WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості психологічної підготовки армій країн НАТО - Реферат

Особливості психологічної підготовки армій країн НАТО - Реферат


Реферат на тему:
Особливості психологічної підготовки армій країн НАТО
В західних країнах надається значної уваги психологічній підготовці військовиків. Мета - "створити солдата" (як правило - американського зразка), психологічно готового до виконання бойового завдання будь-якої складності. Цілеспрямована робота військових психологів дає позитивні результати. Це засвідчує досвід локальних війн і збройних конфліктів, у яких беруть участь переважно військовослужбовці США, Великої Британії, Німеччини та Ізраїлю.
В історії розвитку військової психології виразно простежуються чотири етапи.
Початковий етап - до Першої світової війни. Військові психологи тоді приділяли увагу переважно розробці загального розуміння морального духу, його природи, шляхів його мобілізації у війні взагалі та в конкретному бою зокрема.
Другий етап - Перша світова війна і період після її завершення. Військова психологія набувала експериментального ухилу. В лабораторіях, у бойовій обстановці проводилися численні дослідження серед особового складу. Військово-психологічна наука з описової перетворилася на прикладну [7]. Завдяки цьому положення про психологічну підготовку знайшли своє місце у військових статутах різних країн. Так, у німецькому статуті "Водіння військ" (1933 р.) говорилося: "Звичка до фізичних навантажень, беззастережна вимогливість до самого себе, сила волі, впевненість у собі та сміливість дозволяють людині вийти з найважчого становища" [7]. В японському польовому статуті (1929 р.) зазначалося: "Війська, які здобули добру підготовку, твердо впевнені в перемозі, мають міцну дисципліну та наступальне натхнення, можуть високо підняти матеріальні сили й досягти перемоги" [9].
Третій етап - роки Другої світової війни. В цей період дослідницька робота стає дуже інтенсивною. Військова психологія - неодмінний компонент військового мистецтва і психологічної підготовки особового складу [7]. Зокрема, фельдмаршал Б. Монтгомері зазначав: "Без високого морального стану жодного успіху не можна досягнути, якими б добрими не були стратегічні й тактичні плани та все інше. Високий моральний стан є дорогоцінною перлиною". Ці ідеї поділяв генерал М. Ріджуей: "Від рішучості, хоробрості, витривалості та вміння солдата залежить перемога або поразка у війні" [7].
Післявоєнний етап. У більшості праць психологів Західної Європи та США зміст підготовки солдата розкривається на основі певної ролі емоційно-вольових чинників у діяльності та поведінці людини.
Необхідно віддати належне психологічним працям і методикам таких військовх психологів, як Ч. Валентайн, Ч. Брей, Д. Уолф, У. Карр, М. Кроуфорд, Р. Гане, У. Бойль. Вони виступали за уніфікацію системи психологічної підготовки для військ країн НАТО. І успішно вирішували цю проблему [7].
Врахувавши досвід війни у В'єтнамі, Пентагон дійшов висновку, що необхідно перебудувати систему психологічної підготовки. Американські військові експерти вважають, що саме прорахунки в інформуванні військ та громадськості країни обумовили так званий в'єтнамський синдром. Відтак система психологічної підготовки має спрямовуватися на надання допомоги командирам усіх рівнів у формуванні, перш за все, соціально-психологічних аспектів особистості американських військовиків. Основна мета - вплинути на свідомість і поведінку особового складу так, щоб у результаті формувалися політично благонадійні люди, морально і психологічно готові до виконання поставлених їм завдань. При цьому пріоритетними стають такі напрямки психологічної підготовки, як забезпечення рівних прав і можливостей військових, унеможливлення в їхньому середовищі сексуальних домагань і відхилень, боротьба із вживанням наркотиків та алкоголю, дотримання юридичних прав військовослужбовців, їх відповідальність.
Основними засобами впливу вважаються навіювання і тренінги, використання певних політичних настанов. Для формування і підтримки необхідного психологічного стану застосовується розгалужена мережа радіо- і телевізійних станцій та інші сучасні засоби комунікації.
Зважаючи на психологічні особливості американців, військово-політичне керівництво США дотримується думки, що тільки рівні стартові умови для представників усіх національностей та забезпечення їх єдності і солідарності перед зовнішніми загрозами може підтримувати психологічний стан особового складу на високому рівні. Зокрема, важливим інститутом, що серйозно впливає на формування моральних принципів і норм поведінки військових, вважається церква [3].
Командування збройних сил готує військовослужбовців до дій в реальних бойових умовах. При цьому головними завданнями психологічної підготовки є: формування психологічної стійкості до впливу психотравмуючих чинників бойової обстановки; формування психологічної згуртованості бойових підрозділів; забезпечення необхідного психічного стану під час ведення бойових дій; зниження психогенних втрат та надання психологічної допомоги військовим, що отримали бойову психічну травму.
До основних напрямків і способів психологічної підготовки зарубіжні експерти відносять: моделювання реалістичного образу, тактики дій, бойових можливостей ймовірного противника; підготовка особового складу до дій у складних природно-кліматичних умовах; створення в процесі бойового навчання фізичних і психічних навантажень (і перевантажень), характерних для реального сучасного бою; розширення індивідуальних можливостей у подоланні стрес-чинників завдяки прийомам психічної саморегуляції [5].
Розглянувши загальну специфіку психологічної підготовки військовослужбовців країн НАТО, варто охарактеризувати підготовку збройних сил провідних країн альянсу.
Сполучені Штати Америки
Військове керівництво США приділяє значну увагу психологічній підготовці військовиків. Головна причина - низка негативних факторів, виявлених під час бойових дій у різних регіонах. Так, рівень психогенних втрат під час війни в Кореї склав 12 %, у В'єтнамі - 10 % від особового складу, що брав участь у бойових діях; недостатньо розвинута психологічна готовність до ведення бойових дій в умовах сучасної війни. Згідно з публікаціями зарубіжної військової преси, у В'єтнамі з 320 тисяч американських військовослужбовців 58880 вели бойові дії "добре", 235280 - "посередньо", 25920 - "погано". За даними зарубіжних військових ЗМІ, в американських військах у Кореї кількість дезертирів з 1951 по 1953 рік зростала щомісяця з 14,3 до 22,3 чоловіка на кожну тисячу військовослужбовців. У В'єтнамі в 1965 - 1973 роках - уже з 15,7 до 62. В ізраїльській армії в ході агресії проти Лівану дизертирували або відмовилися з тієї чи іншої причини брати участь у бойових діях 1500 військовослужбовців.
Під час останніх досліджень було виявлено фактори, які негативно впливають на морально-психологічний стан американських солдатів: зверхність у ставленні до противника; переоцінка власних сил; висока "комфортолюбність"; можлива втрата ініціативи, якщо бойові дії ровиваються "не за планом"; прояви расизму; зловживанняалкоголем, наркотиками; сексуальні домагання до жінок-військовослужбовців [3].
У зв'язку з цим в США для вивчення проблем психологічної підготовки створено спеціальні наукові установи, а саме: науково-дослідницький інститут армії з поведінкових і соціальних наук; центр з
Loading...

 
 

Цікаве