WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості соціальних уявлень громадянок України та США - Реферат

Особливості соціальних уявлень громадянок України та США - Реферат


Реферат на тему:
Особливості соціальних уявлень громадянок України та США
В період трансформації українського суспільства, бурхливих змін у соціально-економічній, політичній, ідеологічній сферах актуалізується потреба виваженого аналізу особливостей ментальності нашого народу. Майбутнє суспільства залежить не тільки від економічних та політичних чинників - психологічні і соціально-психологічні аспекти специфіки індивідуальної та масової свідомості здійснюють свій вплив на нишні складні суспільні процеси. Вони можуть не тільки їх прискорювати чи гальмувати, а й призводити до непередбачуваних наслідків. Ці проблеми мають безпосереднє відношення до феномена ментальності - її особливостей, динаміки та трансформації, механізмів передачі культурно-специфічної інформації.
В останні десятиріччя в міжнародній психологічній науці виникли нові напрямки - крос-культурна та культуральна психологія (Cultural Psychology), які тісно пов'язані з психологічною та соціальною антропологією і мають на меті вивчення різниці та подібності різних культур. Велика кількість досліджень присвячена пошукові універсальних психологічних вимірів, за якими можуть порівнюватися культури. Серед них найдетальніше вивчається конструкт колективізму-індивідуалізму, культуральний рівень цінностей тощо [2, 8, 10]. На жаль, участь України у міжнародних крос-культурних проектах щодо вивчення психологічних особливостей різних людських спільнот була досить обмежена. Проте, з нашого погляду, саме крос-культурні дослідження можуть дозволити визначити суттєві особливості ментальності, відкрити нові виміри, які важко помітити з "внутрішньо-культурної" ("emic"-підхід) позиції. При порівнянні культур постає завдання розкрити смисловий простір культури, поле її значень та кодів.
В українському суспільстві, яке здійснює демократичні перетворення, важливою є проблема утвердження демократичних цінностей, партиципативної поведінки громадян, готових брати участь у прийнятті рішень щодо суспільних питань. Така поведінка притаманна самоефективним (за А. Бандурою) індивідам, або особам, які усвідомлюють, що вони самі є суб'єктами свого власного життя. С. Рубінштейн визначав суб'єктність як спосіб реалізації людиною своєї власної людської сутності в світі. Суб'єкт є детермінантом змін у навколишньому середовищі, він схильний до самостійності (саморегуляції, самоорганізації) та спроможний самовдосконалюватися [5]. Суб'єкт ставить цілі, накреслює життєві плани, обирає стратегію життя. На думку К. Абульханової, найсуттєвіша для психології суб'єкта риса активності полягає в тому, що активність спрямована на зняття протиріч, що неминуче виникають між бажаннями та можливостями особистості і вимогами суспільства [1].
З нашого погляду, суб'єктність в розумінні деяких авторів (А. Брушлинський, К. Абульханова, В. Татенко та інші) збігається з концепцією індивіда як автономного морального діяча, члена громадянського суспільства, що є основою західних демократій [6]. Суттєвою складовою останніх є стрижневі цінності прав та свобод людини, відображені, наприклад, у головних документах США - "Біль про права людини" та "Декларація незалежності". H. Marcus вказує, що ці стрижневі цінності є основоположними принципами, укоріненими в свідомості американських громадян [9].
Ми висловлюємо припущення, що громадянська поведінка та громадянськість, як відданість демократичним цінностям, участь у суспільному і політичному житті, створення громадянського суспільства можуть починатися з переорієнтації цінностей, притаманних особистому життю людини. Саме усвідомлення індивідуальних потреб та почуттів, прав та обов'язків, готовність активно діяти задля реалізації своїх цілей, самоповага та поцінування незалежності дозволяють людині стати суб'єктом власного життя, тобто автономним моральним діячем. Таким чином, суб'єктність виступає як активність особистості у відношенні до власного життя та життя соціуму, розуміння себе не гвинтиком, яким хтось керує, і не піщинкою, що залежить від волі сильнішого, а причиною та джерелом своєї поведінки. Активізація суб'єктних механізмів особистості дозволяє відчути себе суб'єктом власної діяльності та суспільного життя, спроможним діяти разом з іншими членами суспільства задля змін на краще.
У 2000 - 2001 роках нами було проведено крос-культурне дослідження з метою з'ясування і порівняння соціальних уявлень пересічних громадян сучасної України та США щодо різних сфер життєдіяльності: сімейної, професійної, сфери індивідуально-особистісного удосконалення та соціально-політичної.
С. Московічі порівнює соціальні уявлення з теоріями, які упорядковують сприйняття людиною світу. Ці теорії дозволяють людині свідомо чи підсвідомо виносити судження щодо подій, своєї поведінки та поведінки оточуючих, мають емоційне забарвлення. Тобто соціальні уявлення виступають як внутрішня картина світу кожного індивіда [3].
В дослідженні використовувався психосемантичний підхід, який дозволяє реконструювати категоріальні структури індивідуальної та суспільної свідомості. На думку В. Петренко, такий підхід дозволяє вибудувати "картину всесвіту", визначити так звані конструкти або певну "систему координат", через яку людина сприймає світ. Узагальнення цього матеріалу дає змогу зробити припущення про найпоширеніші уявлення, категорії, на які спираються члени певної людської спільноти у своєму сприйнятті різних подій, ситуацій, стосунків; реконструювати "тканину" суспільних відносин та ставлення людей до життя навколо себе. Соціальні моделі, які являють собою складну форму категоріальних структур суспільної свідомості, не тільки описують, а й породжують соціальну реальність. Побудова "бажаного майбутнього" можлива тільки за конструктами, представленими в індивідуальній та суспільній свідомості [4].
Виділення і аналіз категоріальних структур, що опосередковують сприйняття і усвідомлення індивідом своїх диспозицій у різних змістовних сферах діяльності (структур повсякденної свідомості, соціальних стереотипів), дозволяє поглибити розуміння стану сучасної суспільної свідомості, зміни в настановах, цінностях та диспозиціях громадян в суспільстві, що трансформується.
У дослідженні, проведеному нами спільно з науковцями США (проф. Сьюзен Кросс, Державний Університет Айови), брали участь 200 американських (м. Еймс, штат Айова) та 200 українських студенток з Одеси. Використовувався психосемантичний метод "множинної ідентифікації" на основі методики, яка застосовувалась В. Петренко для дослідження національних стереотипів [4]. Опитувальник, який спрямовувався на визначення рівня суб'єктності, що виявляється у соціальних репрезентаціях сучасних молодих жінок, складався з 56 повсякденних вчинків. Досліджуваним пропонувалось оцінити з точки зору вірогідності здійснення вчинків (за шестибальною шкалою) кожною з 9 рольових позицій: 1) Я; 2) Мій ідеал жінки; 3) Моя мати; 4) Типова жінка нашого суспільства; 5) Типова жінка західного демократичного суспільства (для американськоївибірки - "типова росіянка/українка"); 6) Жінка, до якої я ставлюся з презирством (для американської вибірки - "Жінка, на яку я не хотіла б бути схожою"); 7) Жінка, особисте життя якої не вдалося; 8) Жінка нашого суспільства 20 років тому; 9) Жінка, яка досягла успіху в нашому суспільстві.
Loading...

 
 

Цікаве