WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особистісна потреба влади як чинник політичної свідомості студентів - Реферат

Особистісна потреба влади як чинник політичної свідомості студентів - Реферат

супердержаву з загальним Світовим Урядом на чолі (мондіалізмом).
Результатом сучасних процесів глобалізації стала поява перших суб'єктів світової економіки і політики (ТНК, держав, міжурядових організацій), поєднання інтересів, здібностей і можливостей, що жадають від них і дозволяють їм діяти глобально в одній чи кількох сферах життєдіяльності на повсякденній основі ("суб'єктів світових відносин"). Цю тенденцію можна розглядатияк найважливішу тенденцію мондіалізації.
Будучи за своєю природою тотально всеохопним феноменом, мондіалізація не завжди видимо, але особливо бурхливо розгортається у ментально-культурній сфері. Ментальна мондіалізація трохи відрізняється від культурної глобалізації, процес якої пройшов, починаючи з італійського Ренесансу, через "французькі", "англійські" та "американські" впливи з географічним ареалом, що розширюється. Особливістю нинішнього етапу культурної глобалізації є те, на що звертає увагу Ю. Павленко, а саме процеси взаємопроникнення елементів релігійно-світоглядних традицій Сходу та Заходу: "Так, у Західному світі все популярнішою стає концепція перевтілення, поширюється відчуття органічної єдності особи і довкілля за рахунок їх причетності до глибинних першооснов трансцендентного буття. Паралельно з тим Схід тою чи іншою мірою сприймає персоналістичні цінності, найвиразніше висвітлені у християнській духовній традиції" [7, с. 20].
Деякі вчені очікують появи глобальної суперкультури вже в найближчі 10 - 15 років, вважаючи, що в її основі лежатиме синтез класичної європейської, масової американської, латиноамериканської, мусульманської, індійської культур у поєднанні з новими формами (мережна культура, кіберкультура).
Глобальні зміни сприяють прискореному переміщенню речей, символів, знань, зразків поведінки від одного суспільства до іншого, що створює реальні передумови для процесу глобалізації у сфері культури, який виступає як процес, що відбувається усередині існуючих соціокультурних утворень. Процес культурної глобалізації створює високу ймовірність стереотипізації культурних зразків і перемоги вбивчої для культури уніфікації, але водночас під впливом цього процесу культурний плюралізм, що посилюється, може стати всепронизуючим майбутнім локальних суспільств, що може стимулювати пошук заснованих на локальних розходженнях моделей розвитку. Такі висновки ґрунтуються на тім, що чим більше світ перетворюється в єдине ціле, тим більше множаться культурні розходження, гетерогенність і гібридність стають природним станом культурної мапи світу.
На відміну від культурної глобалізації, найважливішою ознакою ментальної мондіалізації є формування певного суб'єктивованого феномена "світової культури", основу якої утворять цінності класичного лібералізму і лібертаризму. Вона виступає як особлива, породжена процесом консолідації світових медіа-систем, космополітична, комерціалізована, гомогенна культура, відокремлена від національних культур. Такого роду культура складається з виокремлених з контексту фрагментів національних культур і служить джерелом стандартизованої продукції, уніфікованих людських інтересів, цінностей та змістів. Правда, "іноді картина глобальної культури малюється більш тонко, вона розглядається як свого роду перемикач кодів між локальними культурами, її чільна роль над такого роду структурами не виділяється" [8, с. 639].
Ментальна мондіалізація означає перетворення формування свідомості в комерційно вигідний вид бізнесу, і подібно до того, як формування єдиного світового ринку є визначальним чинником зростання капіталізму, так само і єдина світова культура виступає передумовою маніпулювання свідомістю в планетарних масштабах. Останнє набирає форм глобальних ментальних воєн, у ході яких за допомогою спеціальних психотехнологій здійснюються спрямовані зміни масової свідомості з метою зміни ідентичності великих соціальних груп і включення їхній у психокультуру агресора. Президент Ірану М. Хаттамі відзначає, що однією з особливостей світової культури є "брак органічної єдності між формою і змістом. У ній немає споконвічних і оригінальних елементів, бо вона являє собою сплав основних культурних особливостей і другорядних деталей" [9].
Будучи космополітичною культурою транснаціонального капіталізму, вона протиставляється окремим "локальним" національним культурам. Вона зв'язана зі створенням американоподібного середовища у світовому масштабі для бізнесу і нагромадження капіталу. При цьому здатна змінити національний характер, тому що національна специфіка цілком втрачається при спробі самої нації "засвоїти краще" із всесвітнього фонду технологій бізнесу, що приносить успіх.
Зокрема, зсув етичних акцентів державної служби у бік прийнятих у бізнесі принципів (ефективність, змагальність, менеджеризм тощо) вступає в протиріччя з традиційними для цієї сфери ідентичністю, легітимністю і мораллю. У рамках нової концепції держслужби громадяни розглядаються насамперед як споживачі, демократичні принципи державної відповідальності поступаються місцем принципам автономності управлінської сфери. В результаті громадяни втрачають довіру до інституту державної служби як такої, що не репрезентує їхніх інтересів.
Не можна не погодитися з думкою Ю. Павленка, що "поширення настанов меркантильно-гедоністичної свідомості руйнує механізм природного відтворення традиційних смисложиттєвих цінностей, не даючи взамін чогось рівноцінного. І цей процес руйнує культурно-ціннісні основи Західної цивілізації не менше, ніж інших цивілізаційних світів" [10, с. 668].
Ментальна мондіалізація ослаблює територіалізовані форми ідентичності і підсилює форми, не прив'язані до території, а, наприклад, зв'язані з професійною культурою. Цьому сприяє виникнення достить великої групи людей, спосіб життя яких усе менш пов'язаний з національною культурою. Це дипломати, бізнесмени, журналісти, спортсмени. Розмивання звичних культурних рамок, що відбувається на цьому ґрунті, за словами Т. Богатирьової і Р. Яновського, "робить звичну глобальну карту націй-держав, що фіксує національні відмінності і національні відносини, неадекватною новій ситуації" [8, с. 641].
Справжня світова культура повинна бути культурою індивідів, тоді як капіталістичний дискурс "світової культури" по суті стосується тільки наднаціональних корпоративних еліт. Особистісна культура є гетерогенною і багатомірною, а ідеологічний конструкт капіталістичної "світової культури" одномірний і поверхневий.
У ширшоу сенсі ментальна мондіалізація є основою для глобалізації свідомості, що може бути інтерпретована відповідно до висунутого М. Делягіним і його співавторами по книзі "Практика глобалізації" гіпотезою (що ґрунтується на наявності "інформаційного поля") про формування в процесі природної еволюції
Loading...

 
 

Цікаве