WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особистий наратив як модель вивчення етнокультурних особливостей ідентичності - Реферат

Особистий наратив як модель вивчення етнокультурних особливостей ідентичності - Реферат

повернення як допоміжна тема, що підкреслює спрямованість особистості на повернення в споріднене оточення, соціальне середовище (-0,51).
10 Повернення в рідне соціальне середовище, що унеможливлює обману і загрози ззовні. Обман як зрада середовищем очікувань героя та ініціація загрозливих дій стосовно нього (-0,87); повернення (0,40); інтеграція в середовище власної етнічної групи, повернення на батьківщину (0,34).
Загальний аналіз основних і допоміжних тем казок (фактори 4 - 10 таблиці 1.1) докладніше розкриває особливості створення респондентом наративної ідентичності.
Професійна самореалізація частіше визначається респондентами як умова допомоги своїй соціальній групі. Успіхи в праці, особиста майстерність значимі як запорука поваги з боку групи. В інших випадках вони визначаються такими, що суперечать цінностям соціального оточення і не є виграшною метою для героя оповіді (фактори 1, 7 таблиці 1.1). Для наративів, що відображають просоціальну орієнтацію респондентів, близькість героя до етносоціальної групи виявляється необхідною і достатньою; респондент менше уваги приділяє описові возз'єднання героя з сім'єю та родом. Слід також зазначити, що комплекс активності, обумовлений боротьбою і досягненнями героя, не пов'язаний з особистісною (у даному випадку - професійною) самореалізацією героя наративів.
Побудова ідентичності за індивідуалістичним типом, через утворення опозиції "Я - Вони", здобуття автономії і дистанціювання індивіда від групи очевидно не здійснюється за готовою, закріпленою культурою моделлю. Тому результат такого самовизначення виноситься за межі наративу, переноситься на майбутнє, викликає тривогу і побоювання втратити Его-ідентичність, унеможливлює допомогу та співучасть з боку групи. Характерно, що побудова нуклеарної сім'ї також оцінюється як те, що віддаляє від приймаючої соціальної групи (фактор 6 таблиці 1.1).
Сприятливим у наративах респондентів кримськотатарського етносу видається спосіб самоконституювання, пов'язаний з інтеграцією в рідну етнокультурну спільноту. В оповіді цей спосіб описаний як повернення героя на батьківщину, його інтеграція в середовище народу і подальша успішна адаптація до умов життя. Повернення на батьківщину означає кінець пошукам героя, не ініціює завдання на подальший пошук, пов'язаний з особистісним становленням і зростанням. При цьому повернення завжди визначає наратив як позбавлений негативного, що обманює очікувння героя, середовища.
Аналогічний аналіз здійснено й щодо наративів слов'янської вибірки.
Таблиця 1.2
Дані факторного аналізу тем наративів, отриманих для вибірки слов'ян
№ Фактор Зміст фактора (теми) і факторна вага
1 Успішна особистісна самореалізація як спосіб збереження Я особистості Професійна самореалізація (-0,82); віднайдення любові партнера, побудова власної (нуклеарної) сім'ї (-068); втрата Я (втрата героєм у ході оповіді сенсу життя, особистісної визначеності, самого життя) (0,52).
2 Саморефлексія як спосіб збереження Я особистості Самовизначення як знаходження Я (-0,89); утрата Я (0,56).
3 Інтеграція в соціальне середовище як спосіб збереження стабільного і цілісного Я Встановлення і збереження зв'язків з батьківською сім'эю, родом (-0,78); інтеграція в середовище власної етнічної групи, повернення на батькывщину (-0,68); втрата Я (0,36).
4 Оцінка соціальної групи споріднення як такої, що стримує особистісне становлення Випробування (-0,77); боротьба, (-0,71); досягнення (-0,67); самоствердження (-0,65), встановлення і збереження зв'язків з батьківською сім'єю, родом (0,49).
5 Пріоритет автономності суб'єкта в процесі самоактуалізації (усвідомленому особистісному становленні) Віднайдення любові партнера, побудова власної (нуклеарної) сім'ї (-0,77); самовизначення як віднайдення Я (0,76); нескінченний пошук (0,53).
6 Очікування суб'єкта щодо соціальної групи ідентифікації Допомога (0,79); причетність (0,77); соціальне визнання (0,40).
7 Повернення до рідного соціального середовища як фактор, що снижує ймовірність бути обманутим і втратити стабільність ідентичності Утрата Я (-0,85); обман як зрада середовищем очікувань героя й ініціація загрозливих стосовно нього дій (-0,63); повернення як допоміжна тема, що, що підкреслює спрямованість особистості на повернення в споріднене оточення, соціальне середовище (0,42).
8 Провідна роль професійної ідентичності в системі ідентичності особистості Професійна самореалізація (0,70), соціальне визнання (0,65), самоствердження (0,42), досягнення (0,33), віднайдення любові партнера, побудова власної (нуклеарної) сім'ї (0,35).
9 Повернення до рідного середовища як віднайдення сім'ї сім'ї та соціального визнання Інтеграція в середовище власної етнічної групи, повернення на батьківщину (0,84), соціальне визнання (0,37), встановлення і збереження зв'язків з батьківською сім'єю, родом (0,36); нескінченний пошук (-0,37).
10 Умови, що супроводжують особистісну сепарацію Сепарація (0,76), нескінченний пошук (0,40), боротьба як активно-перетворююча позиція героя (0,33), встановлення і збереження зв'язків з батьківською сім'єю, родом (-0,44).
Факторний аналіз основних тем наративів слов'ян (фактори 1 - 3 таблиці 1.2) вказує на значимість для респондентів тем та ідентифікацій, що запобігають втраті Я як переживання суб'єктом втрати особистісного самовизначення, дифузії ідентичності. При цьому, як найбільш дієві, оцінюються усвідомлене особистісне самовизначення героя стосовно життєвого процесу та професійна самореалізація (фактори 1, 2 таблиці 1.2). Інтеграція в соціальне середовище родичів або етносу забезпечує аналогічний ефект менше, ніж у межах даної вибірки (фактор 3 таблиці 1.2), а також у зіставленні з результатами, отриманими для вибірки кримських татар (фактор 2 таблиці 1.1).
Загальний аналіз основних і допоміжних тем наративів (фактори 4 - 10 таблиці 1.2) виявляє тенденцію респондентів вибудовувати дистанцію між особистістю героя та його соціальним середовищем. В цілому для слов'янської вибірки виокремлюються два типи наративногосамоконституювання особистості, що відповідають двом типам побудови ідентичності.
У першому випадку герой наративу орієнтований на самоактуалізацію. Провідною ідентичністю в системі виступає особистісна ідентичність індивідуаліста. Суб'єкт у наративі підкреслює свою незалежність від соціальних груп (етнос, професійне оточення, сім'я). Він орієнтується на тривалий пошук себе, сепарацію. При цьому сімейне оточення також оцінюється як таке, що обмежує самореалізацію (фактори 4, 5, 10 таблиці 1.2).
В другому випадку досягнення ідентичності забезпечується за рахунок професійної самореалізації індивіда, самоствердження, набуття компетентності, що надалі сприяє побудові власної сім'ї, здобуттю соціального визнання й, у цілому, досягнення успіху. Слід зазначити, що і в другому випадку опорою становлення системи ідентичності особистості є ідентичність не групова, але категоріальна, а саме - професійна ідентичність (фактори 6, 8, 9 таблиці 1.2).
Для перевірки припущень, сформованих на основі аналізу методики, ми також визначили ступінь залежності між темами самовизначення в наративах та індексом вираженості етнічної ідентичності респондентів обох вибірок, отриманого із заповнених ними анкет виразності етнічної ідентичності (К. Коростеліна, 2000). Аналіз здійснювався методом кореляцій Спірмена й опрацьовувався в
Loading...

 
 

Цікаве