WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особистісні орієнтації майбутнього педагога в контексті його інтеракційного становлення - Реферат

Особистісні орієнтації майбутнього педагога в контексті його інтеракційного становлення - Реферат

- 13,4 %. Отже, найвищий показник серед другокурсників - "спрямованість на спілкування" (58,3 %).
На третьому курсі показник високого рівня "спрямованості на себе" дорівнює 23,7 % вибірки, середнього рівня - 44 %, низького - 32,3 %. Показник високого рівня "спрямованості на спілкування" - 12 %, середнього - 37,2 %, низького - 50,8 %. Показники "спрямованості на справу": високого рівня - 12 %, середнього - 40,6 %, низького - 47,4 %. Отже, для цієї вибірки найбільш значущими є "спрямованість на себе" та "спрямованість на спілкування" як особистісні типи поведінки, що проявляються у спілкуванні та взаємодії.
На четвертому курсі за шкалою "спрямованість на себе" виявлено: високого рівня - 23,8 % вибірки, середнього -43 %, низького - 33,2 %; "спрямованость на спілкування": високого рівня - 33,2 % вибірки, середнього - 28,5 %, низького - 38,3 %; "спрямованость на справу": високого рівня - 31 % вибірки; середнього - 45,2 %; низького - 23,8 %. Отже, серед студентів четвертого курсу переважає параметр "спрямованість на спілкування" як найважливіший аспект взаємодії з оточенням.
На п'ятому курсі за "шкалою спрямованості на себе" виявлено: високого рівня - 14 % вибірки, середнього - 43 %, низького - 43 %; "спрямованості на спілкування": високого рівня - 31 % вибірки, середнього - 31 %, низького - 38 %; "спрямованості на справу": високого рівня - 14 % вибірки, середнього - 58 %, низького - 28 %. Отже, серед студентів п'ятого курсу переважає параметр "спрямованість на спілкування" як найважливіший аспект взаємодії з оточуючими.
Загальну картину динаміки спрямованості особистості майбутніх педагогів (за методикою Б. Басса) подано в таблиці 1.
Порівняльна таблиця результатів дослідження розвитку спрямованості особистості майбутнього педагога
Місце
Курс І ІІ ІІІ
/// ///////////// К-сть % //////////// К-сть % //////////// К-сть %
І Спрямованість на справу 13 34,3 Спрямованість на себе 25 5,7 Спрямованість на спілкування 0 0
ІІ Спрямованість на спілкування 35 58,3 Спрямованість на себе 24 40 Спрямованість на справу 8 13,4
ІІІ Спрямованість на спілкування 7 12 Спрямованість на себе 26 44 Спрямованість на справу 28 7,4
ІV Спрямованість на спілкування 14 33 Спрямованість на себе 18 43 Спрямованість на справу 10 23,8
V Спрямованість на спілкування 13 31 Спрямованість на себе 18 43 Спрямованість на справу 12 28
Особливості динаміки на першому курсі свідчать, що перше місце посідає "спрямованість на справу" як один із вагомих чинників ефективної взаємодії. Такі люди зацікавлені у вирішенні ділових проблем, якнайкращому виконанні роботи, орієнтуються на співпрацю, здатні в інтересах справи захищати власну думку, корисну для досягнення спільної мети. Для таких людей важлива діяльність й отримання від неї задоволення.
Друге місце посідає параметр "спрямованість на себе". Для респондентів, які обрали цей аспект, притаманні орієнтація на пряму винагороду, агресивність у досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, тривожність, дратівливість, егоїстичність. Такі люди найбільше цінують власну думку, у спільних справах орієнтуються, передусім, на досягнення особистої мети.
На третьому місці - "спрямованість на спілкування". Для цієї вибірки не є основним прагнення підтримувати стосунки з людьми, орієнтуватись на соціальне схвалення, не характерні й залежність від групи, потреба в прихильності чи емоційних стосунках з оточенням. Загалом для першого курсу важлива орієнтація на ділову співпрацю і бажання досягати високих результатів від певної діяльності.
Для другого, третього, четвертого і п'ятого курсів важливішим є спрямованість на спілкування. Тому для цієї вибірки властиво підтримувати емоційні стосунки з іншими, відчувати почуття прихильності, виконувати спільну діяльність. Простежується залежність від групи.
На всіх курсах друге місце посідає параметр "спрямованість на себе".
Третє місце на другому, третьому, четвертому і п'ятому курсах посідає "спрямованість на справу", яка є найменш значущою серед цих видів спрямованості. Для вибірки не існує великої зацікавленості в розв'язанні ділових питань, виконанні відповідальної роботи, орієнтації на ділову співпрацю, обстоювання спільної мети; головне для неї - спілкування.
За методикою діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі, для більшості учасників вибірки на першому курсі найвищий показник одержано за шкалою "дружелюбний тип" - 44,5 %. Це свідчить про такі характерні риси: допомога іншим, прояв теплоти, прагнення бути для всіх хорошим і покірливим, спостерігаються осуд самого себе за невдачі, відсування себе та своїх інтересів на останнє місце, прагнення знайти опору в сильнішому.
Як на першому, так і на другому курсі найвищий результат отримано за шкалою "дружелюбний тип" - 48,3 % вибірки. Це свідчить про переважання дружелюбності, як риси особистості, над іншими типами міжособистісних стосунків. Оскільки більшість досліджуваних оцінила свої взаємини оцінками високого рівня як дружелюбні, для них характерна орієнтація на прийняття і соціальне схвалення, люб'язність, емоційна лабільність, відчуття себе в центрі уваги. Саме тому дружелюбний тип стосунків є найважливішим типом ставлення до оточуючих.
На третьому курсі найвища оцінка високого рівня виявлена за шкалою "авторитарний тип" - 78 % вибірки. На відміну від першого і другого курсів, для третьокурсників характерним типом стосунків з людьми є авторитарність як виражена риса особистості. Такі люди впевнені в собі, успішні в справах, вимагають поваги до себе, цінують свободу дії, мають власну думку.
На четвертому курсі найбільший результат високого рівня зафіксовано за шкалою "альтруїстичний тип" - 45,2 % вибірки. Учасники цієї вибірки акцентують увагу на гіпервідповідальності. Їм властиво приносити в жертву свої інтереси заради інтересів інших.
На п'ятому курсі найбільший результат високого рівня отримано за шкалою "дружелюбний тип" - 47,5 % вибірки. Отже, учасникам цієї вибірки властиво використовувати дружелюбність як рису особистості в повсякденній взаємодії з оточенням.
Загальну картину розвитку міжособистісних стосунків майбутніх педагогів (за методикою Т. Лірі) подано в таблиці 2.
Таблиця 2
Порівняльна таблиця
Loading...

 
 

Цікаве