WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості формування політичної культури сучасної молоді - Реферат

Особливості формування політичної культури сучасної молоді - Реферат


Реферат на тему:
Особливості формування політичної культури сучасної молоді
У статті на основі емпіричного дослідження проаналізовано основні показники політичної культури молоді: особливості структури її ідейно-політичних настанов, ступінь актуалізації політичного ціннісного рівня свідомості, характер політичної поведінки, рівень їх сформованості та особливості актуалізації в сучасних умовах. Визначено провідні тенденції у формуванні політичної культури молоді.
Нинішній етап розвитку українського суспільства, який характеризується продовженням трансформаційних процесів у сфері суспільних цінностей та ідеалів, породжує серйозні модифікації глибинних взаємовідносин людини з державою, владою, політикою і призводить до значних змін у формах становлення політичної культури особистості. В молодіжному середовищі триває переоцінка суспільних та культурних цінностей попередніх поколінь. Відтак переривається наступність і послідовність передачі соціокультурного і політичного досвіду, що призводить до ціннісно-нормативної кризи та ідеологічного вакууму. Ці обставини спонукають до підвищення уваги суспільства до молодої людини як суб'єкта соціально-політичного буття.
Проблеми розвитку політичної культури українських громадян під кутом зору узагальнюючих політико-психологічних характеристик індивіда, ступеня його політичної розвиненості, уміння реалізувати політичні знання у межах нинішньої політичної системи досліджують такі вчені, як В. Бебик, М. Головатий, Є. Головаха, Л. Карамушка, М. Корнєв, В. Лісовий, Н. Паніна, Ю. Пахомов, В. Ребкало [1; 3]. Акцент на національній культурі, національному характері та менталітеті ставиться у працях Л. Нагорної, М. Пірен, О. Рудакевича [6; 7]. Власне психологічні чинники процесу формування політичної культури особистості через аналіз процесу її політичної соціалізації, політичної ідентифікації досліджуються у розвідках Н. Гедикової, Н. Дембицької, М. Катаєвої, С. Макеєва, В. Москаленко, А. Надточія, В. Циби, Н. Юрій [2; 4; 5].
На підставі теоретичного аналізу наукового доробку західних та вітчизняних дослідників, систематизації їхніх підходів у цілісну структуру процес формування політичної культури особистості можна визначити як усвідомлення та засвоєння соціально-політичних норм, принципів, відносин (суспільної свідомості загалом), інтеріоризації їх у власні, особистісні психологічні структури політичної свідомості з урахуванням соціально- та індивідуально-психологічних властивостей особистості, а також відтворення цього нового рівня самосвідомості у різних формах політичної поведінки та самоактуалізації з метою реалізації себе як дієвого суб'єкта суспільно-політичної діяльності.
Саме тому рівень сформованості політичної культури визначається ступенем розвитку політичної свідомості особистості (наявністю впорядкованої структури її ідейно-політичних настанов, значною вагою політичного рівня в структурі ціннісних орієнтацій) та характером її дієво-практичної реалізації, що свідчить про сформованість особистісного стилю політичної самоактуалізації.
Методика і організація дослідження
З метою аналізу ступеня актуалізації політичного ціннісного рівня у структурі свідомості сучасної молоді було використано методику дослідження структури ціннісних орієнтацій особистості (СЦОО) В. Дмитрієва, створену на основі традиційних вербальних методів діагностики ціннісних уподобань: методики вибору цінностей С. Рубінштейна, методики Рокича - Ядова, методики Д. Леонтьєва. Проте, на відміну від названих методик, методика СЦОО має проективно-малюнкову основу і власну концептуально обґрунтовану структуру. Увага акцентується на системно-динамічних аспектах актуалізації індивідуальних цінностей (від рівня емоційних оцінок через їх когнітивне визначення до конкретно-дійової верифікації).
На першому етапі (емоційного вибору) піддослідні актуалізують своє інтуїтивне ставлення до політики та її проявів як до інституту, який певним чином впливає на їх основні потреби на рівні прийняття чи неприйняття. На когнітивному рівні політика стає фактом осмислення, роздумів, рефлексії як об'єкт суспільного життя і фактор можливих змін як в особистому життєвому просторі, так і в соціумі взагалі. Дієвий рівень засвідчує ступінь реалізації власних політичних прагнень і намагань особистості.
За змістом методика складається з семи класів ціннісних орієнтацій: 1) вузькопрактичного, життєво-побутового; 2) соціального; 3) політичного (ідеологічного); 4) пізнавального; 5) етичного; 6) естетичного; 7) релігійного. Це дозволяє, відповідно до предмета дослідження, проаналізувати ступінь актуалізації та репрезентації політичного ціннісного рівня в структурі свідомості сучасної молоді.
Для аналізу ідейно-політичних настанов особистості в структурі її політичної свідомості застосовувалась методика суб'єктивного шкалювання "Ідейно-політичні настанови особистості", в основу якої покладено метод суб'єктивного шкалювання і оцінювання, психосемантичні принципи дослідження. Вона дозволила проаналізувати характер взаємозв'язку між трьома рівнями прояву ідейно-політичних настанов особистості (імпліцитним, раціональним і дієвим), ступінь узгодженості та впорядкованості ідейних уявлень молоді.
Аналіз політологічних і політико-психологічних праць дав можливість виокремити шість провідних політичних ідеологій: лібералізм, консерватизм, соціалізм, націоналізм, анархізм, екологізм. У кожній з них було визначено п'ять базових політичних цінностей, які найсуттєвіше відбивають зміст ідеологічної течії. І кожній підбиралося протилежне поняття. Відтак утворилися конструкти для актуалізації імпліцитних, неусвідомлюваних ідейно-політичних настанов індивідуальної свідомості. На наступному етапі (раціонального вибору) реципієнтам пропонувалося визначити власну політичну позицію, оцінивши близькість кожної із запропнованих ідеологій їх політичним уподобанням. На третьому етапі, який умовно можна назвати дієвим, передбачалось оцінювання програмових установок сучасних політичних ідеологій за наближенням до політичних цілей реципієнта. Виходячи з практики існування політичних ідеологій, їх перелік було поповнено кількома різновидами - фашизм (як крайня форма прояву націоналізму) та комунізм і соціал-демократія (як основні різновиди соціалізму).
Запропонована методика дозволяє виявити не лише простий розподіл свідомих ідеологічних симпатій особистості, а, що важливо, з'ясувати зміст і характер зв'язків між свідомими ідеологічними поставами респондентів, їхніми неусвідомлюваними настановами в
Loading...

 
 

Цікаве