WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Політичний текст і електоральна поведінка населення - Реферат

Політичний текст і електоральна поведінка населення - Реферат

тексті;
· оціночна - наявність оцінок явищ, процесів, суб'єктів соціально-політичної реальності (позитивна чи негативна позиція автора тексту);
·емоційна - "пристрасність" авторів тексту: наявність емоційно забарвлених слів і висловлювань, звернення до почуттів респондентів (наприклад, "згубна практика", "бандократія", "брудна влада"), що викликає емоційне збудження читача тексту - респондента;
· спонукальна - наявність закликів та підштовхувань до конкретних дій (наприклад, пропагандистські тексти - заклики до демонстрацій чи вибору конкретного політично активного суб'єкта).
За допомогою аналізу соціально-політичної текстової реальності було виділено 4 основні види текстових матеріалів: передвиборчі програми кандидатів, які спеціалісти оцінюють як чинник, котрий мотивує електоральний вибір; сукупний текст рекламних та пропагандистських матеріалів у період передвиборчих кампаній; друковані матеріалі, що публікуються в ЗМІ про політичних лідерів та події соціально-політичної реальності; опубліковані промови політичних лідерів, тексти самих лідерів та інтерв'ю з ними.
Попередні дослідження сприймання та оцінки політичних текстів виборцями показали, що це відбувається таким чином: текст, який викликає довіру, сприймається як глибокий, інформативний та цікавий, а холодний і консервативний - як нікчемний, він не викликає довіри. При сприйманні політичних текстів істотну роль відіграє ступінь їх "рекламності". (Цей термін не пропонується використовувати як науковий, а лише для спрощення викладу результатів). "Рекламність" тексту оцінюється за допомогою таких характеристик, як складність, близькість його до професійних текстів (другий полюс відбиває максимальну спрощеність тексту), а також безпосереднє використання в тексті рекламних і пропагандистських прийомів (або їх відсутність).
Оскільки критерії "довіра до тексту" та ступінь "рекламності" відіграють найістотнішу роль при сприйманні текстів соціально-політичної реальності, то вони найсуттєвіше впливають на електоральну активність виборців. Тому їх і було обрано досліджуваними параметрами при конструюванні методики аналізу інформаційного простору та оцінки сприймання політичних текстів виборцями і їх впливу на електоральну активність.
Розроблений алгоритм реалізації методики відповідно до мети (в першу чергу - визначити вплив політичних текстів на електоральну поведінку виборців) передбачає три блоки завдань, які реалізують три аспекти дослідження:
1) змістово-тематичний та мотиваційний;
2) оцінка певних характеристик тексту, що детермінують сприймання тексту у соціально-психологічному розумінні цього визначення;
3) вплив тексту на внутрішній стан читача.
Конструювання першого блоку методики - змістово-тематичного та мотиваційного - ми розпочали на основі методів аналізу текстів (контент-аналізу, інтент-аналізу, розробленого Т. Ушаковою [3; 4], та інформативно-цільового (мотиваційно-цільового) аналізу, запропонованого Т. Дрідзе [1].
Для конструювання другого і третього блоків методики було використано метод СД, модифікований для дослідження цієї семантичної області. Вибір шкал-дескрипторів для оцінки текстів соціально-політичної реальності здійснювався за такими критеріями: використовувались прикметники, що були визначені як найбільш частотні для оцінки текстів виборцями, та ті, що мають, як свідчать дослідження, найбільшу вагу в сприйманні текстового матеріалу цієї змістової області й корелюють з параметрами "довіри" та "рекламності" .
Опис методики
Призначення. Методика призначена для дослідження текстів, що відображають соціально-політичну реальність, та оцінки їх впливу на електоральну активність населення за параметрами довіри і ступеня "рекламності": а) в період проведення передвиборчих кампаній; б) для оцінки інформаційного простору конкретного кандидата на виборну посаду; в) оцінки впливу політичних текстів, присвячених конкретній соціально-політичній події, в залежності від мети та завдань дослідження.
Стимульний матеріал. Існує певна варіативність стимульного матеріалу, пов'язана з метою та завданнями конкретного дослідження. Як стимульний матеріал можна використовувати сукупність політичних текстів, наприклад: а) присвячених конкретній соціально-політичній події; б) "героєм" яких є конкретний політичний лідер чи організація; в) надрукованих в конкретних ЗМІ за певний період часу; або інше.
Процедура реалізації методики. 1-й етап. Підбір стимульного матеріалу (досліджуваних текстів відповідно до мети і завдань дослідження). 2-й етап. Дослідникові потрібно прочитати перший текст з сукупності текстів стимульного матеріалу, який йому треба проаналізувати, та зробити: а) змістово-тематичний і мотиваційний аналіз тексту: виділити тему тексту (таблиця 1, колонки 3 - 5); б) оцінити текст за допомогою характеристик (таблиця 1, колонки 6 - 10) за шкалою від -1 (відповідає одній з характеристик) до +1 (відповідає іншій характеристиці); в) оцінити вплив тексту на свій внутрішній стан за допомогою характеристик (таблиця 1, колонки 12 - 16) за шкалою від - 1 до +1. При відповідних завданнях дослідження можлива кількісна оцінка текстового матеріалу (таблиця 1, колонки 17 - 20). Наступний крок: прочитати текст №2 (та інші) з сукупності текстів стимульного матеріалу, що треба проаналізувати, та проаналізувати текст відповідно до пунктів а, б, в. 3-й етап. Опрацювання отриманих даних проводиться після аналізу всієї сукупності текстів, що оцінювалися. Для опрацювання даних змістово-тематичного та мотиваційного аналізу (пункт а) використовується контент-аналіз, що допомагає з'ясувати теми, представлені в інформаційному колі текстів, які аналізувалися, їх обсяг із співвідношенням до загального обсягу текстів, як ці теми були представлені авторами читачеві та з якою метою.
Опрацювання даних оцінки сприймання текстів та їх впливу на внутрішній стан читача (пункти б і в) здійснюється через оцінку параметрів впливу тексту (довіри до тексту та ступеня "рекламності") на електоральну активність читача таким чином: одержані в результаті дані розглядаються разом та аналізуються кореляції шкал-дескрипторів згідно з тим, як вони відображають досліджувані параметри - "довіру" та ступінь "рекламності". В таблиці 2 стисло показано, що індикаторами параметра довіри служать:
оцінки "+1" за шкалами
цікавий / нецікавий,
інформативний / не інформативний
добрий / злий активний / пасивний
цікавий / нецікавий
інформативний / неінформативний корисний / марний
оптимістичний / песимістичний
(в таблиці 2 це визначається знаком "++Д");
оцінки " -1" за шкалами оцінки "+1" за шкалами
консервативний / демократичний активний / пасивний
корисний / марний
(в таблиці 2 це знак "-+Д");
оцінки "+1" за шкалою оцінки "-1" за шкалою
агресивний /
Loading...

 
 

Цікаве