WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Міждисциплінарна інтеграція як засіб математичного розвитку дошкільнят - Реферат

Міждисциплінарна інтеграція як засіб математичного розвитку дошкільнят - Реферат

важливих навчальних завдань. Корисними і захоплюючими є ігри, вони дають можливість навчатися у більш легкій невимушеній формі. У гості до дітей запрошують казкових героїв. Використовуються загадки, ребуси, кросворди.
На різних етапах засвоєння матеріалу проводяться диспути клубу знавців "Що? Де? Коли?". Люблять діти заняття-подорожі, заняття-ігри КВН, заняття-казки, заняття-спостереження.
На таких заняттях легко навчатися, проте підготовка до такого заняття забираєбагато часу вихователя. Шукаючи шляхи урізноманітнення занять, проводяться інтегровані заняття.
Розробляючи систему інтегрованих занять мови й мовлення, ми переконалися, що найперспективнішою є така організація пізнання, коли спільною темою дидактичного матеріалу об'єднуються заняття рідної мови та низки інших навчальних предметів (читання, природознавство, художня праця, музика).
Тематична єдність дидактичного матеріалу на заняттях різних предметів - визначальний методичний підхід організації пізнання мовних явищ у контексті мовленнєвої діяльності дітей. Він дає можливість створити мотив пізнання граматичних абстракцій та словесної творчості, індивідуалізувати навчання через раціональне використання між предметних зв'язків та засобів інтеграції, є важливим засобом диференціації навчання за способами та мірою допомоги.
Водночас ідейно-тематичне, мистецьке, жанрове багатство текстового матеріалу, який використовується для створення мовленнєвих ситуацій, побудови комплексних вправ, вводить дітей у світ добра, краси, істини, сприяє розширенню кругозору дітей, збагаченню їхнього словника та граматичної структури мовлення.
Тематична єдність дидактичного матеріалу на заняттях низки навчальних предметів дає змогу спланувати систему занять мови й мовлення, у яких раціонально поєднуються різні їхні види:
1) вступні заняття до певної навчальної теми з використанням між предметних зв'язків та інтегрованих видів діяльності;
2) базові заняття, спрямовані на корекцію, контроль, вироблення навичок, умінь, узагальнення, систематизацію виучуваного мовного матеріалу, на яких не використовуються інтегровані засоби навчання, ефективними тут є між предметні зв'язки;
3) заключні заняття з вивчення певної теми із широким використанням інтегрованих видів діяльності як засобу активізації словесної творчості, розкриття виражальних можливостей мовний засобів (слова, граматичної форми, інтонації).
На перший вступних заняттях, присвячених вивченню нової теми, головна увага зосереджується на формуванні нових уявлень і понять, а зв'язні висловлювання дітей (з великою мірою допомоги) супроводжують пізнавальні процеси, увиразнюють, конкретизують їх. У цьому випадку своєчасним є використання між предметних зв'язків та інтегрованого навчання (особливо, коли йдеться про введення опорних знань).
Заняття формування навичок, умінь, узагальнених мовних знань передбачають поступове зростання рівня творчої активності й самостійності мовленнєвих завдань. Тут перевага надається конструктивній діяльності з елементами творчої (переконструювання, доповнення, відновлення, редагування, переказ тексту; складання зв'язних висловлювань за робочими матеріалами). Велику розливальну сутність набирає використання між предметних зв'язків. Інтегровані види діяльності є доцільними.
Завершальні заняття з певної теми характеризуються високим рівнем словесної творчості дітей. Цьому значною мірою сприяє інтеграція видів діяльності змісту навчальних предметів.
Обґрунтовуючи місце інтегрованих занять у навчально-виховному процесі ми виходили із добутих наукових даних про структуру формування мовних знань у єдності їх засвоєння та застосування у мовленні, яку подано в таблиці № .
Таблиця №2
Структура процесу формування мовних знань
у єдності засвоєння та застосування їх у мовленні
Етапи формування мовних знань: Засвоєння власне мовних знань Оволодіння умінням вживати виучувані мовні знання у зв'язному мовленні
І. Початковий етап ознайомлення з мовними знаннями І - актуалізація знань і досвіду, мотивація навчальної діяльності;
- виділення і узагальнення істотних ознак поняття;
- встановлення зв'язків між ознаками, введення терміна, осмислення його - актуалізація виучуваних мовних знань доведення поняття
ІІ. Етап закріплення, корекції, контролю, узагальнення ІІ - закріплення істотних ознак поняття та його зв'язків;
- розрізнення виучуваного поняття від зовнішніх схожих;
- встановлення між понятійних зв'язків, відпрацювання опорних умінь;
- підготовка до сприймання наступного матеріалу - розширення уявлення про значення слова, його сполучуваність, функціональну роль;
- активізація типових синтаксичних конструкцій, розвиток узагальнених способів мовленнєвої діяльності
ІІІ. Етап застосування здобутих знань ІІІ - удосконалення мовних знань, розгляд мовних засобів у функціональному аспекті - розвиток умінь розповідати, списувати, міркувати
Головні принципи організації інтегрованого заняття
Конструюючи те чи інше інтегроване заняття у системі занять мови й мовлення, вихователь відчуває утруднення в доборі та поєднанні змісту з інших предметів, видів діяльності з метою активізації словесної творчості дітей. Чим слід керуватися у цьому випадку?
Визначальним критерієм у доборі змісту та видів діяльності у процесі пізнання мовних явищ є сукупність дидактичних цілей заняття мови й мовлення, яка може бути представлена у вигляді таблиці №
Таблиця № 3
Сукупність дидактичних цілей заняття мови і мовлення
Дидактичні цілі уроку мови й мовлення - сприймання, осмислення нових знань з лексики, граматики, правопису;
- розвиток інтелектуальних умінь, усного й писемного зв'язного мовлення;
- відпрацювання навичок каліграфічного й граматичного письма;
- удосконалення опорних умінь;
- узагальнення, встановлення між понятійних зв'язків;
- підготовка до сприймання наступного матеріалу
З огляду на сукупність дидактичних цілей кожного з занять, відведених на вивчення того чи іншого розділу, теми програми, вихователь визначає головні цілі та супровідні. Керуючись головними дидактичними цілями (домінантою), знаходить оптимальне поєднання інтегрованих засобів навчання, уникаючи небажаного нагромадження видів діяльності, що тільки стомлює дітей, гальмує, а не активізує словесну творчість.
Сконструйована система занять мови й мовлення, виходячи із сукупності дидактичних цілей, створює повноцінні умови для ефективного використання завдань з різним рівнем творчості й самостійності, між предметних зв'язків та інтегрованих засобів навчання. Завдяки такій організації навчально-виховного процесу створюється мотив діяльності; кожній дитині програмується шлях від дій, спільних з вихователем , однолітками - до самостійних; від діяльності за наслідуванням через конструктивну до творчої праці (з орієнтацією на зону найближчого розвитку. -
Loading...

 
 

Цікаве