WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → “Покоління рубежу” - Реферат

“Покоління рубежу” - Реферат


Реферат на тему:
"Покоління рубежу"
Аналіз політичних, соціальних, економічних, психологічних трансформацій, що відбуваються в сучасному українському суспільстві, потребує уважного дослідження такого феномена, як політична соціалізація молоді. Необхідно всебічно та ґрунтовно вивчити механізми та динаміку входження цієї частини суспільства в систему політико-владних відносин. Адже нинішня молодь є своєрідним "поколінням рубежу" [1, с. 72] між недавньою тоталітарною комуністичною системою та вільним громадянським суспільством, до побудови якого підійшла українська держава.
Проблеми соціалізації особистості вперше досліджувалися в працях таких західних соціологів та психологів, як З. Фрейд, Е. Фромм, Ф. Г. Гуддінгс, Е. Дюркгейм, Т. Парсонс, Ж. Піаже, Р. Мертон, А. Парк, Дж. Кольман Д. Істон, Дж. Денніс та інші. Продуктивно вивчали ці проблеми й українські вчені та їхні колеги з країн, що утворилися на терені колишнього СРСР (Л. Виготський, Г. Костюк, С. Максименко, Л. Божович, І. Кон, В. М'ясищев, Г. Андреєва, Л. Орбан - Лембрик, Н. Абдюкова та інші). Питання політичної соціалізації в останні роки розглядалися в працях Л. Войтасика, Ю. Шерковіна, М. Слюсаревького, І. Жадана. Помітний внесок у вирішення політико-психологічної проблематики зробили й такі відомі українські вчені, як І. Бекешкіна, М. Головатий, Є. Головаха, В. Казміренко, М. Михальченко, М. Пірен, В. Шаповал та інші.
Тим не менше, проблема потребує подальшого глибокого психологічного аналізу, для чого необхідно здійснювати спеціальні експериментальні дослідження для вивчення факторів, механізмів та особливостей входження молоді в політичне життя в умовах перехідного суспільства. Необхідність виокремити проблему політичної соціалізації як окремий предмет дослідження зумовлюється непростими процесами включення молоді до складної системи сучасних соціально-політичних відносин, залученням до активного політичного життя України нового, незаангажованого покоління. Як слушно зауважив політолог В. Малинкович, "українська держава в певний мірі вже склалася, але нації - нації політичної - у нас досі нема" [5, с. 24].
Процеси реформування, що відбуваються в сучасному українському суспільстві, вимагають розглядати проблему політичної соціалізації молоді під особливим кутом зору. По-перше, молодь є однією з найбільших соціально-демографічних груп нашого суспільства; по-друге, кожний рік економічно активне населення країни поповнюється випускниками навчальних закладів, які прагнуть знайти своє місце в суспільстві; по-третє, актуальність політичної соціалізації зумовлюється складністю обставин, у яких опинилася сучасна молодь. Існують глибокі протиріччя між новими соціально-економічними, політичними вимогами і якостями особистості, які традиційно формуються соціальними інститутами сучасного українського суспільства.
Необхідно також враховувати характерні риси, притаманні нинішнім суспільно-політичним процесам: сильний вплив усталених форм попереднього устрою; відчутне зростання національної самосвідомості; поширення корупційних, девіантних проявів та бездуховності. Наслідок усього цього - наростання політичної "втоми" та апатії у більшості громадян, зменшення інтересу до політичних процесів, особливо у молодіжному середовищі [6, с. 210].
Звідси випливає, що обставини, за яких здійснюється політична соціалізація особистості, в багатьох випадках негативно впливають на перебіг процесу адаптації нової генерації до нових суспільно-політичних умов та включення її в суспільно-політичну діяльність.
Слід зазначити, що політична соціалізація є об'єктивним процесом входження індивіда в політичну систему та передбачає засвоєння індивідом чи групою політичної культури, політичних цінностей, норм, взірців поведінки та способів політичної діяльності, а також творче, активне ставлення до них [5, с. 208].
Політична соціалізація є двостороннім процесом взаємодії суспільства і особистості. Соціум може впливати на особистість стихійно, у вигляді різноманітних обставин життя, що можуть носити характер рівноспрямованих факторів, або здійснювати вплив в умовах цілеспрямованого, організованого і планомірного процесу розвитку особистості [7, с. 64].
З іншого боку, процес політичної соціалізації включає в себе мотивоване засвоєння індивідом соціально-політичних норм, цінностей, установок, ролей і правил поведінки, притаманних суспільству. У всіх випадках політична соціалізація відображає інтереси самої людини і суспільства, до якого вона адаптується. Під дією соціально-політичних, економічних та психологічних обставин формується політична свідомість та політичне мислення особистості, а соціально активна особистість, у свою чергу, здатна впливати на соціально-політичні процеси та сприяти оновленню суспільства. Звідси випливає, що обставини, в яких здійснюється політична соціалізація особистості, неодмінно накладають відбиток на формування політичної свідомості, мислення та поведінки особистості.
Психологи і соціологи виокремлюють цілу низку факторів, які зумовлюють соціалізацію особистості протягом усього її життя. Вітчизняні і західні вчені пропонують кілька класифікацій факторів соціалізації. Згідно з класифікацією, запропонованою, наприклад, А. Мудриком, виділяються три основні групи факторів соціалізації:
o макрофактори (космос, планета, світ, країна, суспільство, держава);
o мезофактори (етнос; місце і тип поселення - регіон, село, місто; засоби масової комунікації - радіо, телебачення, газети тощо);
o мікрофактори (сім'я, групи ровесників, навчальні, професійні, громадські групи та ін.) [9, с. 41].
Спробуємо коротко охарактеризувати особливості найвагоміших, на нашу думку, факторів політичної соціалізації на даному етапі розвитку українського суспільства.
Сім'я - перший соціальний інститут, який дає дитині знання про складний світ суспільних відносин. Перші політичні уявлення починають формуватись у дитини досить рано. Вже в 3 - 4 роки вона отримує, в доступних для неї формах, перші уявлення про державу та політику через сім'ю і найближче оточення. Осідаючи у підсвідомості, така інформація поступово дає про себе знати в майбутньому. В сім'ї дитина засвоює елементи духовної культури, моральні та політичні цінності, притаманні її родині. Реальна цінність вкладу сім'ї в прищеплення громадської та політичної свідомості дітям залежить від громадської, політичної позиції старших поколінь, їх включення в суспільно-політичне життя. Як свідчать дані багатьох досліджень, сім'я є важливим джерелом отримання політичної інформації для багатьох молодих людей.
Не потребує доказів те, що проблеми суспільства знаходять своє відображення у проблемах мікросоціуму - сім'ї. Батьки часто ще самі не оволоділи формами мислення, зразками поведінки, нормами і цінностями, що відповідають вимогам часу, і, отже, не можуть передати дітям власний досвід адаптації до реалій сьогодення. В цьому плані політична соціалізація старшого і молодшого поколінь у багатьох випадкахвідбувається одночасно. Відтак молодь вимушена шукати орієнтири в сучасному політичному світі самостійно.
До означених проблем слід додати появу таких негативних факторів, як девальвація сімейних та моральних цінностей, надмірний прагматизм та індивідуалізм, низька політична культура та політична апатія батьків тощо. Це лише неповний перелік несприятливих умов, за яких відбувається первинне набуття дитиною соціальних і політичних знань, закладаються основи формування громадянськості.
Важливим фактором політичної соціалізації молодої людини є її спілкування з
Loading...

 
 

Цікаве