WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості формування громадської думки - Реферат

Особливості формування громадської думки - Реферат

соціальної групи, до якої належить чи зараховує себе реципієнт. Очікування задоволення такого роду служить спонукальним мотивом для людей залишатися членом цієї спільності
Посилення позиції
Задоволення від інформації, яка підтримує реципієнта у думці про якесь спірне питання. Полеміка на сторінках, напри-клад, газет викликає поляризацію оцінок і думок щодо певної проблеми і люди шукають інформацію у підтримку своєї точки зору. Знайшовши таку інформацію, індивід дістає задоволення Емоційний
Задоволення від отриманої емоційної розрядки. У ході отримання інформації людина компенсує емоційну нестачу, яка постійно виникає у сучасних умовах і психіці індивіда. Незадоволення потреби у знятті особистісного напруження служить однією з причин таких соціальних захворювань, як наркоманія, пияцтво тощо
Естетичного збагачення
Людина дістає естетичне задоволення від сприймання прекрасного (милується художнім витвором, збагачується духовно тощо) Комфорту
Виникнення психічного комфорту, який досягається сприйманням і розумінням гумору, добре побудованих сюжетних ліній художнього твору або музичної програми та ін.
Задоволення пізнавального інтересу
Цей ефект виникає як необхідний результат пізнавальної діяльності людини, як наслідок її бажання бути поінформованою про події у світі. Він має місце лише у тому випадку, коли повідомлення містять елемент новизни: відоме не підлягає пізнанню. Отож, відоме має доповнюватися новими деталями, позаяк замість задоволення інформація викличе роздратування у людини і посилить напруження
Загальна ефективність масової комунікації, на думку Ю. Шерковіна, залежить від того, наскільки задовольняються інтереси аудиторії реалізацією вказаних ефектів, наскільки правильно ця інформація розподіляється з тим, щоб викликати ці ефекти відповідно до очікувань аудиторії. Водночас вчений наголошує, що соціальні, гносеологічні і соціально-психологічні відмінності великих мас людей призводять до того, що у масовій комунікації результати соціальних дій не завжди збігаються з поставленими цілями [7, с. 178 - 179). Йдеться про те, що ці дії, окрім реального результату (явнихфункцій), можуть викликати й несподівані негативні чи позитивні ефекти (приховані функції).
Для прикладу, широка кампанія у пресі та по телебаченню щодо профілактики грипу у період епідемії може дати окрім бажаного і непередбачуваний позитивний результат у вигляді різкого поліпшення діяльності працівників охорони здоров'я, які опинилися у фокусі громадської уваги. Таке явище можна назвати позитивною прихованою функцією. Проте та ж кампанія може викликати й небажаний функціональний ефект у вигляді появи певного відсотка аудиторії, наляканого небезпекою захворіти, що може призвести до різних наслідків, у тому числі й до зниження активності. Цей ефект з точки зору суспільства є дисфункціональним.
Небезпечним для цілей масової комунікації є передусім дисфункціональний "ефект бумеранга". Це явище характеризується результатом, прямо протилежним бажаному, і виникає при незбігові цінностей, на які зорієнтований у своїй інформації комунікатор, і цінностей аудиторії. Загалом варто враховувати, що різнорідність аудиторії практично завжди може викликати як функціональний, так і дисфункціональний ефект у сприйманні інформації.
Висновки
В цілому громадська думка формується під впливом усіх засобів масової інформації (радіо, преса, телебачення тощо). Маючи на меті привернути увагу громадськості до актуальних проблем, ЗМІ намагаються повніше відтворити у своїх матеріалах такі елементи змісту, як значущість розв'язання поставленої проблеми безпосередньо для індивіда, його сім'ї, колег тощо. Такого роду інформація є важливим каталізатором процесу формування громадської думки.
В цьому контексті важливо підкреслити роль фактографічної інформації. Йдеться про те, що під час розкриття суті проблеми чи питання, відбувається подача яскравих, характерних фактів, прикладів, взірців, котрі адекватно вводять слухача (глядача, читача) в проблему. Оскільки масово-інформаційні джерела формують громадську думку через свої безпосередні аудиторії, то варто зауважити, що абсолютна більшість з них входить одночасно до складу аудиторії кількох засобів чи джерел масової інформації. Тобто якоїсь ізольованої аудиторії, яка б була причетна лише до одного засобу, не існує.
Ще одна важлива обставина пов'язана з тим, що межі аудиторії рухливі. Аудиторія не існує поза зв'язками з джерелом інформації, з яким вступає у певні відносини (за допомогою засобів масової комунікації) і набуває специфічних рис. Отже, відносини аудиторії з джерелом інформації розвиваються, але можуть і перериватися, а потім і поновлюватися. Важливо при цьому зберегти стабільність аудиторії, домогтися розширення її складу. Все це сприяє успішній реалізації процесу формування громадської думки.
Загалом роль і значення громадської думки в суспільстві важко переоцінити. За умов тоталітарного суспільства вона виступає демократичним атрибутом, який насправді нічого не вартий. Стосовно демократичного суспільства, то тут, безперечно, зростає значущість громадської думки, передусім для політичного діяча та його подальшої долі. Можна стверджувати, що демократія тримається і проявляється через громадську думку. При цьому особливо важливими стають референдуми - опитування громадської думки для з'ясування найвагоміших для суспільства питань життєдіяльності.
Література:
1. Андреева Г. М. Социальная психология. - М.: Аспект Пресс, 2001.
2. Богомолова Н. Н. Специфика межличностного восприятия в массовой коммуникации // Межличностное восприятие в группе / Под ред. Г. М. Андреевой, А. И. Донцова. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. - Разд. Ш, гл. 4. - С. 251 - 269.
3. Богомолова Н. Н. Социальная психология печати, радио и телевидения. - М.: Изд-во МГУ, 1991.
4. Борев В. Ю., Коваленко А. В. Культура и массовая коммуникация. - М.: Наука, 1986.
5. Грушин Б. А. Массовое сознание: Опыт определения и проблемы исследования. - М.: Политиздат, 1987.
6. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Посібник. - К.: Академвидав, 2003.
7. Социальная психология. Краткий очерк / Под общей ред. Г. П. Предвечного, Ю. А. Шерковина. - М.: Политиздат, 1975.
8. Орбан-Лембрик Л. Особливості формування громадської думки // Соціальна психологія. - 2004. - № 2 (4). - C.77-89
9. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве