WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості формування політичної культури молоді - Реферат

Особливості формування політичної культури молоді - Реферат

оточення країни, певні події її внутрішнього життя, держава, партії, засоби масової інформації, сім'я, школа, церква, національна еліта [5, с. 129].
Враховуючи трикомпонентну структуру політичної культури, запропоновану А. Єришевим та В. Ребкало [9, с. 49], слід звернути увагу на можливість її збагачення в сучасних умовах новими ідеями:
· когнітивний компонент передбачає оволодіння певними знаннями про політику і владу, їх природу, знайомство з науковими політичними концепціями і знаннями про будову держави та систему її органів, форм і способів участі громадян в управлінні суспільством, знання конституції держави;
· емоційний компонент включає вироблення певних політичних переконань, соціальних почуттів та прагнень особистості, спрямованих на політичне життя: виховання почуття поваги до минулого держави, національних Герба, Прапора і Гімну, почуття гордості за приналежність до українського народу;
· поведінковий компонент передбачає включеність в політичну діяльність, уміння обирати адекватну форму політичної активності, оволодіння культурою політичної поведінки.
На практиці ці компоненти існують у тісному взаємозв'язку та переплітаються одне з одним.
Виходячи із суперечностей, що існують нині в українському суспільстві, можна виокремити такі основні напрямки виховної роботи [2, с. 108]:
· моральне виховання;
· загальногромадське виховання;
· патріотичне виховання.
Проблема формування політичної культури повинна вирішуватися і на загальнодержавному рівні. Доречним є розроблення і здійснення національної програми розвитку політичної культури, яка б включала в себе:
· засвоєння громадянами знань про свої права і обов'язки, про виборчий процес;
· використання досвіду європейських країн у галузі політичної освіти;
· роз'яснення населенню державної політики України [15].
Отже, надзвичайно актуальною проблемою, що постає перед нашим суспільством на початку нового століття, є формування політичної свідомості, культури та активності молоді на основі ідей національного духовного відродження української держави. Як ніколи раніше, українське суспільство відчуває необхідність участі молоді у державотворчих процесах, влиття нових творчих сил та ідей, які спроможна привнести лише нова генерація. Звичайно, йдеться не про суцільну політизацію молоді, як це зазвичай буває при тоталітарних режимах.
Прагнення побудувати справді демократичне суспільство вимагає здійснення комплексних заходів щодо розвитку політичного мислення і культури молодого покоління на всіх рівнях функціонування суспільства:
· забезпечення рівня політичної освіченості, необхідного для сприйняття демократичних ідеалів і норм, для об'єктивного аналізу політичних процесів;
· необхідно забезпечити доступ до отримання знань в соціально-політичній сфері через публікацію актуальних наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених, об'єктивне висвітлення поточних подій засобами масової інформації, можливість доступу до передових інформаційних технологій;
· враховуючи тезу, що будь-яка держава ставить за мету виховання такого громадянина, який підтримує суспільно-політичні процеси, що в ній розвиваються, необхідно зробити наголос на національно-патріотичному вихованні молоді;
· нагальним є виховання інтересу до суспільно-політичних подій, розуміння молоддю можливості впливати на них; слід пам'ятати, що соціально-політична пасивність може призвести до стану "надбаної безнадійності" молоді в соціально-політичній сфері і втрати цього покоління для майбутнього України.
Людина від народження включена в складну систему соціальних відносин, вагомою часткою яких є політичні процеси, що відбуваються в суспільстві, і бачить результати політичної діяльності суспільства у власному житті. Водночас особистість не є лише пасивним об'єктом впливу на неї соціуму - вона сама спроможна впливати на нього. Демократичне суспільство ставить за мету максимальну участь громадян у суспільному і політичному житті, у справах держави, допускає вільне висловлювання різних поглядів щодо життя суспільства та легальні форми протесту. Слід визнати, що процес демократизації суспільства, виведення економіки з кризи у нас невиправдано затягнувся. Надзвичайна складність проблем України значною мірою пояснюється тим, що розбудова власної державності відбувається за тяжких умов. Успадковану з часів СРСР економіко-політичну структуру потрібно не просто реорганізувати, а створювати заново.
Неможливо заперечити й певний вплив "людського фактора" - значна частина суспільства відчуває внутрішню неготовність жити новим життям. Свідомість багатьох людей формувалась під пресом комуністичних ідей і не може так швидко переорієнтуватися на нові реалії, осмислити економічні й політичні явища та процеси, що відбуваються в суспільстві.
Наскільки молодь зможе реалізувати свій потенціал у політичному житті,залежатиме від рівня сформованості у неї політичної культури, від прагнення посісти активну громадську позицію, від розуміння відповідальності за власну долю, долю України, від рівня політичної культури. Необхідне розуміння суспільством того, що про рівень політичної культури свідчить не документ про отримання освіти і засвоєння певної суми знань, а практичні навички демократичної життєдіяльності, уміння орієнтуватися і діяти в існуючому соціально-політичному просторі, брати реальну участь у прийнятті політичних рішень та практичній їх реалізації, здатність брати на себе відповідальність не лише за особисте життя, але і за стан речей в країні.
Література:
1. Алмонд Г. А., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии // Политические исследования. 1992. - №4.
2. Аристотель. Политика // Сочинения в 4 т. - М.: Просвещение, 1984. - Т. 4 - С. 379.
3. Бебик В. М., Головатий М. Ф., Ребкало В. А. Політична культура сучасної молоді. - К.: А.Л.Д., 1996, 112 с.
4. Выготский Л. С. Педагогическая психология. М.: Педагогика, 1991.-480 с.
5. Гаджиев К. С. Политическая философия. - М.: ОАО "Издательство "Экономика", 1999. - 606 с.
6. Галкин А. А. Становление политической науки: от философии и политики к политическому моделированию // Ольшанский Д. Политическая психология. - СПб.: Питер, 2002. - 576 с.
7. Гердер И. Г. Идеи к философии истории и человечества: Пер. и прим. А. В. Михайлова - М.: Наука, 1977 - 703 с.
8. Доган М., Пеласси Д. Сравнительная политическая социология. - М.: Соц.-полит. Журнал, 1994. -227 с.
9. Ерышев А. А., Ребкало В. А. Политическая культура личности. - К.: Вища школа,1985.- 143 с.
10. Ломов Б. Ф. О роли практики в развитии общей теории психологии // Вопросы психологии, 1971, №1. С. 12 - 21
11. Медвідь Ф. Національне виховання в негуманітарному вузі: концептуальні засади. // Вивчення молоді на сучасному етапі і питання методології і методики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ, 11 - 13 жовтня 1995 року. - К.: А.Л.Д., 1996. - 232 с.
12. Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв'язання. №5, К.: А.Л.Д., 1996. - 235 с.
13. Мурадян А. А. Двуликий Янус. Введение в политологию.-М.: Международная педагогическая академия, 1994.-320 с.
14. Ольшанский Д. Политическая психология. - СПб.: Питер, 2002. - 576 с.
15. Пірен М. І. Основи політичної психології. - К.: Міленіум, 2003. - 418с.
16. Рябов А. И., Чистяков В. Б. Политическая культура // Вестник Московского ун-та. - Сер. 12. Социально-политические исследования.-1994.- №1. С. 50 - 51.
17. Про становище молоді в Україні (за підсумками 1999 року): Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України. - К.: Український інститут соціальних досліджень, 2000. - 159 с.
18. Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы // Под ред. Б. Г. Ананьева, Н. В. Кузьминой - Л.: Изд-во Ленинград. гос-го ун-та, 1974. - 254 с.
19. Поснова Т. Особливості формування політичної культури молоді // Соціальна психологія. - 2004. - № 6 (8). - C.17-26
20. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве