WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості формування громадської думки - Реферат

Особливості формування громадської думки - Реферат


Реферат на тему:
Особливості формування громадської думки
Громадська думка належить до числа найпоширеніших соціально-психологічних масових явищ у великих соціальних групах. Вона може формуватися як стихійно, так і цілеспрямовано, а її деформація призводить до хибних стереотипів, оцінок і поведінки, виникнення негативних традицій, спотворення моральних цінностей тощо.
Громадська думка може піддаватися впливам і маніпуляції. Саме тому вона не завжди адекватно відтворює об'єктивну ситуацію у сфері соціального розвитку, політики, економіки. А тому велика відповідальність лягає на масово-пропагандистські, інформаційні джерела стосовно підвищення рівня компетентності громадської думки.
Загалом дослідження сутності громадської думки, особливостей її формування є важливим ключем до розуміння стану суспільства і процесів, що в ньому відбуваються. Мета цієї статті - з'ясувати суть громадської думки як соціально-психологічного явища, виявити особливості її формування в умовах масової комунікації.
Загальновизнано, що громадська думка формується у зв'язку з певними подіями, явищами суспільного життя. Це - публічно висловлене й поширене судження, яке містить оцінку і ставлення (приховане чи явне) до якоїсь події, окремих осіб, діяльності різних груп, організацій, що становлять певний інтерес для суспільства [6, с. 366]. Громадська думка є виразником масової свідомості. У будь-якому суспільстві ідеї, інтереси, переконання, соціальні уявлення різних великих груп існують не ізольовано одне від одного, а утворюють своєрідний сплав, що визначається як масова свідомість суспільства [1, с. 172].
Якщо звернутися до напрацювань стосовно громадської думки у соціальній психології, то з'ясовується, що грунтовних досліджень обмаль; частіше проблему вивчають соціологи. Саме тому виникає необхідність проаналізувати окремі праці у цій галузі.
Громадська думка, вважає соціолог Б. Грушин, є особливим, окремим випадком масової свідомості [5, с. 250]. При цьому суб'єктів - носіїв масової свідомості вчений розглядає як представників особливого роду людських спільнот: мас, які не збігаються ні з людством загалом, ні з тим чи іншим суспільством в цілому, ні з соціальними групами. Ця свідомість не тільки несе на собі відбиток соціально-економічних, культурних, політичних та інших характеристик відповідного суспільства, але й має здатність змінюватися відповідно до історичних змін у ньому. Б. Грушин кваліфікує масову свідомість як її особливий випадок, який реалізується у масі індивідуальних свідомостей, але не збігається з кожною з них окремо, з індивідуальною свідомістю як такою [5, с. 255].
Більшість дослідників сходиться на тому, що суб'єктами суспільної свідомості є різні спільноти індивідів, починаючи з певних соціальних груп чи суспільства в цілому і закінчуючи людством узагалі. Водночас деякі вчені вважають, що до розряду власне суспільної можна віднести сукупну свідомість далеко не кожної соціальної спільноти. Виходячи з цього, носієм суспільної свідомості є, на їхню думку, лише суспільство загалом, а також найбільші соціальні групи. Інші дослідники у суспільній свідомості вбачають свідомість будь-якої соціальної спільноти незалежно від її характеру та розмірів. Тобто будь-яка соціальна спільнота може бути носієм суспільної свідомості, починаючи з людства в цілому і закінчуючи групою людей, що грає у доміно чи шахи. Різні точки зору на проблему загострюють питання, пов'язані з типами соціальних спільнот і типами соціальної свідомості, що їм відповідає.
Суспільна свідомість, на думку Б. Грушина, є не конгломератом різних утворень, а цілим, системою, в якій всі утворення посідають відповідні місця і пов'язані певними відносинами. Дослідник [5, с. 72 - 74] виокремлює такі типи елементів суспільної свідомості (таблиця 1):
1 - породжені даним суспільством і відтворюють його корінні історичні особливості, які відповідають їм;
2 - породжені даним суспільством і нейтральні стосовно його історичної специфіки;
3 - породжені даним суспільством, але не відповідають його корінним історичним рисам, у тому числі й такі, що суперечать їм;
4, 7 - породжені "іншими" суспільствами, але активно асимільовані даним суспільством як такі, що більш або менш відповідають його корінним рисам;
5, 6 - породжені попередніми суспільствами і передані даному у спадок;
8, 9 - породжені "іншими" сучасними суспільствами і занесені у дане суспільство тим чи іншим шляхом.
Таблиця 1
Типи елементів суспільної свідомості у залежності від місця і часу їх виникнення, характеру відношення до історичної специфіки даного суспільства (за Б. Грушиним)
Знак відношення свідомості до історичної специфіки даного суспільства. Місце і час виникнення свідомості + 0 -
Дане суспільство 1 2 3
"Інші" суспільства, що передують даному 4 5 6
"Інші" суспільства, сучасні даному 7 8 9
Вказане співвідношення "позитивних" (+) і "негативних" (-) елементів суспільної свідомості - неодмінна умова нормального функціонування будь-якого суспільства, показник його відносної стабільності, одна із суттєвих передумов збереження ним своєї історичної визначеності.
У складі суспільної свідомості вчений розрізняє три типи елементарних складових [5, с. 105, 110 - 113]. До першого типу - тип І - (чуттєві складові) можна віднести чуттєві образи, сприйняття, переживання, емоційні реакції, афекти, вольові імпульси, бажання тощо. В межах другого типу - тип ІІ - (раціональні чи когнітивні складові) можна виокремити такі утворення, як узагальнені уявлення, поняття, нейтральні судження, норми, думки тощо. До третього типу - тип ІІІ - (ірраціональні складові) можна віднести вірування, фантастичні образи, утопічні ідеї тощо.
Подальше тлумачення структури суспільної свідомості враховує характер взаємовідносин свідомості з дійсністю і дозволяє дослідникові виокремити в її складі також три абстрактних типи елементарних утворень: тип А (рефлективні складові свідомості) - елементи свідомості, що відтворюють дійсність. До них належать чуттєві, логічні чи фантастичні образи, сприйняття, поняття, судження; тип Б (евалюативні (англ. evaluation - оцінка) складові свідомості) - елементи свідомості, котрі висловлюють ставлення (оцінне) до дійсності. В їх складі - переживання, думки, ідеали; тип В (реактивні складові свідомості) - елементи свідомості, які збігаються з активною реакцією на дійсність. Вони містять
Loading...

 
 

Цікаве