WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Політичні події кінця 2004 року і соціально-політичні настановлення молоді - Реферат

Політичні події кінця 2004 року і соціально-політичні настановлення молоді - Реферат

молоді до демократії визначалося якісним аналізом відповідей на запитання: "Чи є демократія в Україні?"
Соціальна фрустрація визначалася за стандартизованим експрес-тестом Л. Вассермана [11, с. 25]. Показник фрустрації, на нашу думку, означає, що людина не задоволена соціальною ситуацією. Невдоволення може стосуватися будь-якої сфери життя, але загальний показник вказує на депривацію цінностей вищого рівня, до яких належать і цінності моральні. Отже, визначення фрустрації соціальних цінностей дає можливість перевірити гіпотезу про існування суперечливих настановлень усвідомості індивіда й труднощі щодо їх формування.
З іншого боку, криза суспільної моралі сприяє розвиткові макіавеллізму індивіда. Пристосування до суперечливих норм прийняття аморальних правил життя відбивається на моральних принципах особистості. Відтак, макіавеллізм характеризує ту якість психіки, яка дозволяє індивідові поєднувати суперечливі настановлення. Шкалу виміру макіавеллізму розробив Ф. Гайз та адаптував С. Москвичов [8]. Одержані за цією шкалою дані дають можливість перевірити гіпотезу про особливості зміни політичних настановлень за показником макіавеллізму індивіда.
Узагальнення результатів дослідження
В якості характеристик соціального середовища ми обрали показники ставлення до соціально-політичних цінностей і політичних інституцій.
Ціннісні орієнтації характеризують ставлення особистості до найважливіших цілей життєдіяльності та способів їх досягнення. Аналіз результатів соціологічних досліджень (О. Балакірєва, 2002 р.) дозволяє виявити таку ієрархію пріоритетів в українському суспільстві (в порядку зниження їх значущості): сім'я, друзі, робота, вільний час, хобі, релігія, власний бізнес, політика. На останньому місці - розважальні форми використання вільного часу. Передостаннє місце посідає цінність політичної діяльності (31 %). З 1996 року цей показник підвищився на 8 % [2]. Отже, спостерігалась позитивна динаміка політичної активності молоді, хоча цей показник, на нашу думку, низький. Безумовно, існують чинники, що суттєво стримують політичну активність молоді. Одним із їх проявів можна вважати недовіру до власної держави.
Аналіз рівня довіри громадян до соціальних інститутів, за даними Інституту соціології НАН України, дає підстави стверджувати, що Україна є "суспільством недовіри" [4, с. 90 - 99]. Рівень довіри до уряду, податкової адміністрації, до політичних партій нижчий 9 %. Показник довіри до міліції, прокуратури, судів, Президента (Л. Кучми) - 10 - 11 %. А. Бова робить висновок, що, у порівнянні зі світовими й регіональними дослідженнями 2002 року, лише чотири соціальні інститути в нашій країні мали позитивний рейтинг. 2003 року користувалися певною довірою лише 5 інститутів. Це була переважно приватна сфера - сім'я, церква, колеги. Довіра до основних інститутів безпеки (армії, міліції) в цілому також нижча від загальносвітового рівня і, поготів, від рівня довіри до них жителів Євросоюзу. Отже, українське суспільство характеризується значною, "сильною" довірою до родичів, знайомих, інших неформальних мереж і незначною, "слабкою" довірою до органів державної влади. А. Бова (2004 р.) відзначає кризу інститутів демократії [4, с. 98].
Додатково ми отримали дані про ставлення частини київської студентської молоді до виборчого процесу в період 7 - 15 травня 2004 року. Середнє значення оцінки принципів виборчого права та їх антитез становить -10 балів, що свідчить про недовіру стосовно можливостей реалізації свого права на волевиявлення. Додатково ми ставили запитання: "Чи збираєтесь ви брати участь у виборах?" 99 % опитаних відповіли ствердно. Головними мотивами такого рішення були переважно два: "Щоб мій голос не вкрали" (54 %) і "Маю надію на краще майбутнє" (33 %). Ці відповіді мають прихований зміст: становище з виборчим процесом молодь не влаштовує, тому й виникає напруження. І, як ми й очікували, воно проявляється в підвищенні соціальної фрустрації. Фрустрацію вище середньої мали 60 % опитаних і нижче середньої - 40 % (таблиця 1).
Необхідність дослідження рівня макіавеллізму випливало з припущення, що криза довіри до державних інституцій і неможливість щось змінити (тільки надія "на краще майбутнє") не сприяли формуванню у громадян моральних настановлень. Внутрішня суперечливість на ціннісно-когнітивному рівні вимагає від індивіда поступатися моральними принципами, діяти згідно з "неписаними правилами", тобто проявляти макіавеллізм.
За даними, одержаними напередодні виборів (травень 2004 року), макіавеллізм вище середнього мали 80 % опитаних, нижче середнього - 20 % (таблиця 1). З таблиці 1 також видно, що значна частина опитаних мала й високу фрустрацію та високі показники макіавеллізму (50 %). Це підтверджує гіпотезу про залежність показників соціальної фрустрації та макіавеллізму від ситуації у політичній сфері, коли суперечність між нормами, що декларуються, і реальними нормами викликає недовіру до влади і відсторонення від політики. Високі показники макіавеллізму підтверджують гіпотезу, що в процесі пристосування до суперечливих соціальних умов індивід поступається моральними принципами та відображає у свідомості суперечливу систему суспільно-політичних норм. Відтак криза суспільної моралі повторюється на індивідуальному рівні.
Дані, одержані в період підвищення політичної активності молоді (20 - 23 грудня 2004 р.), свідчать про зміну показників соціальної фрустрації й макіавеллізму (таблиця 2). Це обумовлено актуалізацією моральних цінностей, зокрема - принципів справедливості та громадянського обов'язку. Кількість людей з високою фрустрацією знизилася з 60 % до 16 %. Показники макіавеллізму зменшилися з 80 % до 62 %, тобто їх зниження не таке суттєве. Це пояснюється тим, що актуалізація моральних цінностей і сплеск політичної активності ще не отримали достатнього практичного підтвердження, невідворотності як прийняття моральних цінностей, так і дієвості власної політичної активності. Соціальна фрустрація перейшла у моральне піднесення.
Однак для побудови більш узгодженої системи соціальних настановлень індивідові необхідне підтвердження відновлення моральних цінностей не тільки у виборчому процесі, а й в інших сферах соціальної життєдіяльності.
Напередодні виборів (травень 2004 р.) ми зафіксували ставлення до виборчого процесу й ставлення до демократії. Для визначення ставлення до виборів студентам пропонувалося оцінити твердження стосовно забезпечення прав виборців до і після голосуванні 20 жовтня 2004 року. Дані вимірів склали в середньому -10 балів, а після другого туру (20 - 23 грудня 2004 р.) цей показник склав -3,5, без урахування регіонального фактора.
Таблиця 1
Київ, травень 2004
Loading...

 
 

Цікаве