WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості соціально-психологічних чинників економічної культури особистості - Реферат

Особливості соціально-психологічних чинників економічної культури особистості - Реферат

притягують різні сектори, хоча більшість має здібності, які дозволяють працювати у всіх секторах. Говорячи про духовний психологічний фактор в економічній життєдіяльності людини, слід зазначити, що різні сектори соціально-економічного простору вимагають від людини застосування різних стратегій економічної поведінки, навіть якщо людина, що отримує прибуток від різних секторів, є тією ж самою. Той чи інший сектор нав'язує людині певну стратегію поведінки. Те, в якому секторі людина хоче заробляти гроші, багато залежить від того, хто вона, які цінності вважає основними, від сильних і слабких сторін її характеру, від схильностей та інтересів.
Отже, різні сектори соціально-економічного простору - це різні шляхи, різні методи одержання прибутку, різні стратегії поведінки, які вимагають різної економічної культури особистості.
Виокремимо кілька характеристик, що визначають економічну культуру особистості залежно від стратегії поведінки, якої вимагає певний сектор соціально-економічного простору. Перш за все, це різні навички, знання, здібності.
В секторі І люди працюють за зарплатню, на першому місці для них є гарантія, стабільність; вони не люблять економічної самостійності. Тому вони йдуть працювати в державних підприємствах, бо вважають, що хоча там платять менше, проте є гарантія соціальної захищеності. В приватних підприємствах менше гарантії, проте більше платять, і теж не потрібна економічна самостійність. Люди в цьому секторі не люблять самостійно вирішувати виробничі питання. Вони керуються мотивом уникнення невдач.
У секторі ІІ працюють, так би мовити, індивідуалісти; їх цікавить творчий процес, вони постійно дбають про фахове зростання, вони відповідальні, але покладаються тільки на себе. Весь свій робочий час вони використовують на себе. Щоб більше заробляти, ці люди мають працювати все більше й більше і саме в цьому вбачають фінансову безпеку. Сектор ІІ є окремою економічною системою, людина в ній робить все сама. Головною рисою людей цього сектора є самостійність та "індивідуалізм".
Сектор ІІІ - це сектор, в якому працюють бізнесмени. Вони наймають компетентних фахівців, створюють команду, яка працює на бізнес. Бізнесмен використовує час і знання інших для себе. Щоб створити команду, бізнесменові потрібні власність, капітал і контроль над створеною ним економічною структурою. Щоб управляти нею, йому потрібні не тільки економічні знання (бухгалтерського розрахунку, виробництва, ведення переговорів, маркетингу, управління), але й лідерські якості. Щоб отримувати більший прибуток у цьому секторі, слід наймати все більше працівників. Основною рисою, яка потрібна людині, аби створити систему бізнесу, є лідерські й організаторські якості, тобто уміння працювати з людьми і управляти ними.
В секторі ІV працюють інвестори, які вкладають гроші в бізнес інших людей. Інакше кажучи, інвестори роблять гроші за допомогою грошей. Щоб бути успішним інвестором, потрібна не просто фінансова грамотність, компетентність, яка складається з різних знань, що стосуються економічної системи, в якій працює інвестор, але й високий рівень економічної культури. Це передбачає володіння знаннями, які включають інформацію про функціонування всіх чотирьох секторів соціально-економічного простору, а також особистісні властивості, завдяки яким інвестор здатний забезпечити надійність і стабільність вкладеного ним капіталу. Пропорції знань і особистісних властивостей в економічній культурі інвестора складають: 10 % - знання, 90 % - властивості [5].
Від людей, які працюють в різних секторах соціально-економічного простору, вимагається також різний спосіб мислення. В секторах І і ІІ мислення більш емоційне, а в секторах ІІІ і ІV - більш раціональне.
Всім людям притаманні емоції, страх, сумніви вибору тощо. Те, як вони виявляють ці емоції, часто визначає їх спосіб мислення. Коли справа стосується грошей, то ризик втрати їх, ризик невдачі стають надто великими, і тоді з'являється страх. У цій ситуації люди шукають безпеки. Емоція небезпеки є у всіх, коли йдеться про гроші. Але на тлі цієї емоції виникають різні міркування. В секторі І превалює думка знайти безпечнішу роботу. В секторі ІІ - думка про те, що можна довіряти тільки собі самому, превалює емоція недовіри до інших. В секторах ІІІ і ІV превалює думка, як краще управляти ризиком. А щоб управляти ним, потрібно включати логіку, раціо. В секторах І і ІІ спосіб мислення більш емоційний, домінує емоція небезпеки, думка "не ризикуй". В секторах ІІІ і ІV - спосіб мислення більш раціональний, логічний, превалює думка "краще управляй ризиком".
Отже, люди в різних секторах соціально-економічного простору відрізняються стратегією економічної поведінки, яка потребує не тільки і не стільки різних економічних знань, скільки різних психологічних властивостей. Інакше кажучи, люди різних секторів мають різну економічну культуру.
Економічна культура особистості - це не тільки економічно-фінансова грамотність, але й психологічні якості, завдяки яким людина здатна діяти в певному соціально-економічному просторі. Це можна висловити формулою: "Мати - робити - бути". "Мати" - це мета, якої прагне людина (створити капітал, заробити гроші). Щоб "мати", необхідно "працювати". Але "працювати" можна по-різному. Якщо, наприклад, щось робиться несистемно, то можна й не досягти мети. Тобто, щоб "мати", не досить тільки "працювати", потрібно уміти "працювати", потрібно ще й "бути" - володіти певними особистісними якостями. Економічна культура особистості - це 10 % економічних знань, до яких обов'язково включається інформація про фінансиі гроші, і 90 % психічних якостей, які відповідають вимогам того сектора соціально-економічного простору, в якому працює людина. Тому економічна культура особистості формується в процесі соціалізації через механізм інтеріоризації цінностей соціально-економічного простору життєдіяльності.
Жоден сектор не є важливішим за інший. Для фінансової стабільності суспільства потрібно, щоб люди працювали у всіх секторах. Індустріальне суспільство потребує більше людей з секторів І і ІІ. Як стверджують фахівці, 90 % людей працює в цих секторах, і тільки 10 % - у секторах ІІІ і ІV [5]. Проте багаті люди отримують 70 % прибутків з сектора ІV, менше 30 % - від зарплатні (якщо вони є службовцями своїх корпорацій). Бідні і середній клас отримують 80 % прибутків із заробітку в секторах І і ІІ, і менш як 20 % - від інвестицій із сектора ІV [5]. Переважна більшість населення прагне забезпечити свої матеріальні потреби через працю в секторах І і ІІ.
З метою аналізу спрямованості індивідів на означені стратегії економічної поведінки ми здійснили опитування серед спеціалістів-психологів віком від 25 до 45 років за допомогою розробленої нами анкети, яка включала блоки запитань, розрахованих на виявлення спрямованості особистості на один з чотирьох секторів соціально-економічного простору особистості. Результати опитування показали, що 70 % респондентів віддають перевагу постійній роботі з невеликим заробітком (40 % з них хотіли б працювати на державному підприємстві). І лише 30 % хотіли б мати великий заробіток навіть в ситуації фінансового ризику - більшість з них виявили орієнтацію на бізнес. Серед наших респондентів не було людей, спрямованих на одержання прибутку з інвестицій. Виявилося також, що більшість респондентів не володіє фінансовою грамотністю (неправильне тлумачення сутності грошей, їх функцій, споживацька психологія).
Ми живемо на межі індустріального та інформаційного століть. Непокоїть непідготовленість нинішнього покоління до усвідомлення відмінності цих століть в плані матеріального забезпечення в період непрацездатності. Кажуть, що індустріальний вік тривав з 1492
Loading...

 
 

Цікаве