WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості формування політичної культури сучасної молоді - Реферат

Особливості формування політичної культури сучасної молоді - Реферат


Наступним показником низького рівня сформованості політичної культури сучасної молоді є низька актуалізація політичного ціннісного рівня в структурі свідомості, домінування емоційного рівня політичних ціннісних орієнтацій, зменшення інтенсивності їх прояву на когнітивному та звуження практичного втілення на дієвому рівнях.
Результати первинного статистичного опрацювання даних свідчать про переважання вибору політично забарвлених ціннісних орієнтацій на емоційному рівні ("подобається"), зменшення їх ваги на когнітивному рівні ("важливо") та практичну відсутність на поведінковому ("реалізую") рівні (таблиця 1). Причому, на перших двох рівнях найбільш значущими цінностями виявились не ті, що стосуються особистої активної участі в політичному житті чи свідчать про пізнавальний інтерес до політичних подій, а ті, що торкаються глобальних суспільно-політичних понять - проблемполітичного миру, свободи, захисту.
Таблиця 1
Політичний ціннісний рівень в структурі свідомості сучасної молоді
Рівень актуалізації цінностей Цінності політичного рівня Емоційний Когнітивний Дієвий
Політична активність 8.3 % 6.3 % 2.9 %
Політичне лідерство 4.9 % 2.9 % 0.5 %
Політичний мир та стабільність 51.5 % 39. 8% 3.5 %
Політичний інтерес, інформованість 18 % 14.6 % 8.7 %
Отже, з першого погляду, ціннісна орієнтація на політичний мир та стабільність є досить вагомою як на емоційному, так і на когнітивному рівнях сприйняття. Проте низький відсоток інших політичних орієнтацій свідчить скоріш не про важливість політичного миру і спокою у їх загальному розумінні, а про потребу особистісної захищеності, безпеки і стабільності, які мають побутово-життєве забарвлення.
Порівняно високі показники емоційного прийняття політичних ціннісних орієнтацій, на відміну від їх дієвого втілення, свідчать про суперечливості процесу формування політичної культури особистості, в ході якого виробляється більш-менш схвальне ставлення до політичної діяльності, зацікавлення нею. Проте вони не переходять у план безпосередньої реалізації, оскільки бракує налагоджених механізмів зв'язку молодого покоління та політичної системи.
Досить високий відсоток респондентів віддає перевагу релігійним ціннісним орієнтаціям, що дозволяє говорити про більший інтерес і схвальне ставлення молоді до релігійних цінностей порівняно з політичними (таблиця 2).
Таблиця 2
Релігійний ціннісний рівень в структурі свідомості сучасної молоді
Рівень актуалізації цінностей Цінності політичного рівня Емоційний Когнітивний Дієвий
Релігійність, Бог 18.4 % 12.6 % 5.8 %
Християнська обрядовість 30.6 % 18.4 % 4.9 %
Набожність 28.2 % 21.4 % 12.6 %
Символи віри 32.5 % 24.3 % 10.2 %
Вірогідно, така ситуація викликана пошуком певних орієнтирів, які можуть забезпечити духовну та ціннісну опору в умовах нинішньої суспільно-політичної дійсності. Проте слід відзначити, що переважання релігійного ціннісного рівня над політичним у структурі масової свідомості не характерне для розвинених демократичних країн, які, навпаки, останнім часом прагнуть нейтралізувати вплив релігійного фактора на становлення індивідуальної свідомості.
Розглянемо особливості політичної поведінки сучасної молоді, яка є певним інтегруючим та результуючим утворенням формування ідейно-політичних настанов і політичного ціннісного рівня особистості, способом їхньої реалізації та виникає на певному віковому етапі. Відповідно до теоретичних засад дослідження (було проаналізовано стадіальний характер процесу формування політичної культури та виокремлено основні вікові групи молоді залежно від характеру осягнення політичної дійсності), уявляється доцільним створення двох груп респондентів за віковими параметрами: 1) респонденти віком 16 - 18 років (104 чол.); 2) респонденти віком 19 - 25 років (206 чол.). Причому для першої групи характерне емоційно-когнітивне сприйняття політичної реальності, тоді як у представників другої групи до нього долучається ще й дієво-практична реалізація власних політичних уподобань.
Розглянемо результати первинного статистичного опрацювання даних групи респондентів віком 16 - 18 років, для яких властиве переважання емоційно-когнітивних компонентів ставлення до політичної сфери життєдіяльності. Аналіз засвідчив, що ці респонденти практично не залучені до реального політичного життя (незважаючи на запропоновану 7-бальну шкалу оцінювання, абсолютна більшість відповідей концентрується у межах найнижчих показників).
Подальший аналіз власне форм політичної залученості засвідчив превалювання таких її видів, як участь у молодіжних громадсько-політичних організаціях (однак слід зауважити, що лише 9,6 % респондентів оцінили ступінь прояву цього виду залученості як середній або трохи вищій за середній), участь у підготовці та проведенні передвиборчих кампаній (лише 2,9 % відзначили середній та трохи вищий ступінь прояву). Інші форми політичної залученості мають показники нижчі за середні або зовсім не проявились у структурі політичної активності респондентів. Відтак логічною є дуже низька оцінка респондентами важливості політичної сфери для власної життєдіяльності, як і оцінка власних можливостей досягти бажаних результатів у політиці. Серед відповідей зовсім немає таких, що демонстрували б високі або хоча б вищі за середні показники. Навіть середнє значення в оцінюванні важливості політичного аспекту життя обрали 2,9 % респондентів, а в оцінюванні власних можливостей - 1,0 %.
Такі результати доволі очікувані, якщо виходити з теоретичного положення про мінімальне або практично нульове дієве політичне залучення респондентів віком 16 - 18 років. Проте неочікуваним виявився дуже низький інтерес до суспільно-політичного аспекту буття, адже когнітивний компонент сприйняття політичної реальності має бути в цьому віці домінуючим стосовно емоційного компонента. Так, лише 21,2 % респондентів проявляють власну зацікавленість у політичних подіях шляхом частого обговорення політичних реалій із знайомими людьми, 19,2 % - шляхом читання статей у пресі на політичні теми, 21,2 % - перегляду та обговоренню політичних програм телебачення і радіо. 25 - 27 % респондентів зовсім не виявляють інтересу до політичного життя.
Проаналізуємо результати первинного статистичного опрацювання даних групи респондентів, що складається з осіб віком 19 - 25 років, які теоретично мають демонструвати не лише емоційно-когнітивне ставлення до політичної дійсності, але й виявляти дієво-практичне втілення власної позиції. Аналіз дозволяє констатувати низький
Loading...

 
 

Цікаве