єкта, яка визначає таку поведінку людини, за якої перевага віддається власним інтересам, нехтуються інтереси суспільства та інших людей. Егоїзм характеризується переважанням у життєдіяльності суб'єкта своєкорисливих прагнень, ігноруванням інтересів інших людей і соціальних груп [5; с. 773]. Прояв егоїзму характеризується ставленням до іншої людини як до об'єкта і засобу досягнення корисливих цілей. Ставлення до інших - тільки споживацьке.
Проаналізувавши різни типи поведінки, ми виокремили не лише діаметрально протилежні особистісні позиції - альтруїзм і егоїзм, але й такі види поведінки, як альтруїстичний егоїзм та егоїстичний альтруїзм. Другий і третій пункти анкет відповідали саме цим позиціям.
Аналізуючи поведінку особистості, потрібно розуміти, чим саме керується людина, здійснюючи певні вчинки, заради яких психологічних мотивів і потреб ми допомагаємо іншим. Інколи дія, яка зовні здається альтруїстичною, є проявом себелюбства та егоїзму. Термін "альтруїстичний егоїзм" увів канадський вчений Г. Сельє. Він охарактеризував код поведінки, сенс якої такий: думай про себе, але будь необхідний іншим, і ти досягнеш доброго ставлення до себе [6]. Отже, така позиція грунтується на очікуванні того, що люди, скоріш за все, допоможуть, а не нашкодять тим, хто їм допоміг.
При альтруїстичному егоїзмі винагорода, на яку претендує діючий індивід, завжди є зовнішньою. Коли фірми заради поліпшення свого корпоративного іміджу вдаються до спонсорства, або ж коли якась особа, щоб отримати визнання чи, наприклад, премію на роботі, пропонує скористатися її послугами, то користь є зовнішньою. Ми даємо, щоб отримати. Відтак прагнемо допомогти тим, хто для нас привабливий, чиї послуги можуть знадобитися нам у майбутньому.
Однак вигодою, отриманою внаслідок альтруїстичного вчинку, може бути і внутрішня самовинагорода. Такі вчинки класифікуємо як "егоїстичний альтруїзм". Цей термін у психологічній науці зустрічається не
Loading...

 
 

Цікаве