WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Параметри особистості - Реферат

Параметри особистості - Реферат


Реферат на тему:
Параметри особистості
В науковій літературі багато праць присвячено оглядові окремих авторських теорій особистості (З. Фрейда, А. Адлера, К. Юнга, Е. Еріксона, Е. Фромма, Б. Скіннера, А. Бандури, А. Маслоу та інших), але узагальненої теорії особистості не існує [2 - 4]. В наших публікаціях здійснюється спроба випрацювання такої теорії за допомогою методології системного підходу в контексті предмета соціальної психології [6; 7]. У цій статті пропонується варіант систематизації параметрів особистості різної природи з використанням системної методології.
Пізнати певний об'єкт означає виявити вичерпний комплекс його властивостей різної природи. Ця проблема залишається актуальною й досі. У зв'язку з цим відомий психолог Б. Паригін висловився так: "Концепція особистості інколи подібна до своєрідного лантуха, куди скидають усілякі елементи і поняття, які повинні стати еквівалентом структури особистості" [цит. за 1, с. 241]. Незважаючи на значні темпи розвитку соціальної психології і теорії особистості, цілісної теорії ще не вироблено [2 - 4]. В наших публікаціях [6; 7] пропонувалася регулятивно-детерміністська концепція теорії особистості, яка дає можливість, при застосуванні методології системного підходу, диференціювати властивості або параметри людини й особистості за різними класоутворювальними основами. При цьому уточнюється сутність окремих властивостей.
Труднощі систематизації параметрів людини, крім іншого, пов'язані з неоднозначністю визначень основних понять. Це змушує в процесі викладу матеріалу тлумачити деякі з них, аби зрозуміти, зокрема, логіку систематизації параметрів особистості.
Розпочнемо систематизацію параметрів людини і особистості зі з'ясування її місця в системі "соціальний суб'єкт соціальне і штучно-природне ціннісне середовище", що є об'єктом (онтологічний аспект дослідження) вивчення соціальної психології. Соціальним суб'єктом, опріч формальних і неформальних груп і масових зібрань, є людина і особистість як її соціогенна складова. Людина розглядається як біо-соціальна істота, ядро якої становить система психіки, котра, в свою чергу, поділяється на генетично успадковану і набуту в процесі соціалізації частини. Остання є основою системи "особистість". Людина і особистість через свої параметри спряжена з матеріальними і духовними (інформаційно-ідеальними) цінностями природно-штучного і соціального середовища. У зв'язку з дискусією щодо об'єкта і предмета соціальної психології [5] нагадаємо, що її предметом (гносеологічний аспект дослідження) є знання у формі закономірностей, особливостей і властивостей про визначений вище об'єкт [6; 7]. Предмет є дзеркальним відображенням реального об'єкта у сфері свідомості у символічній формі знань.
Те, що природа людини, як біо-соціальної істоти, є подвійною - спадкоємною і соціального наслідування - дозволяє поділити її параметри на два класи: клас природжених і клас набутих параметрів, як це показано на нижченаведеній схемі систематизації параметрів людини.
Схема
Систематизація параметрів людини
Параметри людини (її психічної системи)
набуті
(психіка: сфера свідомого)
особистість природжені
(психіка: сфера
несвідомого)
організм
інваріантні
(диференційовані
за соціальними інституціями) неінваріантні
(специфічні) біо- і психо-
генні потреби,
темперамент
(типи нерво-
вих систем),
задатки,
здібності,
обсяг пам'яті,
логіка мислення,
відчуття,
почуття,
емоційність,
стать й інші
детермінуючі
соціогенні
потреби
регулюючі
соціальні
настанови
(моральні і правові норми, регламенти, права і обов'язки, правила, звичаї, традиції й інші) риси характеру,
компетентність (диференційована за соціальними
інституціями),
воля, звички,
гендерні
властивості
тощо
активні пасивні
(споживання і творення матеріальних і духовних цінностей)
До класу природжених, як відомо із загальної психології, належать такі параметри: біо- і психогенні (самозбереження і збереження роду) потреби, темперамент (типи психонервових систем), задатки, здібності, талант, обсяг пам'яті, логіка мислення, уважність, емоційність, відчуття, почуття, етнічна приналежність, стать тощо.
Що стосується набутих параметрів у процесі соціалізації, то для виявлення і систематизації їх застосуємо методологію системного підходу [6; 7]. Суть його полягає у виявленні інваріантних (незмінних) властивостей ізоморфних (подібних) систем. Родовим поняттям "соціальний суб'єкт" позначена низка ізоморфних видових систем: особистість, підрозділ організації (контактна група), організація, об'єднання організацій, держава тощо.
Порушимо питання: якими інваріантними параметрами характеризуються ці системи? Аналізуючи їх діяльність, їх статути й інші установчі документи, переконуємось, що кожна з них має мету і дотримується певних правил, соціально-правових норм. Це означає, що інваріантними є їх детермінуючий і регулюючий параметри: детермінуючий активізує діяльність певного суб'єкта щодо досягнення мети і регулюючий регулює його діяльність (див. схему). Адаптуючи ці параметри абстрактного суб'єкта до особистості, визначаємо, що детермінуючим її активність параметром є соціогенна потреба, а регулюючим - соціальна настанова (формальна і неформальна норма, традиція, звичай). Зазначимо, що ці параметри є латентними і проявляються у вербальній і конативній формах.
Соціогенна потреба є мотивованою або полімотивованою, але мотив не є параметром особистості, а слугує лише поясненням і спонукою особистості до активності щодо задоволення цієї потреби.
Введене поняття регулюючий параметр у формі соціальної настанови слід відрізняти від поняття ставлення (атитюду). Ставлення є наслідком, конкретизацією соціальної настанови в певній ситуації. Соціальна настанова є латентним утворенням у сфері свідомості особистості як результат інтеріоризації зовнішньої соціальної настанови (норми) і проявляється явно як прихильне або неприхильне ставлення до певної цінності (в тому числі до людей, до себе і до об'єктів оточення) у формі вербальних або конативних актів при виникненні домінантної потреби і наявності відповідної матеріальної чи духовної цінності для її задоволення. Зумовлене
Loading...

 
 

Цікаве