WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Політичний текст і електоральна поведінка населення - Реферат

Політичний текст і електоральна поведінка населення - Реферат

кампаній потрібно здійснювати окремо чи разом з текстом аналіза візуального їх ряду, що не передбачалося метою та завданнями створення методики. Слід враховувати й емоційне забарвлення рекламного тексту, що обумовлює емоційне збудження читача та заважає його аналізові. Тому запропоновану методику варто обмежено (або разом з методикою аналіза впливу візуальних стимулів) використовувати при оцінці параметра довіри при сприйманні читачамитекстів політичної реклами.
Відтак результати апробації методики показали можливості та обмеження її прикладного використання. Було доведено, що методика адекватно вирішує завдання оцінки параметра довіри до тексту та може використовуватися для аналізу й оцінки політичних текстів, що публікуються в ЗМІ і присвячуються політичним лідерам та подіям соціально-політичної реальності, до яких вони причетні.
Для точнішого визначення та оцінки параметра "ступінь рекламності", на наш погляд, слід використовувати додаткові індикатори, які базуються на шкалах, що корелюють з "шкалою рекламний - нерекламний". Це з'ясувалося при дослідженні особливостей сприймання і критеріїв оцінки політичних текстів виборцями. Такими індикаторами можуть бути оцінки за шкалами:
"-1" "+1"
багатоплановий / прямолінійний
розумний / дурний емоціогенний / не викликає емоцій
зрозумілий / незрозумілий;
а також оцінки "- 1" за шкалами:
багатоплановий/ прямолінійний
розумний / дурний корисний / марний
Тобто треба використати додатково ще 3 шкали, що відображають характеристики тексту, оцінки за якими створюють 6 індикаторів. Крім того, на нашу думку, для опрацювання первинних результатів аналізу варто використовувати обчислювальну техніку, створивши спеціальне програмне забезпечення.
Отже, соціально-психологічними критеріями аналізу тексту визначено змістово-тематичний, оціночний, емоційний та спонукальний. Тому розроблена методика для визначення впливу політичних текстів на електоральну поведінку побудована як трискладова: змістово-тематичний та мотиваційний аналіз, оцінка сприймання тексту у соціально-психологічному розумінні цього визначення та впливу тексту на внутрішній стан читача.
Методика пройшла первинну апробацію. Результати свідчать про її відповідність предметові дослідження і певну валідність.
Результати апробації першого блоку запропонованої методики дозволяють зробити певні висновки. При дослідженні політичного текстового простору треба здійснити аналіз та оцінку таких аспектів: основної теми (задуму) автора; авторської позиції щодо теми тексту; визначення мети створення тексту; оцінки ступеня розкриття основної теми, досягнення мети. Було засвідчено адекватність запропонованого підходу до аналізу політичних текстів, а також необхідність додаткової роботи щодо визначення валідності та надійності методики, що дозволило окреслити й обгрунтувати шляхи детальнішого її доопрацювання.
Наукове значення проведеної роботи полягає в створенні інструментарію аналізу та оцінки сприймання політичних текстів виборцями для використання його спеціалістами з політичної психології та іміджмейкінгу під час проведення політичних кампаній як засобу дослідження інформаційного простору і місця в ньому кандидатів на виборні посади та їх опонентів, а також аналізу впливу елементів цього інформаційного простору на електоральну поведінку виборців.
Таблиця 1
Методика аналізу текстів, що відображають соціально-політичну реальність
№№ тексту, що підда-ється аналізу Назва тексту, його автор, де надру-ковано Про що цей текст Що нама-гався сказа-ти автор З якою метою було ство-рено текст Характеристики тексту
(оцінити за шкалою від -1 до +1: якщо перша характеристика в парі більш підходить до оцінки тексту - "+1", якщо друга характеристика в парі більш підходить до оцінки тексту -"-1"; якщо ви вважаєте, що текст неможливо оцінити ні першою, ні другою характеристикою - впишіть "0")
цікавий / нецікавий Ін форма-тивний /не ін форма-тивний Консерва-тивний / демокра-тичний добрий / злий Агресив-ний / миролюб-ний
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1

N*
Характеристики тексту (оцінити за шкалою від -1 до +1: якщо перша характеристика в парі більш підходить до оцінки тексту - "+1", якщо друга характеристика в парі більш підходить до оцінки тексту -"- 1"; якщо ви вважаєте, що текст неможливо оцінити ні першою, ні другою характеристикою - впишіть "0") Кількісні характеристики тексту
(заповнюється відповідно до мети та завдань дослідження)
активний / пасивний Емоціоген-ний / не викликає емоцій корисний / марний спонукає до дії / не спонукає Оптимісти-чний / песимістичний Обсяг тексту Обсяг виділе-ної теми Тираж видання Інші харак-теристики
12 13 14 15 16 17 18 19 20

N*
*N - кількість текстів, що піддаються аналізові
**Д - довіра, Р - "рекламність" тексту.
Знак "++" означає, що текст отримав оцінки "+1" за обома шкалами; знак "- -" означає, що текст отримав оцінки "-1" за обома шкалами; знак "+ -" означає оцінку "+1" за шкалою в колонці та "-1" за шкалою рядка, знак " -+" означає, навпаки, оцінку "-1" за шкалою в колонці та "+1" за шкалою рядка.
Таблиця 2
Оцінка параметрів впливу тексту на електоральну активність читача за допомогою параметрів "довіра до тексту" (Д) та ступінь "рекламності" (Р)
Характеристики тексту цікавий / нецікавий Інформатик-ний /не інформатик-ний Консерватив-ний /демократи-ний добрий / злій агресивний / миролюбний
активний / пасивний ++Д** ++Д, -+Д ++Д ++Р
емоціогенний / не викликає емоцій ++Р** -+Р
корисний / марний ++Д ++Д, - -Р -+Д +-Р
спонкає до дії / не спонукає -+Р -+Р ++Р
оптимістичний /песимістичний ++Д ++Д, -+Р +-Р +-Д
*N - кількість текстів, що піддаються аналізові
**Д - довіра, Р - "рекламність" тексту.
Знак "++" означає, що текст отримав оцінки "+1" за обома шкалами; знак "- -" означає, що текст отримав оцінки "-1" за обома шкалами; знак "+ -" означає оцінку "+1" за шкалою в колонці та "-1" за шкалою рядка, знак " -+" означає, навпаки, оцінку "-1" за шкалою в колонці та "+1" за шкалою рядка.
Література:
1. Дридзе Т. М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации. - М.: Наука. - 1984. - 268 с.
2. Психолингвистические проблемы массовой коммуникации. Под ред. А. А. Леонтьева. М.: Наука, 1975. 148 с.
3. Ушакова Т. Н., Латынов В. В., Павлова А. А., Павлова Н. Д. Ведение политических дискуссий: Психологический анализ конфликтных выступлений. М., 1995.
4. Berelson B. Content analysis in communication research. N.Y., 1952.
5. Вознесенська О. Політичний текст і електоральна поведінка населення // Соціальна психологія. - 2004. - № 5 (7). - C.79-89
6. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве