WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості формування громадської думки - Реферат

Особливості формування громадської думки - Реферат

вольові імпульси, норми, ірраціональні приписи тощо.
Ці типології є лінійними. Їх поєднання, накладання одна на одну утворює дев'ять двомірних типів складових суспільної свідомості, а саме: І А, І Б, І В, ІІ А, ІІ Б, ІІ В, ІІІ А, ІІІ Б, ІІІ В. Нарешті третім "розчленуванням" суспільної свідомості є таке, що враховує способи виникнення, утворення її складових.
У відповідності з цим підходом можна виокремити два типи елементів суспільної свідомості: 1) форми свідомості, котрі виникають спонтанно, стихійним шляхом; 2) форми свідомості,що виникають у результаті цілеспрямованої, спеціалізованої діяльності різного роду соціальних груп. Поєднання цих типів - стихійного і інституціоналізованого - із виокремленими раніше дає тримірну матричну структуру суспільної свідомості, яка містить у собі вже вісімнадцять різних типів свідомості (таблиця 2). Кожен з елементів пов'язаний з іншими, входить до складу різного роду складних, конкретних форм суспільної свідомості.
Таблиця 2
Типи складових суспільної свідомості у залежності від способів засвоєння свідомістю дійсності, характером її відношення до дійсності і способів виникнення (за Б. Грушиним)
Елементи свідомості А
рефлективні Б
евалюативні В
реактивні
І - чуттєві ІАа ІБа ІВа а а) виникають стихійним шляхом
б) виникають у результаті цілеспрямованої діяльності
ІАб ІБб ІВб б
ІІ - когнітивні ІІАа ІІБа ІІВа а
ІІАб ІІБб ІІВб б
ІІІ - ірраціональні ІІІАа ІІІБа ІІІВа а
ІІІАб ІІІБб ІІІВб б
Як виразник масової, суспільної свідомості, громадська думка може проявлятися у ряді функцій. Вона регулює і пропонує певну поведінку, виражає і відтворює оцінювання подій і фактів.
Стосовно форм прояву громадської думки, то вони такі: оцінка, скарга, порада, схвалення, побажання, незадоволення, осуд, несхвалення, незгода, протест. Важлива риса громадської думки - розгляд будь-якої події, явища, що відбувається у суспільстві, з точки зору схвалення чи осуду, тобто з точки зору оцінки. Отже, відтворення дійсності у громадській думці носить переважно оцінний характер.
В громадській думці оцінювання дійсності відтворює позицію певних груп і прошарків суспільства. Однак тут немає автоматизму, позаяк на формування і вираження думок, окрім групових інтересів, суттєво впливають інші чинники: ступінь усвідомлення окремими членами суспільства групових інтересів, рівень поінформованості населення, діяльність органів управління з вивчення та використання громадської думки тощо. Соціальна оцінка, яка виражає схвалення чи осуд, складається на основі елементів знання. Вони виступають у формі інформованості людей, тобто наявності у них певної сукупності даних, уявлень про різні явища дійсності.
Окрім елементів раціонального знання до структури громадської думки входять уявлення, тобто узагальнений вигляд багатьох чуттєвих вражень, котрі виникають часто в результаті роботи уяви. При цьому важливо підкреслити, що фрагментарність уявлень може і дезорієнтувати громадську думку. Вона тісно пов'язана з поведінкою, позаяк важлива її особливість - спрямованість на практичні дії. Елементом, котрий орієнтує людей на прояв їхньої думки в поведінкових актах, є установка. Вона пов'язана з оцінкою ситуації і з готовністю людини діяти відповідно до наявної оцінки і соціального стереотипу. З великої кількості установок громадська думка найтісніше пов'язана з фіксованими соціальними установками, які репрезентують загальні орієнтації індивіда стосовно соціальних об'єктів.
Громадська думка тісно пов'язана з суспільними настроями, які формуються у групах і під якими розуміють переважаючий стан почуттів тих чи інших соціальних груп у певний період [6, с. 367]. Разом із настроєм вона утворює умонастрій. Суспільний настрій є найбільш значущою силою, яка спонукує людей до діяльності, визначає поведінку різних спільнот. Суспільний настрій характеризується певною предметною спрямованістю (політичний, естетичний тощо), характером та рівнем емоційного напруження (апатія, депресія, піднесення і т. д.).
Однією з форм суспільного настрою є масовий настрій. Він може охопити та об'єднати найрізноманітніші соціальні групи. Це порівняно тривалий, більш-менш стійкий емоційний стан груп, який забарвлює всі їхні переживання і проявляється у позитивному чи негативному емоційному фоні життєдіяльності спільнот [6, с. 367]. Масові настрої є емоційною реакцією на події та їхнє значення у житті спільноти. Залежно від ступеня усвідомлення причин, які викликали масовий настрій, він проявляється або як загальний емоційний фон (піднесення, придушений настрій), або як чітко ідентифікований стан (страх, радість, захоплення тощо). Настроям властивий особливий динамізм, який виражається у здатності переходити з одного стану в інший (від глибоко прихованого до відкритого), переростати в антигромадські дії тощо.
Ефективність формування громадської думки багато в чому визначається діяльністю засобів масової комунікації у виробленні соціальних установок.
Психологія великих соціальних груп формується і виявляється у ході соціальних відносин і масового спілкування. Саме у процесі взаємодії та обміну інформацією виникають і реалізуються громадська думка, інтереси, чутки, традиції та інші масові соціально-психологічні явища. Масово-інформаційні джерела сприяють поширенню громадської думки, активізації суспільного інтересу, її тиражуванняю, трансляції. Одним із суттєвих елементів, який безпосередньо впливає на досягнення тих чи інших ефектів інформованості, є ступінь об'єктивності змісту інформації, яка поширюється пресою, радіо, телебаченням, масовою усною комунікацією.
В наш час масова комунікація стає все складнішим соціально-психологічним феноменом, який стосується різних видів діяльності і є невіддільним від політичної, соціальної, економічної, культурної, науково-освітньої, технологічної еволюції.
Масова комунікація - це різновид масового спілкування людей, а саме спілкування великих соціальних груп, яке здійснюється шляхом поширення інформації (знань, цінностей, моральних і правових норм тощо) на великі спільноти і роззосереджені аудиторії. Такий соціальний процес розподілу інформації у суспільстві і соціально орієнтований вид спілкування охоплює широкий спектр типів психологічного впливу від повідомлення (інформування), навчання аж до переконування і навіювання. Масова комунікація забезпечує опосередкований характер спілкування
Loading...

 
 

Цікаве