WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Політичний текст і електоральна поведінка населення - Реферат

Політичний текст і електоральна поведінка населення - Реферат

миролюбний оптимістичний / песимістичний
(в таблиці 2 це знак "+-Д").
Тобто параметр довіри визначається кількісно в межах від 0 до10.
Індикаторами параметра "рекламності" служать оцінки таких пар шкал:
оцінки "+1" за шкалами
агресивний / миролюбний активний / пасивний
спонукає додії / не спонукає
цікавий/нецікавий емоціогенний / не викликає емоцій
(в таблиці 2 це знак "++Р");
оцінки "-1" за шкалами
інформативний / неінформативний корисний / марний
(в таблиці 2 це знак " - - Р");
оцінки "+1" за шкалою оцінки " -1" за шкалою
агресивний / миролюбний корисний / марний
інформативний / неінформативний спонукає до дії / не спонукає
(в таблиці 2 це знак "+ - Р");
оцінки "-1" за шкалами оцінки "+1" за шкалами
інформативний / неінформативний спонукає додії / не спонукає
емоціогенний / не викликає емоцій
оптимістичний / песимістичний
цікавий / нецікавий спонукає до дії / не спонукає
(в таблиці 2 це знак "-+Р").
Отже, параметр "рекламності" також визначається кількісно в межах від 0 до 10 (всього маємо 10 пар шкал).
Апробація методики аналізу текстів соціально-політичної реальності та їх впливу на електоральну активність населення
Процедура проведення апробації методики. Кожному респондентові пропонувалося прочитати текст і після цього проаналізувати його, відповідаючи на 4 запитання анкети й оцінити за допомогою шкал-дескрипторів та внести оцінки до протоколу дослідження.
Запропоновані респондентам запитання відповідають першому блоку аналізу тексту, спрямованого на змістово-цільовий його аналіз. Другий блок аналізу передбачав оцінку певних характеристик тексту за допомогою п'яти пар протилежних за значенням прикметників, що характеризують текст за 3-бальною шкалою: від -1 до +1. Третій блок мав на меті оцінити вплив тексту на психічний стан респондентів, що оцінювався також за допомогою п'яти шкал-дескрипторів, які відображають зміни у внутрішньому стані читача. Використовувалась 3-бальна шкала оцінки: від -1 до +1. Для оцінки емоційного забарвлення тексту було введено шкалу "емоціогенний - не викликає емоцій", значення якої додатково пояснювалося респондентам (при необхідності).
Стимульний матеріал. Як стимульний матеріал респондентам пропонувалися тексти соціально-політичної реальності, що стосуються трьох виокремлених в результаті теоретичного аналізу видів політичних текстів: програма кандидата у депутати; аналітична стаття, опублікована у політично нейтральному (за оцінками експертів) ЗМІ; пропагандистська листівка, що розповсюджувалася в період передвиборчої кампанії березня 2002 року. Ці тексти були різними за обсягом та структурою. Тому в якості одиниці сприймання розглядався весь текст цілком.
Респонденти. Респондентами були 84 особи віком від 18 до 23 років - студенти. Це дозволяє розглядати вибірку як досить інтелектуально розвинену, спроможну сприймати й оцінювати тексти соціально-політичної реальності, до того ж у віці електоральної активності.
Опрацювання первинних даних здійснювалося за допомогою контент-аналізу. Одиницею його визначалося слово, словосполучення чи речення, що є відповіддю на запитання. Сумарні оцінки текстів за кожною шкалою, одержані в другому і третьому блоках дослідження, розглядалися разом та аналізувалися кореляції шкал-дескрипторів згідно з тим, як вони відображають досліджувані параметри - "довіру" та ступінь "рекламності" (таблиця 2).
Результати апробації методики довели адекватність запропонованого методу дослідження. Поставлені респондентам запитання дають можливість зробити змістово-тематичний і мотиваційний аналіз тексту. Респондентам вдалося чітко, зрозуміло та майже однаково відповісти на запитання. Теми текстів визначалися респондентами. Відповіді (хоча й не ідентичні) співпадали за сенсом - респонденти мали небагато розбіжностей в оцінці позиції автора та мети створення тексту. Контент-аналіз результатів доводить адекватність постановки запитань.
В іншому дослідженні, спрямованому на аналіз програм кандидатів на виборні посади, пропонувалося розглядати текст кожної програми детальніше. Для цього використовувався метод експертного опитування. Його мета -тематичний аналіз текстів. Було подано такі їх параметри: основний задум тексту, визначений експертами; загальні теми, що виділялися експертами при аналізі різних текстів; інші теми, виокремлені експертами; оцінка розкриття теми в тексті: чи подано факти, оцінювання ситуації, шляхи вирішення завдань, образ бажаного майбутнього та зв'язок з основною ідеєю тексту; порівняльний кількісний аналіз текстів: загальний обсяг тексту, обсяг кожної виокремленої теми, співвіднесений із загальним обсягом.
Мотиваційно-цільовий аналіз тексту включає: оцінку його емоційності (сумарна експертна оцінка, співвіднесена до сукупності всіх тем тексту); виявлення цільової аудиторії (групи населення, що згадуються в тексті, розв'язання проблем яких є метою автора тексту); ступінь "рекламності" тексту; мета автора тексту.
Результати експертного опитування з використанням у якості стимульного матеріалу програм кандидатів у президенти 1999 року виявили 4 основні теми, що розкриваються в текстах: владно-підвладні відносини, економічні проблеми держави, соціальний захист населення, зовнішня політика. Серед інших тем, виокремлених експертами, були проблеми певних страт суспільства, професійних груп, екологічні питання тощо.
Слід відзначити, що при якісному порівняльному аналізі програм політиків доцільнішим вважається експертне опитування, в якому беруть участь досвідчені експерти, що можуть кваліфіковано та об'єктивно оцінити текст.
Результати апробації другого і третього блоків показали, що програма кандидата в депутати була оцінена як нецікава, інформативна. Вона не викликала емоцій, не спонукала до дій. Але вона була оптимістичною. Аналітично-інформаційна стаття виявилась для респондентів: нецікавою, інформативною, демократичною, корисною тощо. Але вона не спонукає до дії. Текст реклами оцінювався як цікавий, інформативний, добрий, миролюбний, оптимістичний. Він викликав емоції, спонукав до дії. Аналіз (таблиця 2) дозволяє зробити висновок, що найбільше довіри у респондентів викликає реклама (максимальна оцінка параметра довіри), найменше - аналітична стаття: вона не впливатиме на електоральну активність респондентів. Програма все ж впливатиме, але за параметром довіри одержує низьку оцінку.
Довіру респондентів до реклами можна пояснити тим, що респондентами були студенти медичного університету, а політична реклама присвячувалась кандидатові в депутати - лікареві, який ініціював проект закону про страхову медицину. Крім того, візуальний ряд рекламного матеріалу впливав на почуття респондентів.
При дослідженні сприймання пропагандистських, агітаційних та рекламних матеріалів передвиборчих
Loading...

 
 

Цікаве