WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особистісна потреба влади як чинник політичної свідомості студентів - Реферат

Особистісна потреба влади як чинник політичної свідомості студентів - Реферат


Реферат на тему:
Особистісна потреба влади як чинник політичної свідомості студентів
Боротьба за владу - центральна детермінанта і принцип функціонування політичної системи суспільства. Певний рівень потреби влади характерний кожній особистості незалежно від рівня її залучення до політичного життя. Оскільки відносини "домінування - підпорядкування" можна спостерігати в сім'ї, навчальному, виробничому колективі та навіть у дружніх взаєминах, то особистість має широкий спектр можливостей задовольнити свою потребу влади. Одержуючи практичне задоволення у сферах далеких від політики, потреба влади, так чи інакше, впливатиме й на особливості політичної свідомості людини. Дослідженню взаємозв'язку потреби влади і особливостей політичної свідомості особистості присвячена ця стаття.
Визначення основних понять
Поняття "влада" вивчається в межах багатьох наукових підходів та парадигм. Є. Вятр, наприклад, підкреслює психологічну та суспільну природу влади. Фактичний доступ до влади, методи її здійснення - це соціальні явища, які визначаються суспільною системою загалом, тоді як прагнення влади та пристосування до неї - явища психологічні [2].
З психологічної точки зору можемо визначити владу як здатність суб'єкта реалізувати власну волю, впливаючи на об'єкт шляхом цілеспрямованого використання своїх ресурсів.
Владні відносини передбачають взаємодію двох сторін - суб'єкта і об'єкта. Тому поняття "потреба влади" має подвійний зміст. Він залежатиме від того, хто буде носієм потреби влади. Для суб'єкта владних відносин "потреба влади" означатиме потребу домінування, а для об'єкта - потребу підпорядкування. Посилаючись на погляди Е. Фромма (єдина природа садизму і мазохізму), А. Кемпінські (взаємозв'язок того, хто керує і того, хто підпорядковується) та В. Васютинського (аналіз домінування і підпорядкування у інтерсуб'єктній взаємодії), вважаємо за доцільне виокремити два компоненти потреби влади - потребу домінування і потребу підпорядкування [1; 4; 6].
Слід також зазначити, що потреба влади є квазіпотребою - цінністю, здатною задовольнити не одну, а кілька базових потреб [3].
Існує два типи особистісного прагнення влади залежно від мети її реалізації особистістю. К. Хорні називає їх нормальним (як наслідок сили і компетентності) та невротичним (наслідок слабкості і беззахисності) прагненням влади [8]. Х. Хекгаузен виокремлює інструментальний (влада як засіб) та неінструментальний (влада як мета) види використання влади [7].
Політична свідомість - це опосередковане відображення політичного життя суспільства, суттю якого є проблеми влади, формування, розвиток і задоволення інтересів і потреб політичних суб'єктів; сукупність поглядів, оцінок, настанов, які, відображаючи політико-владні відносини, набувають відносної самостійності. Це сприйняття суб'єктом частини реальності, пов'язаної з політикою, суб'єктивний образ політичної системи, який не є продуктом індивідуальної свідомості, а здобувається особистістю з довкілля в ході політичної соціалізації [5].
Мета нашого дослідження - виявлення взаємозв'язку потреби влади і політичної свідомості особистості. Відтак маємо дослідити зв'язок між такими складовими потреби влади, як потреба домінувати і потреба підпорядковуватись; з'ясувати, які базові потреби лежать в основі потреби (квазіпотреби) влади та як вони пов'язані з політичною свідомістю особистості.
У процесі дослідження було використано методи тестування та анкетування, зокрема, такі методики:
· методика діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі, яка складається з 128 запитань, що формуються в шкали: домінантність (за низького рівня вираженості проявляється як лідерство), незалежність (за високого рівня вираженості проявляється як егоїстичність), агресивність, підозріливість, підкорюваність, залежність, схильність до компромісу (співпраці), альтруїстичність (схильність допомагати іншим, свідомо не пов'язана з власними інтересами особистості);
· шкали настановлень особистості на свободу і владу (за змістом ця шкала відповідає настановленню на домінування) з методики психодіагностики соціально-психологічних настановлень особистості в мотиваційно-потребнісній сфері О. Потьомкіної;
· опитувальник "Піраміда А. Маслоу", що містить 20 тверджень, кожне з яких необхідно оцінити за п'ятибальною шкалою залежно від рівня відповідності точці зору досліджуваного. Результати оцінюються за чотирма шкалами: потреба безпеки, потреба приналежності, потреба самоповаги та потреба самореалізації;
· анкета, яка містила 16 закритих та напівзакритих запитань і мала на меті виявити ставлення досліджуваних до політики, держави, влади, народу та громадянського статусу;
· проективна методика, в якій досліджуваним пропонувалося зобразити за допомогою малюнка поняття "влада", "держава", "народ", "громадянин", "Я". Методика дозволяє з'ясувати, наскільки інтегрованими особистість сприймає запропоновані поняття, як визначає своє місце у цій системі. Рівень інтегрованості зображених понять оцінювався за 15-бальною шкалою;
· методика дослідження цілісності політичної орієнтації особистості, побудованої на основі порівняння політичної орієнтації особистості, яку вона декларує, та цінностей, яким віддає перевагу.
Для перевірки статистичної достовірності даних було використано:
· кореляційний аналіз;
· двофакторний дисперсійний аналіз;
· однофакторний дисперсійний аналіз.
Групу досліджуваних склали 236 студентів вищих навчальних закладів Львова віком від 17 до 22 років. Серед них 125 осіб чоловічої статі та 111 - жіночої.
Результати дослідження та їх тлумачення
За результатами факторного аналізу отриманих емпіричних даних було виокремлено наступні фактори.
I фактор - "потреба підпорядкування" - формують такі особистісні характеристики, як залежність, схильність до компромісу та альтруїстичність. Досить наближеним до цього фактора є показник за шкалою підпорядкованості. Спостерігається статистично значущий прямий кореляційний зв'язок між рівнем підпорядкованості та всіма характеристиками, які формують даний фактор. На підставі цього можемо враховувати підпорядкованість як особистісну характеристику, що є складовою цього фактора.
II фактор - "ворожість" - формується агресивністю та підозріливістю.
III фактор - "спрямованість на свободу". При інтерпретації даних необхідно врахувати, що в межах цього фактора яскравіше, порівняно з показниками інших шкал, виражено потреби особистості у самоповазі та самореалізації. Виявлено тенденцію до прямого кореляційного зв'язку між спрямованістю на свободу та потребою самоповаги особистості (rs емп.= 0,165; rs крт.=0.14 при p і 0,05, rs крт.=0.182 при p і 0,01).
IV фактор - "потреба домінування". Його складовими є такі особистісні характеристики, як спрямованість на владу (домінування) та домінантність (шкала за методикою Т. Лірі).
V фактор - "потреба безпеки".
В групі досліджуваних виявлено прямийкореляційний зв'язок між потребою безпеки та показниками шкал, які сформували фактор "потреба підпорядкування": підпорядкованість (rs емп.=0,191; rs крт.=0.14 при p і 0,05; rs крт.=0.182 при p і 0,01), залежність (rs емп.=0,255; rs крт.=0.14 при p і 0,05; rs крт.=0.182 при p і 0,01), схильність до компромісу (rs емп.=0,202; rs крт.=0.14 при p і 0,05; rs крт.=0.182 при p і 0,01), альтруїстичність (rs емп.=0,1147; rs крт.=0.14 при p і 0,05; rs крт.=0.182 при p і 0,01). На підставі цього можемо припустити, що в основі потреби підпорядкування лежить базова потреба безпеки.
Що стосується "потреби домінування", то припускаємо, що в її основі - особистісні потреби самоповаги та самореалізації, оскільки спостерігається прямий кореляційний зв'язок між потребою самоповаги і домінантністю (rs емп.=0,205; rs крт.=0.14 при p і 0,05; rs крт.=0.182 при p і 0,01); потребою самоповаги і незалежністю (rs емп.=0,226; rs крт.=0.14 при p і 0,05; rs крт.=0.182 при p і 0,01); тенденція до прямого кореляційного зв'язку між потребою самореалізації та домінантністю особистості (rs емп.=0,158; rs крт.=0.14 при p і 0,05; rs крт.=0.182
Loading...

 
 

Цікаве