WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості політичної ідентичності старшокласників - Реферат

Особливості політичної ідентичності старшокласників - Реферат

[5].
За результатами апробації, в якій взяли участь 197 респондентів віком від 16 до 18 років (серед них 85 юнаків та 112 дівчат), було виявлено основні тенденції політичної ідентифікації учнів старших класів.
Аналіз та інтерпретація емпіричних даних
дозволили виявити та визначити ступінь вираженості основних тенденцій політичної ідентичності старшокласників.
Розглянемо результати детальніше, за кожною тенденцією окремо.
Схильність до політичної ідентифікації найвиразніше виявилась за шкалою культурної ідентифікації. Так, у 35 % старшокласників ця тенденція виражена яскраво (сильно). Їм властиве почуття поваги до національних звичаїв, традицій, культурної спадщини, творчості українських поетів, письменників, композиторів. Крім цього, вони відчувають прив'язаність до державної території. Для них важливо володіти українською мовою та спілкуватися нею. Водночас викликає занепокоєння, що досить велика частка опитаних (24,9 %) мало ототожнює себе з культурними цінностями суспільства.
Цікавим виявився розподіл відповідей щодо залученості до політичного життя країни. 31 % опитаних продемонстрував вербальну налаштованість, бажаннябути включеним в суспільно-політичний простір. Ці респонденти готові стати учасниками молодіжних рухів, громадських організацій, підтримувати певні політичні партії, поділяти їх ідеї. Такі дівчата і юнаки цікавляться політикою, стежать за подіями суспільно-політичного та економічного життя. Вони вірять, що можуть впливати на перебіг політичних подій.
Варто підкреслити, що показник включеності в політичне життя негативно корелює зі шкалою мобілізаційної активності. Це дає підстави припустити, що активність шкільної молоді в суспільно-політичній сфері є відносно незалежною від впливу політичних сил. Їхня участь не обумовлюється зовнішніми факторами, а є результатом самовизначення. Зауважимо, що, за результатами досліджень М. Дмитрієвої [5], показники когнітивного розвитку політичної активності можуть бути досить високими, а поведінкові (дієві) практично нульовими. Тому реальна політична залученість юнацтва може бути значно нижчою, ніж задекларована в ході нашого дослідження.
Водночас 31 % респондентів не бажає долучатися до діяльності тих чи тих політичних рухів, громадських і молодіжних організацій. Ці старшокласники не виявляють інтересу до політики, не аналізують політичних подій. Вони дотримуються думки, що від них особисто нічого не залежить. Тож ця частка опитаних продемонструвала неготовність до політичної участі.
Констатовано також досить високу налаштованість (майже 27 % респондентів) на здійснення власного політичного вибору. Ця частина школярів має особисту точку зору, власні переконання. Вони прагнуть бути як суб'єктами свого життя, так і власного політичного вибору. Воночас 13,2 % старшокласників проявили схильність підпорядковуватися та делегувати, перекладати функцію політичного вибору на інших. Вони б воліли, щоб хтось інший (держава, лідер, вчителі, батьки) вирішував за них, що і як потрібно робити та брав на себе відповідальність за те, що відбувається в суспільному житті.
Дещо меншою виявилась готовність старшокласників ідентифікуватися з цінностями європейської демократії. Тільки 16,8 % виразно ототожнюють себе з ними, тоді як 21,3 % опитаних - слабко. Мабуть, такі дані можуть опосередковано свідчити, що ці цінності в українському суспільстві є для молоді скоріш декларативними, а не реально існуючими.
Аналіз даних, отриманих за результатами всеукраїнського опитування, дозволив з'ясувати наступне.
За критерієм вираженості схильності до політичної ідентифікації випробовувані поділяються на три основні групи: з високим ступенем вираженості, середнім та низьким. Частка тих, хто виявив стійке прагнення та готовність до політичної ідентифікації, складає лише 9,7 %, тоді як тих, хто проявив "відхід", небажання ідентифікуватися - 66 %. Решта респондентів (24,2 %) становить групу так званих середняків: вони не виявляють яскраво виражених тенденцій політичної ідентифікації.
Висновки
За результатами дослідження виокремлено три основні групи учнівської молоді за критерієм вираженості політичної ідентифікації: з високим рівнем політичної ідентифікації (майже 1/10 частина опитаних), середнім (приблизно 1/4 частина респондентів) та низьким рівнем (майже 3/4 старшокласників). Отже, найчисельнішою є група, в якій рівень політичної ідентичності низький. Це свідчить, що політична ідентичність сучасних старшокласників сформована недостатньо, а тому актуалізується необхідність її розвитку - цілеспрямованого, із залученням всіх засобів та форм громадянської, політичної освіти.
Література:
1. Божович Л. И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. - 1978. - № 2, № 4.
2. Антоненко В. В. Особливості становлення патріотичних настанов старшокласників // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. - К., 2003. - Т. V. - Ч. 5. - С. 13.
3. Психология индивидуального и группового субъекта / Под ред. А. В. Брушлинского, М. И. Воловиковой. - М.: ПЕР СЭ, 2002. - 368 с.
4. Карковська Р. Формування політичної свідомості особистості крізь призму психологічних основ громадянства // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. - К., 2003. - Т. V. - Ч. 5. - C. 149.
5. Дмитрієва М. В. Місце політичного ціннісного рівня в структурі індивідуальної свідомості сучасної молоді // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. - К., 2003. - Т. V. - Ч. 5. - С. 124.
6. Скнар О. Особливості політичної ідентичності старшокласників // Соціальна психологія. - 2004. - № 5 (7). - C.90-94
7. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве