WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Політико-ідеологічні ідентифікації українського студентства: фактори впливу - Реферат

Політико-ідеологічні ідентифікації українського студентства: фактори впливу - Реферат

табл.1).
Ще одна характеристика політичної свідомості, яка, з одного боку, зумовлює політичну ідентифікацію індивіда, а з іншого боку, сама є результатом впливу політичних уподобань, - це політичні цінності. Алмонд і Верба розглядають політичні цінності як найсуттєвішу складову політичної культури, так званий оціночний компонент, який вирізняється поряд із пізнавальним і емоційним. Серед сучасних дослідників ціннісну тематику активно розвиває Роналд Інглехарт. Відповідно до його ранніх досліджень 60-х років, молоді люди в розвинутих країнах зростали в епоху, коли їх базові матеріальні потреби вже були задоволені, щопоставило на перший план цінності, пов'язані з самовираженням, зокрема у сфері політики.
У нашому дослідженні політичні цінності знаходять вираження у ставленні респондентів до національної незалежності, демократії, розвитку ринкової економіки тощо. Так, студентам пропонували відповісти на запитання щодо найбільш припустимих перспектив розвитку української держави. Відповіді були наступні: 61% опитаних вважають, що Україна повинна шукати власний національний шлях розвитку, 35% - підтримують західний напрям розвитку, лише 2% вважають, що варто повернутися до принципів та ідеалів Радянської влади. Звісна річ, що ці відповіді тісно корелюють з політичними уподобаннями студентів. Так, серед прибічників "лівих" 43% опитаних підтримують ідею повернення до принципів Радянської влади (33% "комуністів" і 10% "соціалістів"), тоді як для всіх інших опитаних цей показник не перевищував 4%.
Ще одна ознака, яка уточнює вказані вище результати, - це ставлення студентів до зближення України з Росією. Відповіді на це запитання розподілилися наступним чином: 54% опитаних вважають, що Україна повинна залишатися незалежною державою, 16% вважають, що Україна повинна возз'єднатися з Росією та Білоруссю, 13% вважають, що необхідно інтегруватися до СНД, 3% підтримують ідею відновлення Радянського Союзу. Результати опитування показали, що єдиними групами, де ідея возз'єднання України з Росією та Білоруссю превалювала над ідеєю незалежності, виявилися прибічники комуністичної і соціалістичної ідеології. Так, серед "комуністів" 31% респондентів виступили за возз'єднання з Росією та Білоруссю, а ще 31% - за повернення до Радянського Союзу. У "соціалістів" ці показники становили 45% і 8%. Серед інших груп частота підтримки ідеї возз'єднання з Росією і Білоруссю не перевищувала 18%, а ідея повернення до Радянського Союзу - 2%. Найпоширенішою тут виявилася ідея незалежності: її підтримали 50% "соціал-демократів", 56% "лібералів", 78% "націоналістів", 76% "націонал-демократів", 65% прибічників "християнсько-демократичного напряму". Для "комуністів" і "соціалістів" цей показник становив 16% і 31% відповідно.
З обома названими вище ознаками тісно корелює ознака ставлення до ринкової економіки. Взагалі відповіді щодо економічного розвитку країни були такі: 55% опитаних підтримують створення ринкової економіки з приватною власністю і свободою підприємництва, 27% вважають, що розвиток підприємництва повинен здійснюватися під контролем держави, 2% виступають за ліквідацію всіх елементів ринку, заборону приватної власності і підприємництва. Привертає до себе увагу той факт, що майже 16% опитаних завагалися з відповіддю. Можна припустити, що однією з причин такої невизначеності є досить тривала складна соціально-економічна ситуація в країні, яка негативно впливає на ставлення населення, і студентської молоді зокрема, до політичних інститутів, обраної ними політики в економічній сфері.
Яким же чином політико-ідеологічні ідентифікації впливають на ставлення до ідеї ринкової економіки? Єдина група, де найбільшу підтримку отримала ідея розвитку підприємництва під контролем держави, - це "соціалісти" (45%). В інших групах найпоширенішою виявилася ідея розвитку ринкової економіки і свободи підприємництва. Для "лібералів" цей показник становив 66%, для "націонал-демократів" - 64%, для прибічників християнсько-демократичного напряму - 63%, для "націоналістів" - 61%, для "соціал-демократів" - 56%, для "комуністів" і "соціалістів" - по 34%. Ідея ліквідації ринку найбільш поширена була серед "комуністів" (14%). Серед інших груп підтримка цієї ідеї не перевищувала 4%. Ставлення до ринкової економіки тісно корелює з типом ВНЗ, в якому навчається респондент3. Так, серед студентів комерційних вищих навчальних закладів підтримують ринкову економіку і свободу підприємництва 65% опитаних, серед тих, хто навчається в державному ВНЗ і на комерційній основі - 63%, серед студентів недержавних ВНЗ - 52%.
Цікаво також розглянути, які моральні принципи властиві прихильникам тих чи тих політичних течій. Студентам було запропоновано визначити, якою мірою вони погоджуються з такими полярними висловлюваннями, як, наприклад: "Око за око, зуб за зуб" та "Коли вдарить тебе хто в одну щоку твою, підстав йому і другу". Найбільш агресивна і жорстка позиція властива прибічникам комуністичного і націоналістичного напряму, а найбільш моральна - прихильникам християнсько-демократичної течії, що певною мірою зумовлено поєднанням в рамках цього напряму політичних і релігійних ідей (див. табл. 2).
Взагалі можна простежити цікаву залежність: з наближенням від лівих до центристських позицій відбувається зміщення від жорстких принципів до більш моральної позиції, а від центристських до націоналістичних - відбувається зворотний процес. Невипадково прибічники комуністичного і націоналістичного напряму виявляють більшу протестну активність. Так, на запитання щодо ставлення до акцій протесту були отримані наступні відповіді: 22% "комуністів" і 22% "націоналістів" готові активно протестувати навіть за наявності небезпеки постраждати, для "соціалістів" і "соціал-демократів" ці показники становлять по 8%, для "лібералів" - 7%, для "націонал-демократів" - 14%, для прихильників християнсько-демократичної течії - 11%. Найменш орієнтованими на протестну діяльність були "ліберали" (35% опитаних з цієї групи вважають, що "акції протесту лише посилюють напругу в суспільстві і нічого реально не дають") і прибічники християнсько-демократичного напряму (33%). Серед "комуністів" так вважають 22%, "соціалістів" - 27%, "соціал-демократів" - 31%, "націонал-демократів" - 26%, серед "націоналістів" - 22%.
Важливим показником політичної ідентифікації індивіда виступає відчуття причетності до певної нації,
Loading...

 
 

Цікаве