WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особистий наратив як модель вивчення етнокультурних особливостей ідентичності - Реферат

Особистий наратив як модель вивчення етнокультурних особливостей ідентичності - Реферат

програмі Statistica 5.5.
Таблиця 2.1
Кореляційний аналіз з індексом "вираженість ідентичності"
(вибірка кримських татар)
Вираженість ідентичності Коефіцієнт кореляції Рівень значимості
Народ, рідні краї 0,67 0,000
Сепарація -0,46 0,00001
Повернення 0,34 0,001
Нескінченний пошук 0,32 0,004
Наявність високих кореляцій між індексом виразності етнічної ідентичності й темою повернення до рідного краю, возз'єднання з народом підтверджує, що респонденти, які володіють високим рівнем ототожнення з етносом, у побудові наративу в якості визначальної обирають саме цю тему. Окремо слід відзначити наявність негативних кореляцій індексу з темою "сепарація" як набуття суб'єктом автономії від соціального оточення.
Таблиця 2.2
Кореляційний аналіз з перемінною "вираженість ідентичності"
(вибірка слов'ян)
Виразність ідентичності Коефіцієнт кореляції Рівень значимості
Соціальне визнання 0,34 0,003
Досягнення 0,33 0,004
Для слов'янської вибірки кореляційні зв'язки між індексом вираженості й обраними темами самовизначення в наративі помітно нижчі. Значимих і високих кореляцій між індексом і темою інтеграції в етнічне середовище не виявлено. Респонденти з вираженим етнічним самовизначенням орієнтовані, в основному, на досягнення соціального визнання і суспільну самореалізацію.
Висновки
На підставі отриманих даних, відповідно до висловлених гіпотез, можемо зробити такі висновки:
1. Наратив як спосіб самоконституювання особистості дозволяє розкрити детерміновані культурою й етнічною приналежністю способи організації ідентичності особистості. Для представників кримськотатарського народу виразність етнічної ідентичності багато в чому визначає організацію наративної ідентичності особистості як таку, що відбувається в термінах групового і соціального, орієнтовану на фундаментальну життєву опозицію "Ми - Вони" (що підтверджується зіставленням індексу виразності етнічної ідентичності респондентів і характером створюваних ними наративів). Для представників слов'янського етносу етнічна ідентичність не відіграє значимої ролі для становлення наративної ідентичності суб'єкта. Самоконституювання суб'єкта в наративі відбувається переважно в термінах особистісного та індивідуального.
2. Теми повернення на рідну землю, інтеграції в середовище народу, віднайдення роду, сім'ї та минулого, досягнення соціального визнання, що відповідають в особистих наративах кримських татар можливим способам життєвої самореалізації, свідчать, що основоположною для конституювання наративної ідентичності респондентів є соціальна ідентичність і, зокрема, ідентичність етнічна.
3. Інтеграція героя в середовище етносу та сім'ї в наративах кримських татар є також умовою збереження і підтримки ідентичності особистості, вона забезпечує благополучну самореалізацію. Особистісні успіхи і досягнення слугують здебільш загальній меті здобуття соціального визнання і успішнішої ідентифікації в термінах групи.
4. Вибір героєм казки особистісної автономії, сепарації в процесі особистісного становлення викликає в респондентів кримськотатарської вибірки побоювання, що пов'язуються з можливістю втрати самовизначення, допомоги і підтримки з боку групи. Наративи цього типу не мають готової, закріпленої в культурі моделі, тому результат індивідуалістського шляху становлення респонденти часто переадресовують у майбутнє і виносять за межі оповіді, внаслідок чого казка залишається незавершеною.
5. Основоположною для конституювання наративної ідентичності слов'ян є особистісна ідентичність, реалізована в оповіді за допомогою самоствердження героя, здобуття ним професії, утворення власної сім'ї, встановлення особистісної незалежності.
6. Встановлення успішної ідентичності особистості в наративах слов'ян часто визначається відповіддю на запитання "Хто я такий?", що ініціює пошук індивідуалістичних самовизначень. У таких наративах герой встановлює дистанцію між собою та соціальним оточенням, підкреслює власну автономність. Результатом є або досягнення героєм стабільної і зрілої ідентичності (ідентичність як інтегративність) або продовження самостійного пошуку, що, однак, не супроводжується негативними очікуваннями, але потребує від героя активності.
7. Найзначимішим досягненням для слов'ян у процесі побудови наративної ідентичності залишається самоствердження. На відміну від кримських татар, слов'яни вбачають у самоствердженні основний спосіб досягнення соціального визнання. Повагу з боку групи ймовірніше одержить незалежна та самодостатня особистість, ніж особистість, причетна до групи. Проте етнічна ідентичність для слов'ян виступає як одна з категорій, що забезпечують соціальне визнання.
Отже, на підставі дослідження можемо говорити про розходження в позиціях суб'єктів кожного з етносів у способах організації та побудови ідентичності. Для кримських татар досягнення стабільної ідентичності визначається як процес максимального зближення особистості з приймаючою соціальною групою. Найадекватнішим способом самоконституювання респондента в особистому наративі є визначення своєї приналежності до групи (у даному випадку - до народу). Етнічна ідентичність слугує гарантією збереження особистісної стабільності та забезпечує безпеку життєвого простору індивіда. У системі особистого наративу респондентів самоконституювання в термінах етнічного і просоціального є ближчим Я (Его) особистості. Відтак подія, що відбувається на рівні групи, етносу набуває для окремих суб'єктів максимальної особистісної визначеності, стає поділюваним надбанням їх внутрішнього досвіду.
Для слов'ян досягненнястабільної ідентичності особистості, навпаки, визначається як послідовна сепарація і віддалення суб'єкта від групи приналежності, визначення дистанції між Я і Вони. Ототожненню із соціальною групою передує самоствердження і набуття індивідуального життєвого досвіду як більш адекватних Я (Его) особистості. Ідентифікація в термінах соціального та етнічного слугує переважно здобуттю поваги як визнання успіхів особистості, а, отже, подія, що відбувається на рівні групи, етносу, розцінюється як така, що обмежує або розширює подальшу самореалізацію суб'єкта.
Такі позиції, у свою чергу, визначають відносини людини зі світом, розкривають онтологічний статус його психічної реальності і дозволяють прогнозувати ефект сучасних соціальних впливів на особистість як суб'єкт етнокультурної приналежності.
Література:
1. Гнатенко П. И., Павленко В. Н. Идентичность: философский и психологический анализ. К.: ООО Арт-пресс, 1999. - 466 с.
2. Калина Н. Ф. Лингвистическая психотерапия.- К.: Ваклер, 1999. - 282 с.
3. Коростелина К. В. Социальная идентичность и конфликт. Вып. 2. Симферополь: Из-во "Доля", 2003 - 358 с.
4. Актуальные проблемы психологии. Том 2. Психологическая герменевтика / Под ред. Н. В. Чепелевой. - К., 2001 - Вып. 1 - 127 с.
5. Актуальные проблемы психологии. Том 2. Психологическая герменевтика / Под ред. Н. В. Чепелевой. - К., 2002 - Вып. 2 - 140 с.
6. Психология и культура /Под ред. Д. Мацумото. - Спб.: Питер, 2003.- 718 с. (Серия "Мастера психологии").
7. Шмид В. Нарратология. - М.: Языки славянской культуры, 2003. - 312 с.
8. Джужа О. Особистий наратив як модель вивчення етнокультурних особливостей ідентичності // Соціальна психологія. - 2004. - № 4 (6). - C.49-60
9. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве