WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості формування першого враження - Реферат

Особливості формування першого враження - Реферат


Реферат на тему:
Особливості формування першого враження
Статтю присвячено вивченню особливостей формування соціально-перцептивного образу незнайомої людини в різних статевих групах студентської молоді. В дослідженні брали участь студенти Чернігівського педагогічного унівеситету ім. Т. Шевченка. Для опрацювання даних використовувався кореляційний та факторний аналіз. Показано різну структурну будову образів мужності і жіночності. З'ясовано, що жінки виявляють більшу суб'єктивну адекватність при формуванні першого враження.
Процес формування першого враження відіграє важливу роль у житті кожної людини, оскільки він включений в систему соціальної взаємодії. Образ партнера, який створюється під час знайомства, - це регулятор подальшої поведінки перцепієнта, необхідний для правильного, ефективного спілкування в конкретній ситуації. Сприймання іншої людини відбувається в умовах спільної діяльності, яка здебільш і обумовлює акценти побудови образу. В сучасних умовах пізнання людьми одне одного - невіддільний елемент їх життєдіяльності і умова координації поведінки в системі соціальної взаємодії.
В будь-якій соціальній ситуації належність до певної статі передається одномоментно і виступає одним із значущих пареметрів характеристики кожної людини. Саме біологічна стать, як найважливіший анатомо-фізіологічний фактор, а також вік дають можливість глибше зрозуміти (порівняно з належністю до певної соціальної групи) інших людей і, відповідно, побудувати адекватну поведінку в умовах взаємодії.
Респондентам демонструвалися два сюжети, персонажами яких були чоловік і жінка. Сюжет будувався таким чином, щоб нівелювати особистісну інформацію про людину, яка знімалася. Вона виконувала чотири дії, кожну протягом однієї хвилини: писала за партою (реципієнти могли бачити верхню частину фігури), ходила по аудиторії, потім сідала на стілець (досліджувані бачили людину на повен зріст). Потім людина протягом хвилини читала текст (зйомка велася так, щоб можна було побачити і людину на повен зріст і наближене обличчя). Протягом останньої хвилини людина розповідала про погоду (у цьому випадку був вільний текст, тому могли проявлятися певні індивідуальні характеристики).
Процедура полягала в сортуванні 60 карток. Учасники досліду мали розподілити їх на п'ять груп: характеристика "відсутня", "слабо виражена", "притаманна", "яскраво виражена". Крім того, був передбачений варіант вказати на неможливість відповіді ("не визначено"). Це робилося для того, щоб не змушувати респондентів приписувати соціальному об'єктові неіснуючі в нього якості. Перелік якостей було синтезовано з ряду методик: модифікований особистісний диференціал, методика діагностики психологічної статі (BSRI), методика вивчення гендерних стереотипів Дж. Вільямса і Д. Бест. В опитуванні брало участь 660 чоловік: 298 (45,15 %) хлопців і 362 (54,85 %) дівчат - студентів університету.
Результати піддавалися стандартній процедурі математико-статистичного аналізу (використовувались комп'ютеризовані пакети статистичних програм "ОСА" та "SPSS 9.0 for Windows". Вираховувався t-критерій Ст'юдента, проводився кореляційний аналіз - використовувався коефіцієнт Пірсона. В ході проведення факторного аналізу дані факторизувалися за методом головних компонент (Principal Component Analysis) із наступним ортогональним обертанням (Varimax) за допомогою комп'ютерного пакета статистичних програм SPSS 9.0 for Windows.
В цілому, при сприйманні жінки досліджувані обох статей побудували образ, який мав більше спільних рис, ніж при перегляді сюжету, де головною дійовою особою був чоловік (коефіцієнт кореляції Пірсона між даними жіночої і чоловічої вибірки при формуванні першого враження про жінку складає 0,973, pd Ј 0,01). Тобто з'ясувалося, що при сприйманні особи жіночої статі і жінки, і чоловіки використовували однакові критерії і однакові риси в образі незнайомої людини вважали значущими. Образ чоловіка мав ширший спектр оцінок (відповідно r=0,971 при pd Ј 0,01).
В цілому образ жінки діагностувався легше і чоловіками, і жінками. При сприйманні діючої особи-жінки в нашому дослідженні перцепієнти були схильні робити висновки за мінімумом інформації і вважали незнайому жінку більш легким об'єктом для діагностики її якостей та їх інтерпретації. Сприймаючи ж чоловіка, вони були обережніші, зауважували неможливість побудови повноцінного образу, спираючись на надану інформацію. Якщо брати за критерій середній показник невизначених відповідей, то можемо констатувати, що найменший (19,92 %) він був для відповідей жінок, які описували спостережувану жінку, на другому місці (21,39 %) були відповіді чоловіків про жінку, далі (23,02 %) ідуть результати жінок, що сприймали чоловіка, і найважче (27,55 %) було побудувати образ незнайомого чоловіка особам тієї ж статі. Отже, одержані результати дозволяють зробити висновок, що опитувані обох статей були обережнішими при характеристиці незнайомого чоловіка (при чому для чоловічої молоді описати образ представника своєї статі виявилось більш важким завданням), тоді як при ідентифікації образу жінки респонденти були впевнені у своїх відповідях, особливо жінки.
Доволі великою виявилась група характеристик, складних для диференціації при побудові першого враження. Рівень невизначених відповідей у чоловіків при сприйманні особи своєї статі був вищим за середні дані, а у жінок - нижчим. Тобто жінки були більш схильні давати оцінки й приписувати певні особистісні риси, ніж чоловіки. З одного боку, це може свідчити про кращий розвиток соціально-перцептивних здібностей у жінок, підкріплюваних в ході їх соціалізації; з другого, це може бути проявом схильності до стереотипізації, коли висновки робляться при наявності мінімуму інформації. Останню тенденцію підтверджують результати дослідження: виявлено, що вплив стереотипів при побудові незнайомої людини тієї ж статі, що й спостерігач, є нижчим для чоловіків (r=0,574 при pd Ј 0,01) і вищим для жінок (r=0,621, pd Ј 0,01).
Респонденти перш за все звертали увагу на вік об'єкта сприймання (незалежно від його статі і статі перцепієнта), особливості його зачіски, а також на таку характеристику зовнішності, як ширина плечей. Зауважимо, що при сприйманні особи своєї статі чоловіки відзначили її зріст, а жінки - плавні лінії тіла, тобто ознаки, які стосуються статево-біологічних особливостей зовнішності. Ще одним критерієм, визначеним респондентами в обох випадках, виступав емоційно-стабільний стан суб'єкта сприйняття.
При побудові першого враження загальна оцінка незнайомої людини виступає визначальним чинником для подальшої диференціації образу. Незважаючи на те, що загальна оцінка є інтегрованим утворенням, аспекти, які визначають перцепієнти, зумовлюються фактором статі, зокрема
Loading...

 
 

Цікаве