WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Патопсихологічні дослідження осіб з розладом особистості - Реферат

Патопсихологічні дослідження осіб з розладом особистості - Реферат

ідиференціювати емоційні стани інших людей.
Для перевірки цього припущення ми використовували авторську модифікацію методики Сонді. Випробовуваному пропонувався набір фотографій методики Сонді і така інструкція: "Розкладіть фотографії на групи людей з різним настроєм". Потім фіксувалася кількість груп та їх назви. Здорові учасники експерименту утворювали в середньому 5 - 6 груп і без труднощів давали їм назви, використовуючи поняття, що передають емоційні стани. Хворі з розладом особистості утворювали в середньому 3 групи. Вірогідність розходжень підтвердилася за допомогою методів статистичного опрацювання на рівні статистичної значимості a = 0.01.
Крім кількісних привертають увагу і якісні розходження при аналізі наслідків експерименту. У здорових учасників виконання інструкції не викликало труднощів і здійснювалося досить швидко, у межах 5 хвилин. У хворих простежувалися такі тенденції:
1) випробовувані, не зазнаючи труднощів, ділили фотографії на дві групи: "з гарним настроєм" і "з поганим настроєм";
2) випробовувані намагалися утворити й більше двох груп, але при цьому виконання завдання потребувало чимало часу; пацієнти довго розглядали фотографії, перекладали їх з однієї групи до іншої, потім виявляли ознаки занепокоєння, вербальну агресію, захисні висловлювання компенсаторного характеру (наприклад: "Ви мене вантажите", "Ви мене напружуєте", "Я не знаю, куди це покласти" тощо). У більшості випадків спостерігалося гальмування на проміжних операціях, виснаження, після чого з'являлася реакція афективного збудження. Завдання до кінця не доводилося;
3) випробовувані не спромагалися дотримуватись інструкції. Наприклад, один з них розділив фотографії на дві групи і пояснив: "Перша група - це вчені. А друга - я їх не знаю". Інший: "Перша група - водії. Друга - письменники. Третя - а ці мені не подобаються".
Таким чином, у першому випадку можна сказати, що учасники експерименту не розрізняють тонких відтінків емоційних переживань (доступних для здорових юнаків). У другому випадку вони усвідомлюють можливість їх існування, але усвідомлення не сягає того рівня, при якому випробовуваний міг би їх диференціювати і означити словом. У третьому випадку завдання усвідомлення емоційних переживань уявляється випробовуваному нездійсненним чи неможливим.
В цілому наше припущення про знижену здатність пацієнтів з розладом особистості усвідомлювати і диференціювати емоційні прояви інших людей підтвердилося. Ця особливість призводить до неможливості адекватно реагувати на поведінку оточення. Тобто - до порушення соціальної адаптації.
Для дослідження особливостей просторової орієнтації ми використали контент-аналіз. Випробовуваним пропонувалася інструкція: "Напишіть, як пройти від вокзалу до навчального закладу, у якому ви вчитеся". Аналіз даних показав, що здорові підлітки вірогідно частіше (a = 0.01) використовують у тексті назви вулиць: у 75 % випадків. Хворі ж на розлад особистості вживають назви вулиць як орієнтир лише в 15 % випадків. Оскільки назва вулиці є соціально нормованим поняттям, ми припустили, що у свідомості здорових учасників експерименту простір структурується відповідно до орієнтирів, прийнятих у суспільстві. У випробовуваних з розладом особистості такої структурованості немає. Це можна пояснити їх слабкою здатністю засвоювати соціальні норми. Тобто їм бракує опори в інтелектуальній дії на полюс значення психічного образу.
Таким чином, проведене дослідження особливостей організації індивідуальної свідомості пацієнтів з розладом особистості підтверджує загальну гіпотезу про слабку диференційованість емоційного, значеннєвого компоненту образів свідомості в аномальних осіб. Експериментальні дані узгоджуються з гіпотезою про опору в інтелектуальній дії переважно на полюс предметного змісту психічного образу, а також про зниження спроможності адекватно усвідомлювати і розрізняти емоційні стани інших людей. Одержані результати підтверджують і доповнюють дані про особливості емоційно-значеннєвої регуляції діяльності осіб з особистісними розладами [7; 8; 9], а також вказують на порушення значеннєвої сфери особистості і відкривають перспективи подальших досліджень таких порушень.
Література:
1. Василюк Ф. Е. Структура образа. // Вопр. психол., - 1993. - №5. - С. 5-10.
2. Ганнушкин П. Б. Клиника психопатий, их статика, динамика. - Н. Новгород: Медкнига, 2000. - 123 с.
3. Головаха Е. И., Кроник А. А. Психологическое время личности. - Киев: Наукова думка, 1984. - 202 с.
4.Гребенюк А. А. Психологическая зависимость от наркогенных веществ. - Симферополь, 1999. - 186 с.
5. Зейгарник Б. В., Братусь Б. С. Очерки по психологии аномального развития личности. - М.: Моск. ун-т, 1980. - 169 с.
6. Кербиков О. В. Избранные труды.- М., 1971. - 312 с.
7. Кудрявцев И. А., Лавринович А. Н., Сафуанов Ф. С., Ерохина М. Б. Некоторые клинические особенности и психологические механизмы регуляции поведения у психопатических личностей в состояниях эмоциональной напряженности // Кратковременные психотические расстройства в судебно-психиатрической практике.- М., 1983. - С. 3 - 9.
8. Кудрявцев И. А., Сафуанов Ф. С. Эмоциональная и смысловая регуляция восприятия у психопатических личностей возбудимого и истерического круга // Журн. невропатологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. - 1984.- Вып. 12. - Т. 134. - С. 1815 - 1822.
9. Кудрявцев И. А., Сафуанов Ф. С., Васильева Ю. А. Особенности регуляции деятельности психопатических личностей смысловыми (мотивационными) установками // Журн. невропатологии и психиатрии им. С. С. Корсакова.- 1985. - Вып. 12. - Т. 85. - С. 1837 - 1842.
10. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1975. - 304 с.
11. Леонтьев Д. А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. - М.: Смысл, 1999. - 487 с.
12. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. - Л.: Медицина, 1977. - 208 с.
13. Международная классификация болезней (10-й пересмотр). Классификация психических и поведенческих расстройств / под ред. Ю. Л. Нуллера, С. Ю. Циркина, Россия, СПб: Адис, 1994. - 304 с.
14. Нойман Э. Происхождение и развитие сознания. - М.: Рефл-бук,1998. - 462 с.
15. Розов А. И. Проблемы категоризации: теория и практика // Вопр. психол. - 1986. - № 3. - С. 90 - 97.
16. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии. - СПб, 1996. - 349 с.
17. Смирнов С. Д. Психология образа: проблемы активности психического отражения. - М.: МГУ, 1985. - 230 с.
18. Тхостов А. Ш., Калымба И. Г. Эмоции и аффекты: общепсихологический и патопсихологический аспекты: Часть 2: Патология эмоций в клинике аффективных и тревожных расстройств // Психол. журн. - 1998. - Т. 19. - № 5. - С. 81 - 87.
19. Якубик А. Истерия. - М.: Медицина, 1982, 344 с.
20. Пінчук С. Патопсихологічні дослідження осіб з розладом особистості // Соціальна психологія. - 2004. - № 2 (4). - C.155-160
21. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве