WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості соціально-психологічних чинників економічної культури особистості - Реферат

Особливості соціально-психологічних чинників економічної культури особистості - Реферат

світом тієї сфери суспільства, до якої включений індивід. Вимоги цієї сфери спрямовують діяльність і визначають соціальні якості особистості. Залежно від включення людини до різних сфер суспільства, можемо говорити про такі культури особистості, як політична, економічна, релігійна, моральна, правова, екологічна тощо. Розглядаючи той чи інший вид культури в залежності від ступеня розвиненості людини, можна визначити такі її сторони, як професійна, психологічна, загальна, комунікативна та інші.
Аналіз особливостей економічної культури особистості в залежності від детермінації соціально-економічним простором, до якого включено людину, потребує визначення поняття "соціально-економічний простір особистості". За аналогією з "соціальним простором", "соціально-економічний простір особистості" - це простір, у якому відбувається економічна життєдіяльність людини. Соціально-економічний простір включає діяльність і всю сукупність зв'язків індивіда у сфері економічної реальності (виробництва, заощадження і споживання матеріальних благ). Характер цих зв'язків визначає стратегії економічної поведінки людини, економічну культуру особистості.
Важливе питання: якими є вимоги до якостей особистості, що висуваються економічною сферою суспільства?
Різні "ділянки" соціально-економічного простору висувають до особистості особливі вимоги щодо її якостей, зумовлюють специфіку засвоєння предметно-речового світу, що визначає особливості її економічної соціалізації. У зв'язку з цим важливо досліджувати ці "ділянки" (сектори) соціально-економічного простору особистості для визначення їх особливостей як факторів економічної культури.
Відтак, необхідно виявити критерії, за якими виокремлюється той чи інший сектор соціально-економічного простору. Перше, з чим зустрічаються дослідники у визначенні соціально-економічного простору, в якому відбувається економічна соціалізація, це багатоманітність явищ, котрі визначаються як економічні. Вони представлені на різних рівнях суспільства. За визначенням економістів і соціологів, економічна життєдіяльність є системою соціальних процесів виробництва, обміну, розподілу і споживання матеріальних і духовних благ, а також тих зв'язків і відносин, в які вступають суб'єкти господарської діяльності (окремі індивіди, малі групи, великі соціальні об'єднання).
Системоутворюючим елементом у системі цінностей економічної сфери суспільства вчені називають власність [10]. В економічній літературі вона визначається, по-перше, як майно, що комусь належить (відношення людини до речей, майна); по-друге, власність визначається як відносини між людьми, групами стосовно привласнення і володіння речами, засобами виробництва, майном.
Узагальненою формалізованою формою власності є гроші. Вони не тільки символічне вираження власності, але й засіб входження людини в економічну реальність, фактор економічної соціалізації індивіда. Через гроші людина зв'язана з іншими людьми в єдину економічну реальність. Гроші - це механізм врівноваження соціальної взаємодії, форма соціальної практики, завдяки якій забезпечується стійкість соціальної системи (всіх її видів і на всіх рівнях).
В аграрному суспільстві гроші були не так важливі, бо людина здатна була забезпечувати себе всім необхідним і без них. Починаючи з індустріальної епохи, гроші відіграють дуже важливу роль. Без них не може існувати суспільство. В індустріальному суспільстві гроші - це не просто форма соціальної практики, а соціальний інститут, структурна організація, яка через соціальні установи, певні норми і статуси інтегрує, координує індивідуальну діяльність.
Окрім чисто економічних функцій (міра вартості, засіб обігу, платежів, нагромадження), гроші виконують функцію формування психічних якостей людини. Економічні відносини, які здійснюються через посередництво грошей, репрезентуються в психічних феноменах особистості. Саме через інтеріоризацію цього елемента системи економічних цінностей суспільства відбувається процес економічної соціалізації індивіда, входження його в економіку суспільства, формування економічної культури особистості, визначається тип особистості, характер її ментальності, емоційна сфера, поведінка тощо. Як зауважував У. Джеймс, "особистість - це "Я" плюс капітал і готівка, зміни яких впливають на трансформацію "Я". Гроші є головним елементом соціально-економічного простору, тим системоутворюючим фактором, що пов'язує речовий і духовний світ людини в єдиний соціально-економічний простір особистості, який, засвоюючись індивідом в процесі економічної соціалізації, формує її економічну культуру, визначає стратегії її економічної поведінки.
Функціонування грошей у сфері людських відносин визначає особливості соціально-економічного простору, в якому здійснюється економічна життєдіяльність. Цей простір нав'язує індивідові певну стратегію економічної поведінки.
Стратегія економічної поведінки - це особливий, властивий певній особистості спосіб сприйняття умов економічної життєдіяльності, особливий стиль економічної діяльності, який відповідає індивідуально-психологічним рисам характеру. Цей стиль зумовлюється не стільки умовами суспільства, до якого належить людина, скільки специфікою її особистісних властивостей, інтересів і потреб. Різним людям притаманний різний стиль діяльності з огляду на інтенсивність, конфігурацію занять у тій чи іншій сфері, результативність, мотивацію тощо. Жоден з тих різних способів дій, різних прийомів, які застосовують різні індивіди, пристосовуючи їх до власних психофізіологічних особливостей, не є більш чи менш ефективним. Вони однаково успішні з огляду на успішність результатів їх застосування.
Виходячи з тієї ролі, яку відіграють гроші в життєдіяльності людини, можна взяти за критерій визначення різних стратегій економічної поведінки особистості особливості соціально-економічного простору життєдіяльності, зумовлені способом діяльності людини з грішми. Так, соціально-економічний простір людини, яка працює на підприємстві, отримуючи за це зарплатню, має свої особливості порівняно з соціально-економічним простором бізнесмена, який задовольняє матеріальні потреби, отримуючи прибуток зі свого бізнесу.
Якщо розглядати економічну реальність з огляду на різні способи отримання людьми грошей для задоволення своїх матеріальнихпотреб, то можна виокремити чотири сектори соціально-економічного простору, котрі детермінують різні стратегії економічної поведінки особистості, що визначають особливості її економічної культури.
Сектор І - це сектор, в якому працюють люди за зарплатню (службовці, робітники підприємств) - гроші функціонують як зарплатня.
Сектор ІІ - це сектор, в якому людина працює індивідуально на себе (професіонали високого рівня) - гроші функціонують як індивідуальний прибуток.
Сектор ІІІ - це сектор, в якому людина одержує гроші як прибуток у бізнесі. Гроші функціонують в організованій людиною системі бізнесу.
Сектор ІV - це сектор, в якому працюють інвестори, тобто люди, що вкладають гроші в чужий бізнес, отримуючи від цього прибуток. В цьому секторі гроші працюють на гроші.
Сектори І і ІІ - це праця людини за гроші. Сектори ІІІ і ІV - це сектори, в яких гроші працюють на людину, а людина є вільною.
На вибір людини, в якому із секторів створювати прибуток, значною мірою впливають об'єктивні соціальні умови життя. Проте особистісні властивості теж відіграють не меншу роль у цьому виборі. Одним людям подобається бути службовцем, а інші цього не сприймають, вони прагнуть володіти компаніями, але не бажають управляти ними. Треті із задоволенням володіли б бізнесом і управляли ним. Хтось любить вкладати капітал, а хтось бачить у цьому тільки ризик втрати грошей. Різних людей
Loading...

 
 

Цікаве