WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особистий наратив як модель вивчення етнокультурних особливостей ідентичності - Реферат

Особистий наратив як модель вивчення етнокультурних особливостей ідентичності - Реферат

взаємозв'язку особистісної і соціальної ідентичності в системі ідентичності особистості представників різних культурних груп - респондентів слов'янського і кримськотатарського етносів. Відтак об'єктом дослідження стала ідентичність особистості, реалізована в наративі, а предметом - характер взаємозв'язку особистісної (Его-) і соціальних ідентичностей у системі наративної ідентичності особистості як суб'єкта етносу з індивідуалістичним/колективістським типом культури. Матеріалом вивчення були особисті наративи респондентів, реалізовані ними у формі казки.
Під час дослідження формулювалися такі гіпотези:
1. У системі ідентичності особистості, що належить до кримськотатарського етносу, самоконституювання детерміновне провідною роллю етнічної ідентичності, що визначає структуру і зміст системи ідентичностей. Его-ідентичність є складовою цієї системи і формується на основі групової приналежності (через групові цінності, зміст і образи). Відносини суб'єкта зі світом визначаються переважною опозицією "Ми - Вони".
2. У системі ідентичності особистості, що належить до слов'янського етносу, самоконституювання особистості детерміноване провідною роллю Его-ідентичності, що додає всій системі індивідуальний характер і формує у відносинах суб'єкта і світу фундаментальну опозицію "Я - Вони".
Дослідження, проведені в регіоні, підтверджують приналежність етносу кримських татар до колективістського типу культури, а слов'янського - до носіїв культури здебільш індивідуалістичної (К. Коростеліна, 1999; К. Коростеліна, 2001).
Дизайн дослідження
Методика становить стандартний для всіх респондентів початок казки, де героя поставлено перед вибором кількох можливих сюжетних (життєвих) ліній (з опорою на певний тип ідентичності). Він одержує також інструкцію, що пояснює процедуру заповнення методики, а також прохання до респондентів указати свій вік, стать і національність. Кожному респондентові пропонувалося відповісти на запитання шкали, що визначає індекс виразності етнічної ідентичності (К. Коростеліна, 2000).
У дослідженні взяло участь 160 респондентів, чоловіків і жінок віком від 18 до 67 років, з них 79 слов'ян і 81 представник кримськотатарського етносу. Кожному пропонувалося від імені головної дійової особи продовжити казку, в якій розповідається про героя на роздоріжжі. При цьому підкреслювалося, що головний герой оповіді - сам автор.
Конституювання наративної ідентичності особистості задається за допомогою основних зображених в оповіданні значеннєвих орієнтацій суб'єкта - тем казок. Визначаючи провідні теми, респондент непрямо вказує найзначиміші для нього ідентичності. Від початку у дослідженні пропонувалися для продовження розповіді чотири теми, які у метафоричній формі відповідають певному видові/типові ідентичності (професійна, етнічна ідентичність, ідентичність індивідуаліста і статево-рольова ідентичність). Однак аналіз готових наративів визначив 18 можливих тем, до яких звертаються респонденти обох вибірок. Усі теми були поділені на основні (які безпосередньо визначають наративну ідентичність суб'єкта) і допоміжні (вони репрезентують характер і способи подібної ідентифікації, її оцінку - як позитивну, так і негативну). Теми відповідають характерним для героя наративу способам самовизначення, окреслюють пріоритетні напрямки його самореалізації і дозволяють судити про внесок особистісного і соціального в організацію наративної ідентичності респондента.
Аналіз текстів здійснювався на двох рівнях:
· на рівні історії, де об'єктом вивчення були провідні теми наративів (що відображають вибір суб'єкта, найзначиміші ідентичності та самовизначення);
· на рівні безпосередньо оповіді, де об'єктом вивчення були характеристики змісту (що визначали, яким чином респондент у наративі змальовує героя, його середовище, а також характер взаємодії героя з середовищем).
У кожному випадку об'єктові вивчення надавався відповідний ранг: тема (характеристика) відсутня в наративі - 1 (фіксований факт відсутності теми (характеристики) у наративі); тема (характеристика) реалізована в наративі - 2 (фіксований факт появи теми в наративі); тему (характеристику) в наративі реалізовано і це значно впливає на його подальший розвиток - 3. Математичне опрацювання здійснювалося в програмі Statistica, версія 5.5.
Результати дослідження
Аналіз даних на рівні історії позначив теми і самовизначення, які суб'єкт використовує у створенні власної наративної ідентичності. Отримані на їх підставі для кожної з вибірок матриці інтеркореляцій дозволили виокремити низку факторів, що відповідають типовим для даного етносу способам наративного самоконституювання суб'єкта. Слід зазначити, що факторний аналіз здійснювався двічі: спочатку - окремо для основних тем творів, а потім - спільний, для основних і допоміжних тем. Це дозволило чіткіше встановити існуючі в наративах тенденції. У таблицях 1.1 і 1.2 наведено дані за змістом факторів для обох вибірок дослідження 1.
Таблиця 1.1
Дані факторного аналізу тем наративів, одержаних для вибірки кримських татар
№ Фактор Зміст фактора (теми) і факторна вага
1 Пріоритет сімейних цінностей над можливостями професійної самореалізації Професійна самореалізація (-0,82); встановлення і збереження зв'язків з батьківською сім'єю, родом (0,65).
2 Етнічна ідентифікація як умова збереження Я (Его) Утрата Я (утрата героєм у ході оповіді сенсу життя, самого життя) (-0,87); інтеграція в середовище власної етнічної групи, повернення на батьківщину -(0,56).
3 Пріоритет цінностей сімейного життя над цінностями індивідуалістичної самореалізації Самовизначення як спрямований пошук знання про себе і самореалізації (0,83); здобуття любові партнера, створення власної (нуклеарної) сім'ї (0,72).
4 Просоціальна життєва орієнтація Соціальне визнання (0,84), досягнення (0,71), допомога (0,53), професійна самореалізація (0,52), встановлення і збереження зв'язків з батьківською сім'єю, родом (-0,48).
5 Пріоритет потреб, які задовольняються соціальною групою, над особистісною потребою в індивідуальній самореалізації. Сепарація як здобуття автономії суб'єктом від соціального оточення (-0,76); нескінченний пошук як спосіб побудови життєвого шляху героя (-0,71); самовизначення як спрямований пошук знання про себе і самореалізації (-0,45); допомога (0,45); причетність до справ і переживання соціального оточення (0,45).
6 Визначення нуклеарної сім'ї, яка віддаляє від цінностей групи та обмежує групову підтримку. Здобуття любовіпартнера, побудова власної (нуклеарної) сім'ї (-076); причетність до справ і переживання соціального оточення (0,58).
7 Брак значимого зв'язку між активною життєвою позицією героя і його професійною самореалізацією Виграш як суб'єктивна оцінка респондентом якості самореалізації героя (0,79), боротьба як активно-перетворююча позиція героя (0,75), професійна самореалізація (-0,56).
8 Негативна оцінка сепарації як ймовірної загрози для особистості. Програш як суб'єктивна оцінка респондентом якості самореалізації героя (0,93), утрата Я (0,91), сепарація (0,41).
9 Оцінка інтеграції в приймаюче соціальне середовище як безболісного процесу, що не вимагає зусиль особистісного самоутвердження. Випробування як оцінка респондентом складності шляху героя (0,71); самоствердження (0,65); інтеграція в середовище власної етнічної групи, повернення на батьківщину (-0,54);
Loading...

 
 

Цікаве