WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Неблагополучна родина як фактор інвективізації лексики підлітків - Реферат

Неблагополучна родина як фактор інвективізації лексики підлітків - Реферат


Реферат на тему:
Неблагополучна родина як фактор інвективізації лексики підлітків
Вивчення психологічних проблем підлітків, у тому числі й проблеми їх комунікативної компетентності, залишається й сьогодні актуальним завданням. Відтак воно, як і раніше, перебуває в центрі уваги психологів, педагогів, соціальних працівників, юристів.
Основна мета нашого дослідження - виявлення і вивчення причин соціально-психологічних особливостей вживання ненормативної лексики підлітками з неблагополучних родин. Насамперед відзначимо, що родина є основним агентом соціалізації, а тому є необхідність зупинитися на її значенні в житті дитини.
"Родина, - пише Т. Бессонова, - це перший стійкий колектив у житті кожної людини. В процесі формування особистості родина відіграє чільну роль. Тут дитина здобуває уміння і навички в спілкуванні та людському взаєморозумінні, тут починає формуватися моральне обличчя і відбувається професійне самовизначення" [1, с. 39].
На ранніх етапах психічного розвитку механізмом соціалізації є наслідування, а тому часто дитина копіює, віддзеркалює особливості життя дорослих, що її оточують, у всіх його проявах, як соціально схвалюваних, так і негативних.
Показово, що в засвоєнні дитиною соціального досвіду важливу роль відіграють імітація та ідентифікація, тобто наслідування поведінки значимих для неї інших людей, що обумовлює прийняття їх цінностей, настановлень, норм поведінки. Так, якщо у дитини неблагополучне середовище, в якому превалює асоціальна спрямованість особистості дорослих, панують соціально несхвалювані орієнтири, а дитина полишена сама на себе, то дуже скоро вона "всотує" усі вади такого середовища. Джерело цих вад - дефіцит справжніх людських цінностей. Називають це по-різному: аморальність, цинізм, соціальна занедбаність. Саме соціальна занедбаність відбиває байдужність суспільства до долі тих, хто сьогодні особливо потребує допомоги й підтримки - неповнолітніх дітей.
На думку В. Нефедова, діти не народжуються поганими, але стають такими, якщо перед їхніми очима щодня негативний приклад батьків [2]. Вони нічого не забувають, і це все залишає глибокий слід у душі. Саме ці "сліди" формують фундамент душі дитини.
Середовище неблагополучної сім'ї травмує психіку дитини і визначає якісно іншу стадію її вікової еволюції. Потрібнісно-мотиваційна сфера, що складає ядро особистості, у дитини з такої родини недостатньо розвинена й до того ж зазнає змін у негативному напрямку. Л. Божович пише, що таким дітям властиве негативне ставлення до навчання, що визначається бідністю і вузькістю мотивів, несформованістю навчальної діяльності, невмінням діяти в пошукові рішень, тривожністю, напруженістю. Пізнавальна сфера цих дітей відзначається неорганізованістю. Через невміння керувати своєю увагою діти стають імпульсивними. В цілому можна говорити про нерозвиненість пізнавальної сфери таких дітей: відчуття, сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, уваги [3].
Психологічні дослідження підтверджують думку, що в підлітків з неблагополучних родин уже сформовані гедонічні настановлення. Такі підлітки прагнуть постійно розважатися, відчути незвичайний стан, що, до речі, активно підтримується сьогодні зарубіжною теле- і кінопродукцією та суспільною безвідповідальністю. Побутове пияцтво в присутності дітей розглядається як щось природне, характерне для нашої культури і не знаходить у суспільстві гідної протидії. Ставлення дітей до цього явища стає теж позитивним.
Керуючись метою нашого дослідження, зупинимося на проблемі вживання ненормативної лексики підлітками з неблагополучних родин. Нині, коли триває трансформація громадського життя в країні, коли міняються пріоритети діяльності і розвитку особистості в суспільстві, коли криміналізація досягла небувалого розмаху, часто вживається велика кількість сленгів, жаргонів, арготизмів, а тому проблема вживання ненормативної лексики підлітками стає все актуальнішою.
Як було зазначено, родина - це перший стійкий колектив у житті дитини, і саме там відбувається формування її особистості. Соціальна позиція дитини в підлітковому віці визначається бажанням бути схожою на батьків. Саме від того, яка родина, які батьки, які їхні відносини між собою і ставлення до дитини, залежить те, якою буде людина в результаті формування в таких умовах. Якщо з раннього віку дитина бачить скандали батьків, чує нецензурну лайку, то, безумовно, вона починає усвідомлювати - це природна норма спілкування людей. Тому в спілкуванні зі своїми однолітками підлітки використовують ненормативну лексику, іноді навіть не замислюючись, що означає той чи інший вислів. Саме в такий спосіб підліток намагається здаватися дорослішим, сильнішим, у такий спосіб самоствердитися в житті.
Зробимо невеликий відступ і відзначимо, що тестування за методикою Роршаха показало, що в дітей з неблагополучних родин, іноді ізгоїв у своїх класах, дуже розвинене наочно-дійове та наочно-образне мислення: вони полюбляють фантазувати, мріяти про краще майбутнє, але поняття мрії як шляху досягнення важливої мети їм не притаманне.
Емоційно-вольова сфера таких дітей нестабільна. Вона проявляється в яскраво виражених формах переживання почуттів: афектах, стресах, згубній пристрасті, різко мінливих настроях або таких, що довго зберігаються. Найчастіше все це супроводжується лайливими виразами, матом. Емоційний тиск (постійні чвари, матірна лайка батьків, нагадування дитині, що вона небажана, повна втрата уваги до неї) призводить до емоційної, поведінкової й інтелектуальної інвалідизації дітей. Т. Бессонова пише: "У дітей, що переживають емоційне насилля, часто спостерігається збудливість, надмірна настороженість, гнів, лють, неконтрольовані емоції, агресія" [1]. Агресивність може розглядатися як одна з причин використання інвективної лексики.
Підвищена агресивність дітей є однією з найгостріших проблем не тільки для педагогів і психологів, але й для суспільства в цілому. Зростаюча хвиля дитячої злочинності і збільшення кількості дітей, схильних до агресивних форм поведінки, висувають на перший план завдання вивчення психологічних умов, що викликають такі небезпечні явища.
Ми здійснили дослідження функціональних особливостей вживання інвективної лексики підлітками з певним типом акцентуації характеру. До експерименту були залучені 62 підлітки, що користуються інвективною лексикою в комунікативній поведінці. Результати показали, що в досліджуваній групі найчастіше виявляються такі типи акцентуації, як: гіпертимний - 41 %, демонстративний - 20 % та епілептоїдний - 39 %. Акцентуйовані підлітки гіпертимного і демонстративного типу вживають ненормативну лексику часто, емоційно, не надаючи значення змістові лайок. У їх мовній поведінці переважає експерсивна або ігрова функція.
Підлітки з епілептоїдною акцентуацією використовують інвективну лексику рідше, більш усвідомлено та з підвищеною злістю. Окрім того, простежуються самовиправдовувальні мотиви - намір принизити, образити партнера по спілкуванню.
Напідставі проведеного дослідження було виявлено й соціально-психологічні функції та причини використання підлітками інвективної лексики. За результатами застосування спеціально розробленого опитувальника було визначено причини, які можна поділити на такі групи: прагнення підлітка звернути на себе увагу; для підкреслення своєї переваги, принизити гідність іншого шляхом образ і лайливих виразів; захист у відповідь на напад (якщо на адресу підлітка висловлюються якісь образи, то він відповідає тим же); спроба самоствердження в колі однолітків; конформізм; нестабільність емоційно-вольової сфери (гнів, лють, агресія); соціальні особливості значимої для підлітка групи (бажання зробити свою мову незрозумілою для інших).
Останнім часом спостерігається певна легалізація і лоялізація в соціумі ненормативної лексики зусиллями шоубізнесу, окремих ЗМІ, в тім числі й телевізії, а також бажання досягти максимальної ілюзії реальності в кінематографі останніх років. Перегляд деяких телепередач, фільмів, читання сучасної бульварної літератури, як художньої так і публіцистичної, безумовно впливає на мовну культуру підлітків, сприяє вживанню ненормативної лексики.
Не можна не звернути уваги й на обмеження можливостей централізованого контролю за дотриманням літературної норми. Останнім часом розпалася єдина колись видавнича мережа. На зміну їй прийшли комерційні видавництва, що або не можуть, або не хочуть надавати належної уваги рівневі редагування текстів, наповнюють книжковий ринок літературою сумнівної художньої вартості.
Такі умови висувають підвищені вимоги до загальної культури родини, в тому числі й до психологічної та педагогічної грамотності батьків, від яких значно залежить формування життєвих цінностей, вибірковості смаку, а також доступність незміцнілій психіці дитини психологічно неекологічної інформації.
На завершення необхідно ще раз підкреслити, що проблема використання ненормативної лексики підлітками з неблагополучних родин є нині дуже актуальною в нашому суспільстві. Тенденції криміналізації підліткового середовища, поширення серед підлітків згубних звичок, сумнівні телепередачі та низькопробна друкована продукція - усе це вкрай негативно впливає на психологічний і моральний стан підлітків, обумовлює розширення зон використання ними брутальної лайки.
Суспільство потребує програм громадянської відповідальності для тих, хто сьогодні може благотворно впливати на проблемну родину і допомогти дітям. Як свідчить практика, необхідно якомога раніше показати дитині з неблагополучної родини, що є інші форми спілкування. "Головні основи виховання закладаються до п'яти років, і те, що ви зробили до п'яти років - це 90 % усього виховного процесу", - відзначав А. Макаренко [4].
Література:
1. Бессонова Т. П. Особенности развития ребенка в неблагополучной семье // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 1.- С. 39 - 41.
2. Нефедов В. И. Искусство воспитания в семье.- Минск: Нар. асвета, 1971. - 174 с.
3. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М: Просвещение, 1968. - 468 с.
4. Макаренко А. С. ПСС - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1957. - Т.4. - 461 с.
5. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве