WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особистісна потреба влади як чинник політичної свідомості студентів - Реферат

Особистісна потреба влади як чинник політичної свідомості студентів - Реферат

схильності до компромісу, альтруїстичності та потреби приналежності порівняно з тими, хто визначає народ як "сукупність людей, які частково пов'язані між собою приватними зв'язками або яких поєднує дія єдиних законів", а традиції не мають великого значення. Отже, особистість з вищим рівнем потреби підпорядкування та потреби приналежності більш схильна сприймати народ як складне цілісне утворення, а себе як його частину. Один зі шляхів задоволення потреби підпорядкування - усвідомлення себе частиною чогось більшого, наприклад, угрупування, руху, ідеології чи народу. У цьому випадку дотримання народних традицій матиме значення для виконання об'єктом волі суб'єкта владних відносин (діаграма 6).
Спостерігається зв'язок між потребою влади та рівнем розвитку громадянськості. Висновок про рівень розвитку громадянськості як особистісного настановлення було зроблено на основі відповідей, які давали опитувані на запитання анкети:
1. На вашу думку, статус громадянина - це...
1.1. Гарантія особистих прав і свобод та приналежність до великої спільноти.
1.2. Лише формальність, яка передбачає сплату податків.
1.3. Можливість у крайньому випадку звернутись до правосуддя з метою захисту.
2. Чи виїхали б ви в якусь із країн Заходу на постійне місце проживання?
2.1. Так, цілком розглядаю для себе таку можливість.
2.2. Ні, за жодних обставин.
2.3. Важко сказати.
3. Як ви вважаєте, чи несе людина відповідальність за події в державі?
3.1. Так, бо кожен є громадянином і несе відповідальність за свою країну.
3.2. Так, якщо це впливовий політик.
3.3. Ні, події в державі надто громіздкий і неконтрольований процес.
3.4. Важко сказати.
Діаграма 6
Зв'язок потреби влади та сприймання особистістю народу
1 - спрямованість на владу, 2 - агресивність, 3 - підпорядкованість, 4 - залежність, 5 - схильність до компромісу, 6 - альтруїстичність, 7 - потреба приналежності.
Досліджуваним, на думку яких статус громадянина є лише формальністю і людина не несе відповідальності за події в державі, а самі вони хотіли б виїхати за кордон, характерне невротичне прагнення влади. У молодих людей, яким властиві такі погляди, виявлено вищий рівень потреби підпорядкування, потреби домінування та особистісної ворожості порівняно з тими, хто вибрав на запропоновані запитання варіанти відповіді 1.1), 2.2), 3.1). Виявлену у цій підгрупі потребу влади можемо вважати невротичною, оскільки за результатами факторного аналізу виявлено прямий кореляційний між підпорядкуванням та домінуванням і низький рівень потреби самореалізації при високому рівні "ворожості" та "потреби безпеки" (діаграма 7).
За порівнянням результатів проективної методики, досліджувані, які позитивно ставляться до влади, характеризуються нижчим рівнем потреби самореалізації та вищим рівнем домінантності, незалежності, підозріливості, підпорядкування, залежності, потреби безпеки (діаграма 8).
Отже, позитивне ставлення до влади як суспільного інституту характерне більш для досліджуваних, яким властива невротична потреба влади.
Діаграма 7
Зв'язок потреби влади та рівня розвитку громадянськості як особистісної настанови
1 - домінантність, 2 - спрямованість на владу, 3 - незалежність, 4 - агресивність, 5 - підозріливість, 6 - залежність, 7 - потреба безпеки, 8 - потреба самореалізації.
Діаграма 8
Зв'язок потреби влади та особливостей ставлення особистості до влади як суспільного інституту
1 - домінантність, 2 - незалежність, 3 - підозріливість, 4 - підпорядкованість, 5 - залежність, 6 - потреба безпеки, 7 - потреба самореалізації.
В досліджуваній групі спостерігається зв'язок між особливостями потреби влади та політичною орієнтацією особистості. Досліджувані, яким характерний вищий рівень потреби підпорядкування (показники за такими шкалами, як підпорядкування, схильність до компромісу, альтруїстичність, потреба безпеки) та нижчий рівень потреби домінування (показники за шкалами спрямованість на владу, потреба самоповаги та потреба самореалізації), віддають перевагу цінностям, що відповідають лівому краю політичного спектра. Це можна пояснити тим, що ідеологія, яка відповідає позиціям цього краю спектра, передбачає значно вищий рівень державної "опіки" (соціальні програми, державна регуляція економічних процесів тощо), тоді як орієнтації правого краю передбачають мінімальне втручання держави в суспільно-політичні процеси та високий рівень самостійності й активності соціального суб'єкта. Отже, особистість з високим рівнем потреби підпорядкування ймовірно віддаватиме перевагу орієнтаціям лівого краю політичного спектра (діаграма 9).
Діаграма 9
Зв'язок потреби влади та політичної орієнтації особистості
1 -спрямованість на владу, 2 - підпорядкованість, 3 - схильність до компромісу, 4 - альтруїстичність, 5 - потреба безпеки, 6 - потреба самоповаги, 7 - потреба самореалізації.
Виявлено зв'язок між рівнем ворожості, потребою самореалізації та цілісністю політичної орієнтації особистості (діаграма 10). Молодим людям, у яких вищий рівень цілісності політичної орієнтації, властивий нижчий рівень особистісної ворожості та вищий рівень потреби самореалізації. Можемо припустити, що особистість з такими психологічними характеристиками буде більш конгруентною. Декларована нею політична позиція відповідатиме цінностям, яким вона віддає перевагу.
Діаграма 10
Зв'язок психологічних характеристик особистості та цілісності її політичної орієнтації
1 - агресивність, 2 - підозріливість, 3 - потреба самореалізації.
Висновки
З психологічної точки зору, влада - здатність суб'єкта реалізувати власну волю, впливаючи на об'єкт шляхом цілеспрямованого використання своїх ресурсів. Потреба влади є квазіпотребою, яка складається з двох компонентів: потреби домінування і потреби підпорядкування. Можна припустити, що в основі особистісної потреби підпорядкування лежить базова потреба безпеки, а в основі потреби домінування - базові потреби самоповаги та самоствердження.
При нормальному прагненні влади (інструментальному) спостерігається обернений кореляційний зв'язок між потребою особистості домінувати та потребою підпорядковуватись. Якщо ж прагнення влади буде невротичним (неінструментальним), між складовими потреби влади спостерігатиметься прямий кореляційний зв'язок.
Спостерігається зв'язок між потребою влади та особливостями політичної свідомості особистості. Виявлено, що окремі cкладові політичної свідомості в різний спосіб пов'язані з особистісною потребою влади. Зокрема, потреба домінування прямо пов'язана з позитивним ставленням особистості до політики, але обернено пов'язана з позитивним ставленням особистості до держави. Отже, роблячи висновки про загальний рівень політичної свідомості особистості, необхідно враховувати, що окремі її складові можуть бути досить суперечливими за змістом та аналізувати їх як відносно самостійні психологічні структури.
Література:
1. Васютинський В. Узалежнення і впорядкування як дискурси владно-підвладної взаємодії // Проблеми загальної і педагогічної психології. Збірник наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С. Д. - К.: 2003, т. V, ч. 5. - С. 63 - 68.
2. Вятр Е. Социология политических отношений : Пер. с польского / Под ред. и с предисл. Ф. М. Бурлацкого. - М.: Прогресс, 1979.
3. Каверин С. Потребность власти // Райгородский Д. Я. Психология и психоанализ власти. Хрестоматия. - Самара: Издательский Дом "БАХРАХ", 1999.
4. Кемпински А. Экзистенциальная психиатрия. - М., 1998.
5. Мотивация и деятельность / Х. Хекгаузен. - 2-е изд. - СПб.: Питер; М.: Смысл, 2003.
6. Політологічний енциклопедичний словник: навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького та ін.; за ред. Ю. С. Шемчушенка, В. Д. Бабкіна; упоряд.: В. П. Горбатенко, А. Г. Саприкін: Генеза, 1997.
7. Фромм Э. Бегство от свободы. - М.: ООО "Попурри", 1998.
8. Хорни К. Невроз и личностный рост. - С.-Пб., 1997.
9. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве