WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості соціально-психологічних чинників економічної культури особистості - Реферат

Особливості соціально-психологічних чинників економічної культури особистості - Реферат

року (початок подорожі Х. Колумба) до 1989 року (зруйнування Берлінської стіни). Здається, що протягом кожних 500 років відбуваються історичні події величезного значення. Зараз ми перебуваємо саме в такому періоді. Цей період загрожує фінансовій безпеці сотням мільйонів людей, більшість з яких навіть не уявляє, який фінансовий вплив здійснюватимуть ці зміни.
Для індустріального століття характерна залежність людей від держави, люди передали їй персональну фінансову відповідальність замість того, щоб самостійно вирішувати власні проблеми. Існують суттєві відмінності між пенсійними програмами індустріального та інформаційного суспільства. Пенсії індустріального суспільства - це пенсії державним службовцям і соціальні виплати. Пенсії інформаційного суспільства - це програми вкладень людей, які самі матеріально відповідають за себе. Пенсії індустріального суспільства - це програми, за якими держава або підприємство гарантують людині певну суму грошей (щомісяця), доки вона живе. Люди почуваються захищеними і впевненими. Та ось розпочалися соціальні зміни, в результаті яких держава і підприємства стали неспроможними гарантувати фінансову безпеку наприкінці трудових днів людини. Це стосується також страхових внесків на особистий рахунок. Немає гарантії, що сума, яку людина помістила на "рахунок внеску", буде існувати, коли вона захоче її зняти. Причина в тому, що ці внески підпорядковуються ринковим законам. Може статися й таке, що людина, пішовши на пенсію і починаючи жити на свої внески, вже через десять років їх вичерпає. Населення землі збільшується, і багато людей (службовці, військові, вчителі, пенсіонери тощо) розраховують на державну підтримку. Всі вони, безперечно, мають право на це, бо вклали найбільшу кількість капіталу в ці обіцянки.
Оскільки всі люди потребують безпеки, то слід уміти її задовольнити. Більшість вважає, що безпеку можна забезпечити в секторах І і ІІ. Це пояснюється потребами індустріального суспільства, в якому відбувався і відбувається процес економічної соціалізації. З дитинства людина соціалізується в сім'ї і школі, де наголошують: 1) потреба в стабільності головніше, ніж фінансова свобода; 2) знання, освіта допоможуть задовольнити потребу в безпеці; 3) праця на державному підприємстві є гарантією стабільності і фінансової безпеки; 4) вкладати гроші у свою справу небезпечно, тому краще не ризикувати; 5) задоволення від того, щоб зразу мати гроші, можна одержати в секторах І і ІІ, і це приваблює.
Який вихід? А вихід вбачається в тому, щоб у кожної людини була сформована така економічна культура, яка допомогла б їй покладатися не на когось, а на себе, стати фінансово незалежною від зміни обставин. Фінансова свобода полягає в тім, щоб людина працювала не за гроші, а щоб гроші працювали на людину. Гроші працюють на людину в секторах ІІІ і ІV. Щоб бути соціально захищеним, потрібно стати успішним інвестором. До цієї мети - тривалий шлях формування економічної культури через спеціальне (фінансове) навчання і виховання (формування спеціальних особистісних властивостей). А поки що більшість населення шукає не фінансової безпеки, а безпечної роботи, бо так людей вчать і виховують з дитинства.
Щоб бути успішним інвестором, людині потрібно пройти всі сектори соціально-економічного простору. Перехід з одного сектора до іншого - це зміна досвіду, підвищення рівня економічної культури. Поміняти сектор - це не те ж саме, що змінити професію. Поміняти сектор - це змінити самого себе. Це такі ж глибокі зміни, як зміна гусениці, коли вона стає метеликом. Ці зміни відбуваються в процесі онтогенетичного розвитку особистості.
Економічна соціалізація починається з дитинства. Спочатку дитина включається в соціально-економічний простір купівлі-продажу та набуває економічного досвіду в сім'ї через включення в господарську діяльність. У цьому просторі дитина включається у сферу економіки через "кишенькові гроші" [1]. Це відповідає її психологічним потребам і можливостям. Дитина гроші не заробляє, але вона повинна вміти з ними поводитися. Рівень її економічної культури визначатиметься вимогами до неї соціально-економічного простору, в якому реалізується її економічна поведінка, а також її можливостями інтеріоризувати цінності цього простору. Кожен віковий період має свої можливості і потреби щодо включення в той чи інший сектор соціально-економічного простору. Тому дослідження особливостей цього простору особистості як фактора формування її економічної культури потребує розгляду його у зв'язку з особливостями процесу економічної соціалізації особистості, який відбувається стадійно.
Кожній стадії економічної соціалізації індивіда притаманні специфічні закони, що характеризують внутрішню логіку формування економічної культури особистості. Розвиваючись, особистість постійно будує і перебудовує свій соціально-економічний простір, створюючи його через структуруваннязовнішньої економічної реальності відповідно до внутрішньої своєї структури. Включення індивіда до того чи іншого соціально-економічного простору опосередковується віковими особливостями.
Діти входять в економічний світ через посередництво грошей, розуміючи їх функції відповідно до своїх вікових можливостей. Ми провели опитування школярів других - четвертих класів загальноосвітніх шкіл Києва з метою визначення особливостей їх уявлень про сутність і функції грошей. Було зафіксовано динаміку цих уявлень відповідно до змін, що відбуваються у психіці дитини з дорослішанням. Якщо діти других класів асоціюють гроші з конкретними предметами (скарб, папірці, речі, їжа), то в четвертому класі вони пов'язують гроші із загальними явищами (багатство, злочинність, робота). Дитяча свідомість віддзеркалює досить адекватно дорослий світ економіки у формі, притаманній цьому вікові (в цілісних образах, в конкретиці). По-перше, всі діти розуміють велике значення грошей в сучасному суспільстві. По-друге, вони уявляють ринкову економіку зі всіма її суперечностями ("є бідні і багаті", "бізнесмени" і "бізнес", "банк" і "банківські операції", є "банкрутство"). По-третє, в уявленнях дітей про гроші відображено всі сторони суспільного життя, зокрема, різний соціально-економічний статус людей, ставлення до багатих і бідних, моральна сторона суспільства ("гроші можуть бути злом, якщо за них вбивають людей і завдають шкоду природі").
Отже, економічна культура дітей молодшого віку має свою специфіку, яка визначається, по-перше, віковими особливостями дитини, її потребами, а також вимогами суспільства до економічної освіти.
Суттєві зміни відбуваються у становленні економічної культури підлітків. Домінування в їх ендопсихічній системі потреби в "дорослості" не може не позначитися на системі їх економічних орієнтацій. Ми виявили також суттєву різницю між підлітками і молодшими школярами у ставленні до грошей і розумінні їх функції, зумовлену особливостями потребової системи [2]. Якщо для дитини визначальним у розумінні грошей є споживацька функція, а простором їх економічної поведінки місце купівлі-продажу (магазин), то підліток розуміє функції грошей по-іншому, вбачаючи в них, перш за все, забезпечення матеріального добробуту. Ці зміни у розумінні підлітками функції грошей позначаються на зміні їх місця в соціально-економічному просторі, переходу в простір виробничої діяльності. У підлітка виникає потреба перейти від сектора купівлі-продажу до сектора виробничої діяльності, бо це відповідає його прагненню стати дорослим, самому заробляти. А це потребує іншого рівня економічної культури, який пов'язується не тільки і не стільки з набуттям економічних знань, а переважно з формуванням таких особистісних властивостей, як самостійність, відповідальність, наполегливість,
Loading...

 
 

Цікаве