WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості вибору стратегії копінг поведінки тренерів-викладачів - Реферат

Особливості вибору стратегії копінг поведінки тренерів-викладачів - Реферат


Реферат на тему:
Особливості вибору стратегії копінг поведінки тренерів-викладачів
Ефективність тренерської діяльності залежить від успішності виконання її суб'єктом професійних функцій і спроможності подолання стресового впливу зовнішніх умов. Стаття присвячена визначенню основних моделей копінг поведінки тренерів-викладачів та ступеня їх виразності залежно від етапу професіоналізації. Встановлено, що в процесі професійного становлення у тренерів-викладачів поступово зростають показники асертивної (впевненої, наполегливої) та обережної копінг поведінки, а також зниження ступеня виразності поведінки агресивної та асоціальної.
Професійне становлення тренера-викладача - складний, багатофакторний процес, який передбачає, з одного боку, формування і розвиток професійно значущих та суб'єктних якостей, а з іншого - появу й закріплення різних стратегій поведінки, котрі дозволяють не лише вирішувати проблемні ситуації, але й максимально ефективно виконувати роботу.
полягає у психологічному наповненні характерних стратегій копінг поведінки тренерів-викладачів та виявленні ступеня їх виразності залежно від етапу професійного становлення.
Логіка дослідження вимагала, насамперед, уточнення сутнісного змісту дефініції "копінг" (анг. coping - подолання). Наукове визначення поведінки подолання охоплює коло проблем, у розв'язанні яких виявляються різні концептуальні підходи та інтерпретація досліджуваного феномена. У зв'язку з цим зауважуємо значні розбіжності у визначенні природи, функціонального призначення та розуміння копінг поведінки, а також багатьох механізмів подолання.
За результатами узагальнення концептуальних підходів до проблеми подолання констатовано три основні їх спрямування. Перший підхід розкриває подолання з точки зору динаміки "Его" як одного із способів психологічного захисту, що послаблює психічну напругу. Другий розглядає подолання у термінах рис особистості як відносно постійну її схильність реагувати на стресові події певним чином. Прихильники третього (найпоширенішого) підходу розуміють подолання (копінг поведінку) як динамічний процес, специфіка котрого залежить не лише від ситуації, але й від міри (ступеня) активності особистості, спрямованої на вирішення проблем, що виникають при зіткненні суб'єкта зі стресовою подією [7].
Досить розгорнуте визначення сутнісних ознак копінг поведінки пропонує А. Маслоу [1, с. 198]: подолання, або функціональна поведінка, за визначенням цілеспрямована та мотивована, завжди має інструментальний характер і є засобом досягнення певної мети; більш детермінована зовнішніми перемінними; зазвичай спрямована на зміну поточної зовнішньої ситуації; націлена на задоволення тих чи інших потреб організму або на усунення загрози, що виникла; як правило, усвідомлюється повністю, хоча інколи може мати неусвідомлюваний характер. Копінг, на думку дослідника, репрезентує функціональну реакцію на певну критичну чи проблемну ситуацію або на певну потребу, задоволення якої забезпечується фізичним або культурним середовищем [1, с. 202]. Аналізоване утворення, як зазначав автор, за своєю природою є не що інше, як спроба змінити навколишній світ, і вона, зазвичай, є більш-менш успішною.
В сучасних психологічних дослідженнях [2; 3; 4; 5; 9; 10] поняття копінг (coping behavior) охоплює широкий спектр активності суб'єкта, починаючи від неусвідомлених психологічних захистів і завершуючи цілеспрямованими способами подолання проблемних ситуацій. Ця категорія використовується для опису характерних способів поведінки суб'єкта не лише в екстремальних ситуаціях, але й у буденній діяльності. Психологічне призначення копінг поведінки полягає в якомога найкращій адаптації суб'єкта до вимог ситуації шляхом оволодіння або послаблення цих дезидератів, тобто у полегшенні стресового впливу ситуації. Проблема адаптації активізує можливості, вкрай необхідні для подолання вимог назрілого. Назріле стає організаційним принципом, відповідно до якого різні можливості суб'єкта актуалізуються саме в тій послідовності, яка є єдиною, можливою та необхідною для вирішення цього зовнішнього завдання.
Необхідно також зазначити, що для характеристики процесу оволодіння ситуацією дослідники звертаються до поняття "стратегія", розрізняючи її дихотомічні диспозиції: "активна - пасивна". Уточнюючи сутнісний зміст цієї категорії в контексті копінг поведінки, можна визначити стратегію як складне утворення, в якому інтегрується досвід психічної діяльності суб'єкта, що синтезує дії, які, з одного боку, визначаються сутнісними (суб'єктними) характеристиками особистості, а з іншого - об'єктивними чинниками.
Аналіз засвідчив, що й дотепер не існує єдиної класифікації стратегій подолання, хоча створено їх чимало і кожна досить оригінальна [4]. Так, К. Коплик виокремлює пряме подолання та психологічне придушення; А. Біллінгс і Р. Моос розрізняють активні когнітивні стратегії подолання, активні перетворюючі стратегії подолання та уникнення; П. Віталіано виокремлює проблемно-орієнтовані та емоційно-орієнтовані стратегії подолання; І. Сизова і С. Філіппченкова - конструктивні перетворюючі стратегії, конструктивні пристосувальні стратегії та неконструктивні стратегії подолання [7]. Втім, більшість класифікацій створюється навколо двох стратегій, запропонованих Р. Лазарусом та С. Фолкманом: 1) проблемно-сфокусованого копінгу (зусилля спрямовуються на вирішення існуючої проблеми): а) планомірне вирішення проблеми; б) шлях конфронтації; в) пошук соціальної підтримки; та 2) емоційно-сфокусованого копінгу (зміна власних установок стосовно ситуації): а) дистанціювання масштабу проблемної ситуації; б) прийняття відповідальності на себе; в) самоконтроль; г) позитивна переоцінка [11].
С. Хобфолл [9] запропонував дещо інший підхід до опису моделі "поведінки подолання". Стратегічний напрямок копінг поведінки у змістовому плані, на думку дослідника, повинен описуватися за допомогою як мінімум трьох координат: двох основних - вісь просоціальної - асоціальної стратегій, вісь активності - пасивності, а також однієї додаткової: вісь прямої - непрямої (маніпулятивної) поведінки. Ці осі репрезентують вимірювання загальних стратегій подолання. Залежно від ступеня конструктивності, стратегії й моделі поведінки можуть сприяти або заважати успішності подолання кризових явищ, професійних стресів, а також впливати на збереження здоров'я суб'єкта діяльності.
Методи та організація дослідження
До емпіричного дослідження було залучено 79 тренерів-викладачів з різних видів спорту віком від 17 до 65 років. За критерієм "стаж роботи" загальна вибірка була поділена на чотири групи: 1) 16 чоловік, середній стаж роботи - 0,5 року, середній вік - 19 років; 2) 21 чоловік, середній стаж роботи - 3,5 року, середній вік - 26 років; 3) 18 чоловік, середній стаж роботи - 8,9 року, середній вік - 30 років та ще 11 чоловік з середнім стажем роботи 14,2 року, середній вік - 37 років; 4) 13 чоловік, середній стаж роботи - 22 роки, середній вік -48,7 року.
Оцінку поведінкових стратегій тренерів-викладачів та ступінь їх виразності, у залежності від етапу професійного становлення, здійснено за
Loading...

 
 

Цікаве