WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Політичні події кінця 2004 року і соціально-політичні настановлення молоді - Реферат

Політичні події кінця 2004 року і соціально-політичні настановлення молоді - Реферат

наприклад), оцінюються позитивно. Людина не може їх відкинути, але й не може ними керуватися, бо в суспільстві діють інші, негласні норми. Це формує подвійну мораль і спричиняє політичну апатію [3], зневіру у своїх громадянських можливостях та повноваженнях [12]. В умовах трансформації суспільствагромадянам важко сформувати політичні настановлення і обрати ідеологію, яка відповідала б їх власним поглядам. Це підтверджують дослідження політичної культури молоді. "Показовим є розірваність та непослідовність політичних настановлень сучасної молоді" [1, с. 471 - 479]. За таких умов зниження соціальної фрустрації можливе через зниження моральних настановлень особистості.
Когнітивний дисонанс на рівні ситуаційних настановлень виникає тоді, коли доводиться робити вибір щодо власної поведінки. На цьому рівні у людини не виникає труднощів в узгодженні розбіжностей [10, с. 98]. Труднощі в узгодженні соціальних настановлень індивіда виникають на вищих рівнях соціальних настановлень - зокрема, на рівні ціннісних орієнтацій. Оскільки на ціннісному рівні й відбувається депривація моральних цінностей, то індивід ухиляється від узагальнення суперечливих соціальних настановлень, а відтак від їх узгодження на ціннісному рівні. Моральний рівень від цього втрачає регулятивну функцію, лишається неактуалізованим у ситуаціях, коли існує загроза когнітивного дисонансу. Через пригнічення морального рівня диспозицій індивіда, соціальні настановлення ситуаційного змісту можуть лишатися неузгодженими. Дії людини від цього втрачають моральне підгрунтя. Або ж вона утримується від будь-яких дій. Це проявляється у двох аспектах: як макіавеллізм, що поширюється в суспільстві в період значних трансформацій; як соціальна фрустрація. Отже, протистояння старих і нових соціальних норм обумовлює поширення політичної апатії, соціальної фрустрації та макіавеллізму.
В умовах розірваності та непослідовності соціально-політичних настановлень гальмується виконання дій, що проявляється в аполітичності молоді, внаслідок чого лишається депривованою відповідна соціальна потреба. Причина: значна невідповідність ситуації й досвіду людини. Тобто, якщо в ситуації можна діяти двома (чи більше) способами, то індивід опиняється перед проблемою вибору - і дія не відбувається. Настає соціальна фрустрація.
Соціальна фрустрація є виявом когнітивного дисонансу, що виникає при формуванні соціально-політичних настановлень. Коли дії гальмуються на ціннісно-моральному рівні, тоді фрустрація охоплює широке коло ситуацій, до яких індивід має непевні настановлення.
На формування соціально-політичних настановлень молоді впливає суперечливість між нормами, які декларуються (про народовладдя, наприклад), та реально діючими, інтеріоризованими в процесі попередньої соціалізації. Пристосування до суперечливого середовища ускладнює адекватну реакцію та призводить до розвитку макіавеллізму особистості й поширення макіавеллізму в суспільстві. Під макіавеллізмом розуміємо явище, за якого індивід свідомо обирає форму поведінки, котра суперечить нормам моралі; він керується виключно егоїстичними інтересами. В умовах трансформації суспільства та невизначеності суспільних норм знижується соціальний контроль. Відтак, поведінка, спрямована на задоволення власних інтересів (всупереч інтересам суспільним), вважається соціально прийнятною.
Отже, трансформація суспільства проявляється на соціальному рівні як зміна соціально-політичних норм, а на індивідуальному - як зміна соціальних настановлень. Перебіг зміни соціальних настановлень індивіда має суттєві особливості. Їх вивчення дає знання, які мають і наукове, і практичне значення.
В якості гіпотези дослідження ми зробили припущення, що в умовах трансформації суспільства формування політичних настановлень стає утрудненим, відтак у громадян розвивається соціальна фрустрація та явище макіавеллізму. Під час же "помаранчевої революції" в суспільстві були актуалізовані моральні цінності - справедливість, гідність, громадянський обов'язок тощо. Тому в якості другої гіпотези ми висунули припущення, що після встановлення морального паритету та довіри до виборів як політичної інституції соціальна фрустрація і макіавеллізм серед молоді знижуються.
Для перевірки гіпотез було необхідно:
· проаналізувати соціальну ситуацію напередодні виборів, тобто ставлення до виборів і принципів демократії;
· проаналізувати ставлення до виборчого процесу і демократії в період зростання політичної активності, після визнання виборів недійсними, тобто в період від 3 до 25 грудня 2004 року;
· порівняти показники соціальної фрустрації, макіавеллізму, ставлення до виборчого процесу і демократії в Україні в період до виборів і в період з 3 до 25 грудня 2004 року.
Методика та організація дослідження
Для вивчення впливу трансформаційних процесів ми обрали період, що охоплює ситуацію до виборів Президента України 2004 року та, для порівняння, період сплеску політичної активності студентської молоді в проміжок між голосуванням та переголосуванням другого туру.
Дослідження проводилося серед студентів других - третіх курсів вищих навчальних закладів Києва і Луганська. Для аналізу динаміки проявів соціальних настановлень, відповідно до політичної ситуації, дослідження проводилося в три етапи. На першому вивчалась динаміка суспільної ситуації. Це був аналіз змін суспільних норм у політичній сфері, зміни цінностей, а також аналіз ставлення до трансформованих соціальних інституцій. На другому етапі (травень 2004 року) проводилося анкетування київських студентів. Тоді у дослідженні взяли участь 80 осіб. На третьому етапі було опитано 37 студентів - 17 киян та 20 осіб з Луганська.
Обмежена кількість опитаних на третьому етапі пояснюється соціальною ситуацією, яка виникла після другого туру виборів Президента 2004 року. Після сплеску політичної активності серед студентів і напередодні переголосування другого туру ми обрали момент, коли, на нашу думку, збудження зменшилося. В цей період (20 - 23 грудня) було проведено третій етап дослідження, який, незважаючи на невелику кількість опитаних, дав досить суттєву інформацію про динаміку політичної свідомості молоді.
На другому і третьому етапах ми вимірювали:
· ставлення до виборів та демократії;
· соціальну фрустрацію;
· рівень макіавеллізму.
Ставлення до виборчого права і реалізації принципу представницької демократії визначалося за семибальною шкалою оцінки ступеня відповідності принципів демократії щодо виборчого права. Шкала побудована за принципом "теза - антитеза". Для "антитез" бали враховуються з від'ємним значенням. Отже, діапазон шкали становить від -35 до +35 балів.
Ставлення частини студентської
Loading...

 
 

Цікаве