WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості політичної ідентичності старшокласників - Реферат

Особливості політичної ідентичності старшокласників - Реферат


Реферат на тему:
Особливості політичної ідентичності старшокласників
У статті висвітлюються результати емпіричного дослідження особливостей політичної ідентичності українських старшокласників в сучасних умовах. З'ясовано, що схильність до політичної ідентифікації найвиразніше виявляється за шкалами: "культурна ідентифікація", "включеність у політичне життя країни" та "орієнтація на власний політичний вибір". За результатами дослідження виокремлено три основні групи учнівської молоді за критерієм вираженості політичної ідентифікації: з високим, середнім та низьким рівнем.
Постановка проблеми
Політична ідентифікація є формою політичної соціалізації особистості. Індивід засвоює певну систему політичних, ідеологічних знань, сприймає настанови, цінності суспільства, ототожнює себе з певними нормами та взірцями групової поведінки - так відбувається взаємодія, включення індивіда в політичну систему держави. Метою цього процесу є його адаптація до певної системи, становлення як громадянина. Отже, політична ідентифікація сприяє формуванню політичної свідомості особистості, раціональної орієнтації в політичному житті, самостійного політичного мислення та політичної поведінки.
Особливий інтерес становить дослідження феномена політичної ідентифікації в юнацькому віці, оскільки саме в цей період, на межі шкільного та післяшкільного періодів, відбувається самовизначення особистості, становлення громадянської позиції. "В юнацькому віці відбувається динамічне формування моральної свідомості, ціннісних орієнтацій та ідеалів, стійкого світогляду, громадянських якостей особистості. Саме на період ранньої юності (15 - 18 років) припадає виникнення такого особистісного новоутворення, як самовизначення. Воно характеризується усвідомленням суб'єкта себе як члена суспільства й конкретизується у новій, суспільно значимій позиції" [1; 2].
Методика та організація дослідження
Дослідження проводилося 20 - 30 жовтня 2003 року за репрезентативною вибіркою. В ньому взяли участь 2003 респонденти - 1002 старшокласники і 1001 студент вищих навчальних закладів з усіх областей України та АР Крим.
Схема проведення дослідження передбачала кілька послідовних кроків. Спочатку, на основі аналізу наукової літератури, грунтуючись на дослідженнях А. Брушлинського, Л. Божович, А. Донцова, А. Журавльова та інших [3], було виокремлено індикати політичної ідентичності особистості. Вони виявилися такими: 1) усвідомлення приналежності до певної країни та її культури; 2) усвідомлення індивідом себе як суб'єкта політичного життя; 3) спрямованість (мотиваційна й операційна) на політичну участь; 4) критичне ставлення до досягнень і проблем спільноти; 5) ціннісні орієнтації; 6) ідеологічні орієнтації; 7) оптимістичне бачення перспектив.
Далі, на основі емпіричних даних, отриманих у допоміжному дослідженні, було розкрито семантичне наповнення кожного індикату, тобто з'ясовано поле значень для всіх показників та розроблено опитувальник для виявлення й оцінки основних тенденцій політичної ідентичності старшокласників. До опитувальника, крім названих індикатів, увійшла оцінка себе, образу "Я": а) за різних форм правління (авторитарної, тоталітарної й демократичної); б) в різних статусних позиціях (лідер, активний член організації, не належить до жодної суспільно-політичної організації).
Наступний крок - проведення пілотажного опитування. Первинні емпіричні дані вивчалися за допомогою кореляційного і факторного аналізу. В результаті було виокремлено 5 значущих факторів (груп показників) політичної ідентичності особистості. Аналіз та інтерпретація змістового наповнення кожної групи дозволили назвати їх так: 1) "Включеність - невключеність до політичного життя країни" (шкала включеності); 2) "Ідентифікація з культурними цінностями суспільства" (шкала культурної ідентифікації); 3) "Орієнтація на власний політичний вибір - делегування функцій політичного вибору" (шкала орієнтації на власний вибір); 4) "Ідентифікація з цінностями європейської демократії - неготовність до прийняття цінностей європейської демократії" (шкала ідентифікації з демократичними цінностями); 5) "Мобілізаційна - автономна активність" (шкала прагматичної залученості).
На основі отриманих даних було розроблено соціально-психологічний тест-опитувальник для визначення основних тенденцій політичної ідентифікації старшокласників. Він складається з п'яти шкал, репрезентованих в 50 судженнях. Кожна шкала складається з 10 індикаторів.
За розробленою методикою проведено емпіричне дослідження, основна мета якого - з'ясувати переважні тенденції політичної ідентифікації українських старшокласників. Тобто йшлося про з'ясування того, чи виявляють старшокласники схильність, прагнення, готовність до політичної ідентифікації, чи, навпаки, демонструють відхід, небажання приєднуватись, ідентифікуватися.
Зрозуміло, що за допомогою опитувальника важко виявити, чи ідентифікація відбувається насправді. Адже "знімається" власне когнітивний аспект, залишаючи емоційну складову поза увагою. Проте в цій роботі й не ставилося завдання дослідити емоційний компонент процесу політичної ідентифікації молоді. Варто додати, що дослідження когнітивного компонента дозволяє виявити міру усвідомлення політики як соціального об'єкта, систему знань про неї і включає "...пізнання процесів та явищ суспільно-політичної дійсності; рівень володіння поняттями, які окреслюють політичну систему суспільства; глибину обізнаності з політичними ідеологіями, концепціями і поглядами; знання про закономірності функціонування політичної системи та взаємозв'язки між її складовими" тощо [4]. Отже, на когнітивному рівні "політика стає фактом осмислення, роздумів, рефлексії як об'єкт суспільного життя та чинник можливих змін як в особистому життєвому просторі, так і в соціумі загалом"
Loading...

 
 

Цікаве