WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Політико-ідеологічні ідентифікації українського студентства: фактори впливу - Реферат

Політико-ідеологічні ідентифікації українського студентства: фактори впливу - Реферат

регіону, територіальної спільноти. В процесі опитування студентам пропонувалося визначити, якою мірою вони відчувають себе "представником своєї національності", "громадянином України", "радянською людиною", "європейцем", "людиною світу". Відповіді на це запитання представлені в таблиці 3.
Найменше сучасний студент відчуває себе "радянською людиною" - звісно, ця позиція асоціюється з минулим, старим, тим, що віджило. Та обставина, що більшість респондентів відчуває себе представниками своєї нації або громадянами України лише деякою мірою, може свідчити про недостатню задоволеність власним становищем, недостатню емоційну насиченість національно-політичних ідентифікацій.
Значний вплив на вибір відповіді щодо розглянутих вище питань має національна ідентифікація студентів. Так, серед "українців" 41% опитаних повністю відчувають себе представниками своєї національності, для "росіян" цей показник становить 19%, для тих, хто одночасно ідентифікує себе з українцями і росіянами - 13%. Серед "українців" також найбільший відсоток тих, хто повністю відчуває себе громадянином України (42%), для "росіян" цей показник становить 11%, для тих, хто ідентифікує себе з українцями і росіянами одночасно - 19%.
До речі, усталеністьгромадянської ідентифікації підтверджується ставленням до зміни громадянства. Так, серед тих, хто повністю відчуває себе громадянином України, змінити громадянство за наявності такої можливості погодилися б 28%, не погодилися б - 40%. Це єдина група, де кількість небажаючих змінити громадянство перевищує кількість бажаючих. В усіх інших групах спостерігається превалювання готовності змінити громадянство.
Взагалі відповіді на запитання щодо зміни громадянства розподілилися наступним чином: 38% опитаних погодилися б змінити країну проживання, 31% не погодилися б, 30% завагалися з відповіддю.
Найпоширеніші мотиви готовності змінити громадянство - це бажання покращити матеріальне становище (41%), реалізувати свої здібності (31%), подивитися світ (21%), жити в справжньому демократичному суспільстві (14%). Найпоширеніші мотиви непогодження змінити громадянство - небажання залишати сім'ю (26%), друзів (17%), Батьківщину (16%). 9% опитаних мотивують рішення залишитися бажанням брати участь у побудові своєї держави.
Згадані вище ознаки тісно корелюють з ознакою самопочуття індивіда. В рамках опитування респондентам ставилося запитання, яких почуттів вони зазнають, коли розмірковують про своє майбутнє. Були отримані наступні відповіді: обурення і гнів відчувають лише 2% опитаних, страх і розпач - 3%, тривогу - 33%, байдужість - 2%, спокій - 10%, впевненість, оптимізм - 25%. Таким чином, для студентства характерними є досить суперечливі почуття: з одного боку - тривога, з іншого - впевненість і оптимізм. Це може пояснюватися суперечливою позицією даної соціальної групи. З одного боку, студентство краще за інших адаптується до нових умов, швидше сприймає нові форми політичної, економічної, правової діяльності, більш впевнено дивиться в майбутнє. З іншого боку, студентство - досить уразлива частина населення, що обумовлено його професійною, матеріальною, особистісною невизначеністю.
Самопочуття студентів тісно корелює з їхніми уявленнями щодо нинішньої ситуації в суспільстві (див. табл. 4).
Таким чином, якщо серед "песимістів" страх відчувають 7% опитаних, то серед "реалістів" і "оптимістів" - тільки 2% і 1%. Тривогу серед "песимістів" відчувають 43% респондентів, серед "реалістів" і "оптимістів" - 34% і 32%. Щодо відчуття впевненості у майбутньому - тут показники становили 11%, 24%, 33% відповідно. Взагалі, можна сказати, що ми маємо справу з двостороннім впливом уявлень щодо майбутнього і відповідних почуттів, тобто оціночного й емоційного компонентів політичної свідомості. Почуття невдоволеності, відчаю, тривоги обумовлює зосередження на негативних явищах світу і відповідну оцінку подій, що відбуваються. Так само відчуття впевненості обумовлює сприймання перешкод і різноманітних бар'єрів як сходинок до успіху і власного удосконалювання. Має місце і зворотний вплив. Негативні явища навкруги сприяють наростанню почуттів гніву, відчаю, тривоги, і, звісна річ, може так статися, що впевнені в собі, оптимістично налаштовані індивіди піддадуться цьому впливу.
Вивчаючи політичну культуру сучасного студентства, особливу увагу варто приділити факторам, що зумовлюють специфіку сприйняття студентами політичних подій, вибір тих чи тих форм політичної активності. Традиційно одним із найвпливовіших факторів визнається задоволеність матеріальним становищем. Як вже зазначалося, у нашому дослідженні показником задоволеності виступала оцінка матеріального становища порівняно зі студентами-одногрупниками. За цим критерієм було визначено три найчисленніші групи: I - ті, хто вважає власне матеріальне становище гіршим, ніж у студентів-одногрупників (12% опитаних); II - ті, хто відносить себе до більшості за рівнем матеріальної забезпеченості (66%); III - ті, хто вважає себе більш забезпеченим (10%).
Варто розглянути, яким чином задоволеність матеріальним становищем позначається на готовності брати участь в акціях протестного характеру. Перед тим, як перейти до розгляду отриманих даних, варто докладніше зупинитися на феномені депривації, що є одним із центральних елементів у багатьох пояснювальних моделях конфліктів і пов'язаних з ними протестних дій. Схематично функціонування механізму депривації можна описати наступним чином. Під впливом зовнішніх факторів відбувається порушення сформованої системи оцінок, що найчастіше супроводжується розширенням можливостей соціальних порівнянь. Результати соціальних порівнянь підсилюють почуття нерівності і незадоволеності. Треба зауважити, що найчастіше реальний рівень добробуту залишається протягом усього періоду порівнянь стабільним. На певному етапі абсолютна величина розбіжностей між очікуваннями, детермінованими соціальними порівняннями, і реальністю стає настільки значною, що призводить до явищ фрустраційного порядку. У свою чергу це сприяє залученню суб'єкта депривації до тієї чи тієї форми участі в протестних діях.
Дію механізму депривації можна спостерігати і за результатами нашого дослідження. Так, в I групі 41% респондентів готові брати участь в акціях протесту, в II і III групах ці показники становлять 30 і 31%.
Вивчаючи ставлення студентів до політики, не можна не звернути
Loading...

 
 

Цікаве