WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Політичний текст і електоральна поведінка населення - Реферат

Політичний текст і електоральна поведінка населення - Реферат


Реферат на тему:
Політичний текст і електоральна поведінка населення
У статті презентується методика оцінки сприймання та впливу на електоральну поведінку населення текстів соціально-політичної реальності. Побудовано методику за допомогою методів аналізу текстів та методів психосемантики, модифікованих для дослідження сприймання політичних текстів. Досліджуваними параметрами обрані "довіра до тексту" та ступінь "рекламності", що відіграють найістотнішу роль при сприйманні цих текстів і найсуттєвіше впливають на електоральну активність. Показано результати апробації методики, що дозволяє визначити шляхи її вдосконалення.
В сучасних умовах інформаційний простір стає джерелом задоволення потреб людини, суспільства, формує конкретні предметні образи такого задоволення, детермінуючи парадигми поведінки громадян у всіх сферах життєдіяльності. Текстові матеріали опосередковують комунікації соціально-політичної реальності та служать для легітимізації (закріплення шляхом обнародування) соціально-політичних процесів. Політичні тексти є одним з чинників формування комунікативного простору політичного лідера або політичної організації, і тому стають актуальними дослідження проблеми їх впливу на електоральну поведінку населення.
Сучасні соціальні науки нагромадили великий досвід комунікативного аналізу в різних сферах буття. Вибудовано кілька десятків теоретичних моделей комунікації, що репрезентують різні парадигми, які в той чи інший спосіб структурують різні аспекти простору, де відбувається комунікація. У цьому зв'язку можна назвати психоаналітичні теорії (наприклад, З. Фрейд, Ж. Лакан), лінгвістичні, структуралістські (Ж. Делеза), герменевтичні (Г. Шпет), семіотичні (Ю. Лотман, У. Еко), міфологічні (Р. Барт, К. Леві-Строс), наративні (Ц. Тодоров), соціологічні (П. Бурдьє), філософські (М. Фуко), соціально-психологічні (Т. Ньюкомб) та інші.
В науковому просторі представлено також соціолінгвістичні дослідження, що завжди мають політичні та соціальні передумови (У. Лабов). Теоретично осмислювали цю проблематику Л. Виготський, А. Леонтьєв, А. Лурія та інші вчені. Лінгвістичний аналіз і моделювання розвивалися Ю. Апресяном. Н. Алмаєв запропонував метод аналізу текстів як реконструкцію інтенціональних структур.
Психологічне дослідження текстів започаткував М. Жинкін, запропонувавши предикатний метод їх аналізу. О. Новиков доповнив його "денотативним" аналізом. Т. Дрідзе запропонувала лінгвопсихосоціологічний підхід до аналізу текстів ("текстової діяльності") з виділенням мотиваційної складової. Інтент-аналіз було розроблено Т. Ушаковою.
Серед інших підходів до аналізу текстів треба відзначити контент-аналіз (Б. Берельсон, Г. Ласуелл, В. Ядов, А. Здравомислов та ін.), психосемантичні методи (В. Петренко, А. Шмельов) та розробку проблематики сприймання і розуміння текстів (Н. Чепелєва, П. Фролов).
Проте в рамках соціально-політичного наукового пізнання текст як предмет дослідження набуває особливого значення. Дослідження феноменів і процесів соціально-політичної реальності, що опосередковується комунікативними процесами, актуалізує необхідність досліджень сприймання виборцями соціально-політичних комунікацій та впливу на електоральну активність різних їх типів.
Оскільки виборці не є спеціалістами з політичних текстів, то останні не можна розглядати як такі, що безпосередньо впливають на електоральну поведінку. Вони є джерелом для пізнання цієї реальності "наївним спостерігачем". В інформаційному полі політичних текстів людина вибудовує власну систему соціально-політичних орієнтацій, що дозволяє їй регулювати свою поведінку щодо цього поля. Тексти можна розглядати як такі, що обумовлюють динаміку електоральної активності, хоча вони й не можуть служити основним і єдиним регулюючим чинником політичного вибору.
Актуальність дослідження обумовлюється й тим, що в сучасній науці й дотепер недостатньо розроблено спеціальні соціально-психологічні критерії оцінювання текстової агітаційної продукції в передвиборчій кампанії та ефективності створення позитивного образу політичного лідера. Тому дослідники поставили завдання сконструювати методику аналізу та оцінки сприймання політичних текстів виборцями. Метою роботи є створення засобу дослідження соціально-психологічного інформаційного простору і місця в ньому кандидатів на виборні посади та їх опонентів, а також аналізу впливу елементів цього інформаційного простору на електоральну поведінку виборців.
Під політичними текстами в рамках дослідницької роботи розуміються тексти, що представляють та відображають соціально-політичну реальність і безпосередньо стосуються подій і діючих осіб цієї реальності. В нашому дослідженні виходимо з психолінгвістичної моделі масової комунікації А. Леонтьєва [2]. Відповідно до неї, комунікативний акт, що розглядається під кутом зору його спрямованості на той чи інший заздалегідь запланований ефект, може бути визначений як психологічний вплив. Текст розглядається як символічна модель дійсності, що має інформаційне призначення, свідома імітація цієї реальності. Він є знаряддям управління, що цілеспрямовано використовується [2]. Будь-які текстові матеріали соціально-політичної реальності впливають на актуальну (в умовах безпосереднього політичного вибору) і потенційну електоральну активність виборців.
У цій праці ми визначаємо певні критерії соціально-психологічного аналізу та оцінки політичних текстів. Один з них - мета авторів текстів при їх створенні. При розгляді текстів соціально-політичної дійсності можна виокремити такі мотиваційно-цільові реалії його створення: по-перше, це інформування про події та суб'єктів цих подій; по-друге, це формування у свідомості електорату поглядів, настанов, а також мотивація в умовах актуальної електоральної поведінки. Крім того, кожний текст соціально-політичної дійсності можна розглядати як цеглину в створенні іміджу політичного діяча або партії.
Наступний критерій аналізу тексту - цільова аудиторія, на яку він розрахований. При аналізі треба відповісти на запитання: на які групи населення розрахований текст; проблеми якої групи цей текст порушує чи вирішує. Треба розглянути й змістовий зв'язок тексту з задоволенням потреб респондентів - матеріальних, інтелектуальних чи духовних. Насамкінець відзначимо такий критерій аналізу, як змістовий склад тексту. Текст може містити: або тільки інформацію, або образ ідеального бажаного майбутнього, або шляхи досягнення цього ідеального майбутнього, шляхи зміни дійсності та доведення ідеалу. Треба відзначити кількісну та якісну складові тексту - теми, що є в ньому, та повноту їх розгортання.
Аналіз тексту як предмета наукового дослідження показує, що кожний політичний текст належить розглядати в чотирьох площинах:
· інформаційна (або змістово-тематична) - сукупність інформації, тем, розглянутих у
Loading...

 
 

Цікаве